Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа №  2/2202/35/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 24  січня 2012 року                                                               смт. ВІНЬКІВЦІ.

          Місцевий Віньковецький районний суд, Хмельницької області

У складі головуючого судді Потапова О.О.

При секретарі  Приймак Л.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі  суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про визнання  права власності на нерухоме майно,

        ВСТАНОВИВ:

          До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на нежитлову будівлю –магазин, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та зобов»язати відповідачку надати  оригінали правовстановлюючих документів на це нежиле приміщення ( магазин).

          У позові вказує, що 08 жовтня 2010 року вона уклала з відповідачкою договір купівлі - продажу будівлі АДРЕСА_1 Цього ж дня актом  прийому –передачі ОСОБА_2 передала їй ключі від будівлі  і звільнила  особисті речі та зобов»язалась укласти  угоду нотаріально протягом місяця.  Вона їй за угодою  купівлі –продажу сплатила  20 282,00 грн..  В приміщенні провела ремонт. Зрозумівши, що  вартість будівлі  збільшилась відповідачка відмовилась  у нотаріальному посвідченні угоди купівлі –продажу нерухомого майна.

          В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги. Зазначила, що не може  визнати за собою майнові права на будівлю магазину  розрашованого в АДРЕСА_1 оскільки відповідачка  не  погоджується нотаріально оформляти угоджу купівлі –продажу. Вона мотивує тим, що потрібно платити на три тисячі більше коштів у зв»язку з експертною оцінкою нерухомого майна.

          Відповідачка у судове засідання не з»явилась, була належно повідомлена про час та місце розгляду справи. Надіслала заяву в якій визнає права позивачки на нерухоме майно.

Судом повідомлено УПФ у Віньковецькому району про можливість прийняти участь у справі в якості третьої особи  яка може заявити самостійні вимоги на предмет спору.

          Заслухавши позивача, дослідивши заяву відповідача, письмові докази слід вважати позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 61 ч.1 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи, не підлягають доказуванню.

          Судом встановлено, що 08 жовтня 2010 року  між ОСОБА_1 та   ОСОБА_2  укладено  письмовий договір купівлі –продажу  будівлі АДРЕСА_1 Цього ж дня актом  прийому –передачі ОСОБА_2 передала їй ключі від будівлі  і звільнила звідти  особисті речі. Договір підписано сторонами і завірено печаткою підприємця ОСОБА_2. Згідно умов договору відчужене нерухоме майно складається з котельні розміром 5,3 м.кв.; торгових залів 48,5 та 49,6 м. кв.; кладових кімнат  27,9 та 26,2  м. кв..  Продавець від покупця отримала кошти в розмірі  20 282 грн. що підтверджено  розпискою.

          Згідно довідки  № 1206 виданої 07.11.2011 року Карачіївецькою сільською радою ОСОБА_1 з жовтня 2010 року сплачує кошти за оренду земельної ділянки , яка знаходиться під приміщенням магазину в АДРЕСА_1  

Згідно статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами.

Порядок надання земель державної та комунальної власності у користування регулюється ст. 123 Земельного кодексу України. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

          Цільове призначення земельної ділянки  під магазином не змінилось, оскільки продавець ОСОБА_2 сама 07 березня 2007 року купувала у підприємства нежитлову будівлю –магазин та користувалась нею як підприємець. Ї права власника зареєстровані 21.03.2007 року  в реєстрі  прав власності на нерухоме майно ( витяг № 13959524) ВМКП «Інвентар бюро».

          Відповідно до ст 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або

часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається. Відповідач ухиляєься від нотаріального посвідчення договору, що  доводиться тим, що вона 22.10.2010 року та 10.11.2011 року отримувала  повідомлення  від позивача про явку до нотаріальної контори для посвідчення  угоди нотаріально.

          За висновком спеціаліста  вартість спірного приміщення складає 23 625грн.

          Сторони після укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу магазину  виконали свої обов’язки, тому суд вважає  за необхідне визнати угоду дійсною та визнати право власності на нього позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача  майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Приміщення магазину передано  актом прередачі в жовтні 2010 року. За цей час позивач здійснила косметичний ремонт приміщення,  встановила опалення,  провела частковий ремонт даху, що підтверджено актом сільської ради.

          На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 203, 220,  334, 392, 655  ЦК України, ст. 79,123 ЗК України, ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України,-   

                         ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю площею  157,5 м.кв. ( магазин) розташовану  у АДРЕСА_1

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд 10 днів з дня отримання його копії.         

          Суддя ____________