Справа № 1-151/2011                                                              Головуючий в 1 інстанції Черняк В.В.

Провадження № 11/0390/230/2012                                       Доповідач Польовий М.І.

Категорія: ч.2 ст.296 КК України                      

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 березня 2012 року                                                                      м. Луцьк                                

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого судді – Польового М.І.

          суддів –Силка Г.І., Бешта Г.Б.,

          з участю прокурора –. Плечій О.В.,

          засуджених –ОСОБА_2, ОСОБА_3,

          ОСОБА_4, ОСОБА_5,

          захисника –ОСОБА_6,

потерпілих –ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника потерпілого  - ОСОБА_9,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_7 на вирок Горохівського районного суду від 18 січня 2012 року, яким

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Колмів Горохівського району Волинської області, проживає в АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, не працюючий, не судимий,

- засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

–          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

          –          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання;

–          періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та житель АДРЕСА_2, українець, громадянин  України, з середньою освітою, не одружений, приватний підприємець, не судимий, -

- засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

–          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

          –          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання;

          –          періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець та житель АДРЕСА_3, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий, -

-  засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

–          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

          –          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання;

          –          періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

          ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженець села Скоморохи Сокальського району Львівської області, житель АДРЕСА_4, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, не судимий, -

- засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

–          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

–          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання;

–          періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7 2200 (дві тисячі двісті) гривень матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_8 404 (чотириста чотири) гривні 93 копійки матеріальної шкоди та 500 (п’ятсот) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

          Запобіжний захід ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.

Вироком вирішено долю речових доказів.

                                                    ВСТАНОВИЛА:

          Згідно вироку суду, 07 грудня 2008 року в селі Сільце Горохівського району Волинської області поблизу бару «Околиця», ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, разом зі своїм братом ОСОБА_3, який був тверезий, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також перебували в стані алкогольного сп’яніння, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно нанесли удари руками та ногами в різні ділянки тіла місцевим жителям ОСОБА_7 та ОСОБА_8, чим спричинили останнім тілесні ушкодження. В подальшому підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 привезли ОСОБА_7 в місто Горохів до школи №2, де продовжили завдавати останньому тілесні ушкодження, після чого бійка припинилася.

          В апеляції потерпілий ОСОБА_7 просить вирок суду в частині вирішення його позову про відшкодування моральної шкоди скасувати, постановити новий вирок, задовольнити повністю його позовні вимоги і стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в його користь моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. Посилається на те, що суд не дослідив питань, які підлягають обов’язковому з'ясуванню при вирішенні позову про відшкодування моральної шкоди. Стягнуті судом на його користь із засуджених 1 000 грн. моральної шкоди не відповідають тим стражданням, яких він зазнав від їх злочинних дій.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, потерпілого та його представника, які апеляцію підтримали, засуджених та захисника, які апеляцію заперечили, міркування прокурора про скасування вироку в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди і направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

          Висновок суду про вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку, і в поданій апеляції не оспорюється.

Кваліфікація судом дій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч.2 ст.296 КК України є вірною.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди суд вирішив з порушенням закону.

Відповідно до вимог ст.64 КПК України характер і розмір шкоди, завданої злочином, підлягають доказуванню.

Згідно зі ст.334 КПК України у мотивувальній частині вироку мають бути зазначені підстави для задоволення чи відхилення цивільного позову.

Проте, цих вимог закону суд не виконав.

Як видно із матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_7 заявив позов про стягнення із засуджених в солідарному порядку 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно протоколу судового засідання підсудні заперечували проти цивільного позову ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди, але суд цивільного позивача, підсудних по цивільному позову в цій частині взагалі не допитав, матеріали справи, що стосуються цивільного позову не дослідив.

Стягуючи з засуджених 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7, суд не навів переконливих мотивів такого розміру відшкодування, не навів конкретних даних на підставі яких дійшов висновку про глибину моральних страждань потерпілого та розміру відшкодування.

Крім того, суд не вказав закону, на підставі якого задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що оскільки судом порушено вимоги закону про необхідність з'ясування підстав і розміру цивільного позову ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, тому вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                         УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Горохівського районного суду від 18 січня 2012 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у частині стягнення з них на користь потерпілого ОСОБА_7 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в цей же суд.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: