Справа № 606/284/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                04 червня 2025 року                                                м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пасько І.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких звернувся адвокат Пацула Василь Олександрович до ОСОБА_5 , Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І., Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок та про визначення часток у спільній сумісній власності , -

В С Т А Н О В И В:

       Адвокат Пацула В.О. звернувся в суд із позовом в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Микулинецької селищної ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивачі вказують, що житловий будинок садибного типу з належними до нього будівлями та спорудами, що по  АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, що складається із 6 членів: дружина ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_2 , онука ОСОБА_4 , онук ОСОБА_3 , головою якого був ОСОБА_7 . 23.02.2000  ОСОБА_7 склав заповіт, яким заповів належну йому частку на житловий будинок Шклярському ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1  помер ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належну йому частку житлового будинку, яку прийняв син ОСОБА_1 в установленому законом порядку. 04.03.2019 ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповіла належну їй частку житлового будинку та земельні ділянки ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належну їй частку житлового будинку, яку прийняв син ОСОБА_1 . Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І., відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, у зв"язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно. Посилаючись на наведене позивачі, просять задовольнити позов.

Представник позивача в підготовче судове засідання до суду не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

       Представник відповідача  Микулинецької селищної ради просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечує проти його задоволення позову, про що надав до канцелярії суду письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з"явився, однак надав заяву відповідно до якої просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Третя особа приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І.

у підготовче судове засідання не з"явилася, однак просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Згідно довідки виданої виконкомом Микулинецької селищної ради №9 від 09.01.2025, житловий будинок по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, що складається із 6 членів: дружина ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_2 , онука ОСОБА_4 , онук ОСОБА_3 , головою якого був ОСОБА_7 .

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із членів колишнього колгоспного двору що по АДРЕСА_1 , які проживали в ньому належало на праві спільної сумісної власності по 1/6 житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

       Як вбачається із заповіту, посвідченого секретарем Дворічанської сільської ради від 23.02.2000 року, ОСОБА_7 заповів належну йому частку на житлового будинку ОСОБА_1 .

        ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 08.08.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Теребовлянського районного управління юстиції у Тернопільській області.

       Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом на належну йому частку житлового будинку, яку прийняв син ОСОБА_1 в порядку передбаченому передбаченому ст. 549 ЦУ УРСР, однак не оформив спадкові права.

Як вбачається із заповіту, посвідченого старостою с. Дворіччя Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області Шалапай Г.Ч., від 04.03.2020 року, ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_1 належну їй частку житлового будинку та земельні ділянки , заповіт зареєстровано у реєстрі за №2-2.

        ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Микулинецькою селищною радою 20.03.2024 року, актовий запис №57.

Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належну їй 1/6 частку житлового будинку, яку прийняв ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. №257/02-31 від 21.10.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинк садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного

Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч.1ст.1233 ЦПК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вбачаєтьсяз вимог ч.1 ст.1235 ЦПК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вказаних вище обставин, суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, беручи до уваги те, що згідно норм матеріального права частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І., Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок та про визначення часток у спільній сумісній власності є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають до задоволення у повному обсязі. А тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/6 частки житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких: 1/6 частка - як члена колишнього колгоспного двору, 1/6 частка в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/6 частки в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку він має право як член колишнього колгоспного двору. Визнати за  ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12,81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.392, 1233, 1268 Цивільного кодексу України, суд ,-

В ИР ІШ ИВ :

Позов ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І., Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок та про визначення часток у спільній сумісній власності задовольнити.

       Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/6 частки житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких: 1/6 частка - як члена колишнього колгоспного двору, 1/6 частка в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/6 частки в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

        Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку

житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору.

       Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку він має право як член колишнього колгоспного двору.

       Визнати за  ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка