А П Е Л Я Ц І Й Н И Й      С У Д      З А К А Р П А Т С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

  У   Х   В   А   Л   А

    І м е н е м    У к р а ї н и

07.03.2012                                                                                                м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів  головуючого судді – Дорчинець С.Г.

                                         суддів – Гошовського Г.М., Машкаринця І.М.

                                         з участю прокурора – Ісака В.М.

                                                обвинуваченого – ОСОБА_1

                                                та його захисника – ОСОБА_2   

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у їх розгляді судом першої інстанції, на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2012 року.

          Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу в вигляді взяття під варту, щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, розлученого, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

          Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується  у тому, що 04.01.2012 року в 20 год. 20 хв. у м.Мукачево на території гіпермаркету «Епіцентр» збув 243,20 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, а 09.02.2012 року в тому ж місці збув ще 24,35 гр. канабісу. Крім того, 10.01.2012 року приблизно в 19 год. 55 хв. у м.Сваляві на вул.Мукачівській ще раз збув 123,3 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу.

          Постанова суду мотивована тим, що хоча ОСОБА_1 і підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, але вину визнав, має постійне місце проживання, на утриманні має неповнолітню дитину, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, сприяє слідству в розкритті злочину, а також тим, що основні слідчі дії по справі проведено. Даних про те, що ОСОБА_1 може намагатися ухилитися від слідства, перешкоджати встановленню істини по справі та виконанню слідчих дій не пред’явлено суду.

          В апеляції порушується питання про скасування постанови суду. Апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років , а в 2003 році притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, судимість за який непогашена. Крім того, суд не врахував, що на думку слідства ОСОБА_1 буде перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на свідків, інформувати про відомі йому дані слідства осіб, з якими вчинив злочин. Просить матеріали направити на новий судовий розгляд.

          Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, вказавши, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 провадженням закінчена та направлена в суд першої інстанції для розгляду по суті, захисника та обвинуваченого, які заперечили проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали, надані місцевим судом, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

          Відповідно до вимог ст.ст.148, 150, 155 КПК України підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є сукупність даних, які вказують на те, що особа буде намагатися ухилятися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість злочину, в якому особа обвинувачується, її вік, стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.

          Ці вимоги кримінально-процесуального закону судом додержано.

          Окрім тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1, будь-яких інших даних які свідчили б про необхідність взяття його під варту, в поданні слідчого і в апеляції не наведено.

          Наведені у поданні та апеляції припущення про можливість ухилення ОСОБА_1 від слідства та суду, впливу ним на свідків та перешкоджання встановленню  істини в справі  свого обґрунтування будь-якими фактичними  даними не мають.

          Окрім того, ні в поданні, ні в апеляції не наведено доводів про те чому більш м’який запобіжний захід не може забезпечити належної поведінки ОСОБА_1.

          Не дають підстав для взяття ОСОБА_1 під варту і дані про його особу. Він вину визнав, розкаявся, детально і добровільно розповів про обставини вчинення злочинів, має постійне місце роботи, проживання має на утриманні неповнолітню дитину, позитивну характеристику, своїми діями сприяв розкриттю злочину та встановленню істини в справі. Крім того, кримінальна справа щодо нього знаходиться в суді першої інстанції на розгляді по суті і судом обраний щодо ОСОБА_1  запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Тому, керуючись ст.ст.365, 366  КПК України, апеляційний суд

    У  Х  В  А  Л  И  В :

           апеляцію прокурора залишити без задоволення;

постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2012 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 – без зміни.

           Головуючий – Дорчинець С.Г.

           Судді – Гошовський Г.М., Машкаринець І.М.

Згідно з оригіналом:

        Суддя апеляційного суду

Закарпатської області                                                                      С.Г. Дорчинець

Судді: