А П Е Л Я Ц І Й Н И Й      С У Д      З А К А Р П А Т С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

  У   Х   В   А   Л   А

    І м е н е м    У к р а ї н и

05.04.2012                                                                                                м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів  головуючого судді – Дорчинець С.Г.

                                         суддів – Гошовського Г.М., Машкаринця І.М.

                                         з участю прокурора – Харлапова А.М.

                                                адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

                                                  потерпілого – ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією військового прокурора Ужгородського гарнізону, який брав участь в суді першої інстанції при її розгляді, на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2012 р.

          Цією постановою задоволена частково скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 та скасовано постанову слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону від 27.12.2011 року про закриття кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю оперуповноваженого міськрайвідділу УСБ України в Закарпатській області ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України, з поверненням кримінальної справи військовому прокурору Ужгородського гарнізону для відновлення досудового слідства.

          Скасовуючи постанову про закриття кримінальної справи, суд першої інстанції зазначив, що рішення про закриття справи постановлено слідчим передчасно, оскільки ним не були виконані всі вимоги ст.213 КПК України, а саме не був допитаний безпосередній очевидець ДТП ОСОБА_7, пояснення якого повністю суперечать показанням ОСОБА_5 Крім того, з ОСОБА_7 в ході досудового слідства не було проведено жодної процесуальної дії, а його пояснення не спростовані щодо швидкості автомобіля під управлінням ОСОБА_5 А слідчим для проведення судово-автотехнічної експертизи надані вихідні дані, які вказав зацікавлений ОСОБА_5, що привело до неправильного висновку експертизи, на яку послався слідчий. В ході досудового слідства слідчим невиконані вказівки військового місцевого суду Ужгородського гарнізону від 14.06.2010 р., ухвали військового апеляційного суду Центрального регіону від 13.07.2010 р., а також ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 20.09.2011 року. Все вказане свідчить про неповноту досудового слідства, а в зв’язку з цим прийняте слідчим рішення є неправильним, передчасним.

          В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови суду, як необґрунтоване та таке, що суперечить зібраним матеріалам кримінальної справи. Вказує, що в ході досудового слідства виконані всі передбачені законом процесуальні дії, усунуті всі суперечності, досліджені обставини ДТП, а можливість здобуття нових даних вини чи невинності ОСОБА_5, які могли б вплинути на об’єктивне кінцеве рішення, повністю вичерпана.

Просить відновити пропущений строк на апеляцію, скасувати постанову суду, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію та просив скасувати постанову суду, міркування потерпілого ОСОБА_3 та його адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вважають апеляцію прокурора безпідставною, а постанову судді обґрунтованою, законною, перевіривши представлені матеріали судової та кримінальної справ, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Так, органом досудового розслідування в своїй постанові від 27.12.2011 року, стверджується, що 28.12.2009 року приблизно в 23.00 год. ОСОБА_6 рухався по вул.Центральній у смт.Вилок, Виноградівського району, Закарпатської області на автомобілі марки «Ауді-80» №НОМЕР_3 і здійснив обгін автомашини «Фольцваген Т-5» №НОМЕР_4,  водієм якого був ОСОБА_8 та різко зупинився посередині проїжджої частини так, що його автомобіль розташувався лівими колесами на центральній роздільній смузі дороги. В зв’язку з чим водій ОСОБА_8 зупинився. ОСОБА_6  вийшов із своєї автомашини, підійшов до вікна водія «Фольцвагена Т-5» для розмови. В цей час по зустрічній смузі руху зі швидкістю 50 км./год. рухався технічно справний автомобіль марки «Шкода – Феліція» №НОМЕР_2 під керуванням оперуповноваженого Виноградівського міськрайвідділу УСБ України в Закарпатській області ст. лейтенанта ОСОБА_5 Проїжджаючи біля автомобілі марки «Фольксвагена Т-5», ОСОБА_5 наїхав на ОСОБА_6, не маючи технічної можливості уникнути наїзду, причинивши останньому тілесні ушкодження, від яких він помер.

З таким висновком слідчого про закриття кримінальної справи за фактом ДТП за участю ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України, погодитися неможливо, оскільки для такого висновку не виконані вимоги ст.213 КПК України.

Так, органом досудового слідства не допитаний безпосередній очевидець ДТП ОСОБА_7, з ним не були проведені необхідні слідчі дії, хоча з його первинного пояснення видно, що такі повністю суперечать показанням ОСОБА_5 про швидкість його автомобіля, місця наїзду на ОСОБА_5, стану дороги, погодних умов, видимості на дорозі з врахуванням того, що дана дільниця дороги була освітлена ліхтарями вуличного освітлення та фарами 2 автомобілів, які стояли на дорозі.

Вказані обставини в ході досудового слідства не спростовані та не перевірені.

Крім того, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що огляд місця дорожньо-транспортної події із складанням схем до нього, проводились неодноразово. Однак в кожній схемі допущені суперечності, протиріччя щодо розміщення всіх автомобілів на дорозі, розмірів проїжджої частини дороги, місця наїзду ОСОБА_6 та його розташування на дорозі відносно автомобіля під керуванням ОСОБА_5

Вказані протиріччя, суперечності не перевірені, не спростовані та не наведені докази правдивості, обґрунтованості.

Як видно з матеріалів судово-автотехнічних експертиз, органом досудового слідства (слідчим) на дослідження надавались вихідні дані, які вказував один ОСОБА_5, а матеріали самої кримінальної справи експертами не досліджувалися і до уваги не приймались.

          Все вказане свідчить про неповноту, поверховість досудового слідства.

До речі на ці обставини вказувалось в постанові військового місцевого суду Ужгородського гарнізону від 14.06.2010 р., ухвалі військового апеляційного суду Центарльного регіону від 13.07.2010 року, а також в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області. Проте, органом досудового слідства (слідчий) в порушення вимог ст.374 ч.7 КПК України вказівки суду не виконані.

При таких обставинах суддя першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що закриття кримінальної справи за фактом ДТП є передчасним, оскільки таке рішення прийняте на основі однобічного, неповного досудового слідства, а тому підлягає скасуванню.  

Доводи апелянта про незаконність постанови судді не заслуговують на увагу та спростовані наявними в справі доказами.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

    У  Х  В  А  Л  И  В :

           апеляцію прокурора залишити без задоволення;

постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2012 року про скасування постанови слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону від 27.12.2011 року про закриття кримінальної справи за фактом  ДТП  за участю ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України – без змін.  

Головуючий – Дорчинець С.Г.

           Судді – Гошовський Г.М., Машкаринець І.М.

Згідно з оригіналом:

        Суддя апеляційного суду

Закарпатської області                                                                      С.Г. Дорчинець

Судді: