1



Справа № 2/0124/504/2012
0124/61/2012
ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
“26” березня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
За участю:
представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із зазначеною позовною заявою просить суд: усунути перешкоди у користуванні сараєм літер «У», зобов’язавши ОСОБА_3, знести самовільно зведену огорожу між сараєм літер «У» та прибудовою літер «Б» у будинку № 18 по вул. Боткинської в м. Ялта.
Позовні вимоги ОСОБА_2 обгрунтовує наступними обставинами.
На підставі договору дарування від 25 грудня 2004 року їй належить квартира АДРЕСА_1. Квартира складається з двох жилих кімнат, двох веранд, сараїв літер «Ж». навісу літер «П» та 1/5 частки сараю літер «У». Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 1167 кв.м., яка є прибудинковою територією, а відтак знаходиться у спільному користуванні.
У 1999 році ОСОБА_3 самовільно встановила металеву огорожу на прибудинкової території між сараєм літер «У» та прибудови літер «Б». У зв’язку із чим, власники сараю літер «У» були позбавлені можливості свободного доступу до зазначеного сараю. Рішенням суду від 21 травня 2002 року, ОСОБА_3 зобов’язано знести металеву огорожу. При виконанні рішення суду, ОСОБА_3 демонтувала калитку, втім огорожа так й залишилась. Наразі відповідачка знов встановила калитку до огорожі, отже, ОСОБА_2 позбавлена можливості користуватись сараєм літер «У», існуючий до нього прохід замалий.
У судовому засідання представник позивача на підставі довіреності ОСОБА_1 позов підтримав із наведених підстав, пояснивши, що в результаті самовільного встановлення відповідачкою ОСОБА_3 огорожі та калитки на при домовій території будинку № 18 по вул.. Боткинській в м. Ялта, позивачка не тільки позбавлена вільного доступу до сараю літер «У», але це не відповідає і протипожежним нормам, отже прохід складає лише шістдесят сантиметрів шириною.
Позивачка ОСОБА_2 підтримала позицію свого представника.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, що вона була вимушена встановити огорожу, оскільки на території двору постійно ходили сторонні люди, вона ніяким чином не може перешкоджати позивачці у користуванні власністю, оскільки до сараю літер «У» є доступний прохід, ключі від калитки отримали всі сусіди які забажали їх мати.
Представник відповідачки ОСОБА_4 підтримав позицію свого довірителя, пояснивши, що рішення Ялтинського міського суду від 21 травня 2002 року відповідачкою виконане, встановлена ОСОБА_3 огорожа будь-яких перешкод позивачці не створює. Вважав позов безпідставним, оскільки позивачка не є власницею земельної ділянки на якій зведена огорожа, натомість таким є Ялтинська міська рада, яка й має право звернутись із відповідним позовом до суду.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився про день та час слухання справи повідомлений належним чином причин неявки суду не надав.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову із наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно із договором дарування від 25 грудня 2004 року позивачка придбала у власність квартиру АДРЕСА_2(а.с.5,6)
Відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 належить будинок № 18а по вул. Боткинській в м. Ялта, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 07 листопада 2008 року.
Як вбачається з плану Бюро технічної інвентаризації садиби і будівель домоволодіння № 18 по вул. Боткинської в м. Ялта на прибудинковій території зазначений зокрема сарай літер «У» у користуванні яким усунути перешкоди вимагає позивачка(а.с.16-17).
Сарай літер «У» знаходиться у спільному користуванні усіх власників квартир будинку № 18 по вул. Боткинській в м. Ялта, без виділення у власність його часток в натурі, що визнала й позивачка.
Згідно із ч.2 ст.382 Цивільного Кодексу України Власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно до ч.1 ст. 369 Цивільного Кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У обґрунтовування позиву ОСОБА_2 посилається на ст. 391 Цивільного Кодексу України.
Ця норма резюмує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Суд не може погодитись із позицією представника відповідача, що позивачка взагалі позбавлена права заявляти вимоги щодо усунення перешкод у користуванні, враховуючи, що земельна ділянка на якій розташований будинок № 18 по вул. Боткинській в м. Ялта, а також допоміжні приміщення, знаходиться у комунальній власності. Ці доводи спростовуються положеннями ст.42 Земельного Кодексу України.
Разом із тим, заявляючи негаторний позов, який передбачає вимогу власника до особи, яка не має прав на спірне майно, усунути перешкоди у здійсненні повноважень користування та розпорядження, ОСОБА_2 не врахувала приписи ст. 60 Цивільного Процесуального Кодексу України, а саме, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачкою не надано суду доказів того, що зведена відповідачкою огорожа якимось чином порушує її права як власника квартири або як співвласника допоміжних приміщень багатоквартирного будинку. Іншими співвласниками будинку № 18 по вул. Боткинській в м. Ялта позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні сараєм літер «У» до ОСОБА_3 не заявлялись, повноваження щодо захисту прав та інтересів інших осіб, зокрема сусідів в будинку у позивачки відсутні.
Доводи про відсутність проходу до сараю літер «У» також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, ту обставину, що такий існує, сторони визнали, щодо його розмірів та відповідності будівельним нормам и правилам, позивачкою та її представником не надано суду належних доказів порушень цих норм позивачкою, клопотання про призначення відповідної судової будівельно-технічної експертизи ними не заявлялось.
Посилання позивачки у обґрунтування свого позову на наявність рішення Ялтинського міського суду від 21 травня 2002 року яким відповідачку ОСОБА_3 зобов’язано знести металеву огорожу, а також, приписів Виконавчого комітету Ялтинської міської ради які втілились у рішенні від 17 березня 2000 року є хибними, оскільки зазначене рішення суду виконане відповідачкою та не відноситься до предмету позову за даним позовом.
Позовних вимог до зазначеного у якості відповідача ОСОБА_5 позивачкою ОСОБА_2 не заявлено.
Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності сторін, з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. 391, Цивільного Кодексу України, ст. ст. 5, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 158, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.І. Савранська