Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22ц-1989/2012р. Головуючий у 1 інстанції: Мосейко Я.В.
Суддя-доповідач Забіяко Ю.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого:
суддів:
при секретарі:Бєлка В.Ю.
Забіяко Ю.Г.
Дзярука М.П.
Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Пологівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області
на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 лютого 2012 року по справі за заявою прокурора Пологівського району в інтересах територіальної громади Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, заінтересовані особи –Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області, ОСОБА_5, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2011 року прокурор Пологівського району Запорізької області звернувся до суду в інтересах територіальної громади Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, із заявою в порядку окремого провадження та просив встановити факт того, що ОСОБА_6 станом на 01.10.1996 року, був співвласником земель колективної власності ВАТ «Коглосп ім.Чубаря»Пологівського району Запорізької області та мав право на земельну частку /пай/ у розмірі 8,4 умовних кадастрових гектари в землях ВАТ «Колгосп ім.Чубаря»на території Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.
Оскільки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, то сертифікат на право власності на земельну частку /пай/ не виготовлявся та йому не видавався, а за відсутності сертифікату вказана земельна ділянка не може бути оформлена належним чином.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 29 лютого 2012 року відмовлено в задоволенні заяви.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Пологівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді, та осіб, які з’явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 був співвласником земель колективної власності на землю ВАТ «Коглосп ім.Чубаря»Пологівського району Запорізької області та мав право на земельну частку /пай/ у розмірі 8,4 умовних кадастрових гектари, у зв’язку з чим встановлення факту ще й рішенням суду не потрібне.
Однак суд прийшов до такого висновку з порушенням процесуального права.
Згідно із ч.6 ст.235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Судом першої інстанції встановлено, і це не спростовано матеріалами справи, та підтверджено прокурором в ході апеляційного розгляду, що встановлення факту заявнику було необхідно для вирішення питання про право на спадщину у вигляді земельної ділянки після смерті ОСОБА_6
Таким чином, суд першої інстанції дійшовши обґрунтованого висновку, що у справі виник спір про право на спадщину, помилково ухвалив рішення про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, тому рішення суду слід скасувати та залишити заяву без розгляду, оскільки цей спір повинен вирішуватись у позовному провадженні.
Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»№720 від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в томі числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами спадкування.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного Кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
За змістом зазначеної норми право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були членами цього підприємства.
Крім цього, заявник помилково вважає, що від встановлення певного факту щодо іншої особи, залежить встановлення факту щодо нього самого.
Згідно роз’яснень, які містяться в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 і ст.256 ЦПК України та роз’яснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Частиною першою статті 256 ЦПК України передбачений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
До переліку, визначеному у частині першій статті 256 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити заявник, не відноситься.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у частині першій статті 256 ЦПК України, в судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
За положеннями ч.ч.1, 3 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Згідно зі ст.ст.234, 235 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як пояснив прокурор при апеляційному розгляді справи, заяву про встановлення факту подано в інтересах територіальної громади Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області для подальшого визнання спадщини у вигляді земельної ділянки відумерлою. Крім цього, у справі залучена в якості заінтересованої особи донька померлого ОСОБА_6 –ОСОБА_5, яка також в своїх поясненнях в суді першої інстанції вказувала на наявність у неї права на успадкування земельної ділянки після смерті батька.
Аналіз встановлених судом обставин дає підстави для висновку, що в даному випадку виник спір про право на спадщину.
Зазначені вимоги процесуального права суд не врахував, розглянувши заяву в порядку окремого провадження та відмовив у задоволенні заяви про встановлення факту. Оскільки виник спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, судове рішення підлягає скасуванню, а заява - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.303, 307, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Пологівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області –задовольнити частково.
Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 лютого 2012 року по цій справі - скасувати, а заяву прокурора Пологівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області про встановлення факту залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: