Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5747/25

Номер провадження 1-кс/711/1506/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеним у кримінальному провадженні №12025250000000016 від 10.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 358, ст. 290, ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 114-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не є особою з інвалідністю, неодруженого, студента першого курсу Державного університету «Житомирська політехніка», раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеним у кримінальному провадженні №12025250000000016 від 10.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 358, ст. 290, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 114-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025250000000016 від 10.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 358, ст. 290, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 114-1КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, в тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах та інтернет-месенджерах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, у період з 21.11.2024 по 06.06.2025 умисно перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України під час здійснення ними призову громадян України на військову службу в особливий період.

Так, 21 листопада 2024 року, більш точний час органом досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи ймовірно за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи ймовірно персональний комп`ютер - ім`я пристрою - morningstarAV, процессор - Intel(R) Core(TM) i5-7400 CPU @ 3.00GHz: 3.00 GHZ, оперативная пам`ять 16,0 ГБ, код пристрою - CC676772-5B92-453A-ACF5-CE88301633E0, з операційною системою Windows 11 Pro, версія 22H2, розробив копію мобільного застосунку - електронного кабінету військовозобов`язаного «Резерв+» від Міністерства оборони України під назвою «Фейк Резерв+», після чого за грошову винагороду підроблював та через інформаційну групу (бот) в месенджері «Telegram» (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 ), адміністратором якої він є, збував офіційні документи - електронні військово-облікові документи військовозобов`язаних осіб, які містяться в даному застосунку та сам застосунок, з метою подальшого використання такими особами для уникнення від мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Умислом ОСОБА_4 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності ТЦК та СП як військового формування ЗСУ. Так, зі змісту функціонального призначення створеної та адміністрованої ОСОБА_4 інформаційної групи в месенджері «Telegram» встановлено, що він чітко усвідомлював, що створивши та адмініструючи цю групу, у якій розміщувалася інформація про встановлення фейкового мобільного застосунку «Резерв+», його налаштування, вводу особистих даних, які не відповідають дійсності, в тому числі дати та типу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з метою уникнення громадянами України такого призову, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особливий період та передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.

Перешкоджання з боку ОСОБА_4 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.

Так, 25.03.2025 близько 14 години 22 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи ймовірно за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою адміністрованої ним інформаційної групи (боту) в месенджері «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошові кошти в сумі 1 200 гривень, збув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , копію мобільного застосунку - електронного кабінету військовозобов`язаного « Резерв+ », а також підробив і збув офіційний документ, який міститься у вказаному застосунку, а саме електронний військово-обліковий документ на ім`я ОСОБА_7 , номер в реєстрі Оберіг НОМЕР_1, з зазначенням недостовірної інформації, а саме, що останній має відстрочку від призову на військову службу у вигляді бронювання.

Вказані дії ОСОБА_4 призвели до реального перешкоджання законному виконанню мобілізаційних функцій військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 в особливий період, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗС України та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Також, відповідно до п. 1 порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі Порядок), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".

Згідно з п. 2 Порядку військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється) в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Відповідно до п. 9 Порядку військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Так, 25.03.2025 близько 14 години 22 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи ймовірно за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою змовою та разом з іншими на даний час невстановленими особами, за допомогою адміністрованої ним інформаційної групи (боту) в месенджері «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошові кошти в сумі 1 200 гривень, збув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , копію мобільного застосунку - електронного кабінету військовозобов`язаного « Резерв+ », а також підробив і збув офіційний документ, який міститься у вказаному застосунку, а саме електронний військово-обліковий документ на ім`я ОСОБА_7 , номер в реєстрі Оберіг НОМЕР_1, з зазначенням недостовірної інформації про те, що останній має відстрочку від призову на військову службу у вигляді бронювання.

24.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, та ч. 3 ст. 358 КК України, а саме - підроблення офіційного документа, який видається установою та звільняє від обов`язків, з метою використання його іншою особою та збут такого документа, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується даними протоколу обшуку, даними протоколів огляду предметів, показаннями свідків та іншими доказами.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та кримінального правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Метою застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 358 КК України, тобто в тому числі тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому враховуючи тяжкість покарання, існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також ОСОБА_4 має реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_7 шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останнім раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків події, у зв`язку з чим ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них.

Окрім цього, враховуючи те, що на цей час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_4 повідомлено про підозру, він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виходячи з усього вище перерахованого, сторона обвинувачення приходить до висновку, що жоден із м`якіших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

На підставі вищевикладеного, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, тому слідчий, за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково зазначив, що підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК Країни та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі визнання винним у вчиненні, зокрема тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Також, є достатньо обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на свідка ОСОБА_7 , шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останнім раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності. Крім того, на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_4 повідомлено про підозру, а тому він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор вважає, що саме домашній арешт, який полягає у цілодобовій забороні залишати місце проживання, зможе запобігти вказаним ризикам.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення даного клопотання з огляду на необґрунтованість та недоведеність ризиків, зазначених прокурором. При цьому зазначив, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від слідства та суду, про що свідчить зокрема його явка до суду. Ризик впливу на свідків, на його переконання відсутній, оскільки його підзахисний не знає осіб, які звертались через Телеграм бот, він не знає хто вони та де мешкають, як не знає ОСОБА_7 про якого зазначає прокурор. Крім того, зважаючи на те, що за місцем проживання ОСОБА_4 , органом досудового розслідування було вилучено всю техніку, тому його підзахисний не може вчити дії, які зашкодять кримінальному провадженню. На його переконання, зазначені прокурором ризики виступають формальними доводами. Просив врахувати, що ОСОБА_4 є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, де проживає разом з матір`ю та батьком, студент першого курсу Державного університету «Житомирська політехніка» денної форми навчання та на даний час здає сесію, тому має потребу залишати своє житло, яке знаходиться за межами м. Житомир, в якому розташований навчальний заклад. З урахуванням викладеного, просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що передбачає заборону залишати житло в період часу з 23-00 години до 06-00 години.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені його захисником, та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що передбачає заборону залишати житло в період часу з 23-00 години до 06-00 години. Щодо пред`явленої йому підозри відмовився давати пояснення, посилаючись на ст. 63 Конституції України. На уточнюючі питання слідчого судді вказав, що він є студентом першого курсу денної форми навчання Державного університету «Житомирська політехніка», на даний час триває екзаменаційна сесія.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовують доводи клопотання, а також документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025250000000016 від 10.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 358, ст. 290, ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В межах даного кримінального правопорушення, 24.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період;

-ч. 3 ст. 358 КК України, а саме - підроблення офіційного документа, який видається установою та звільняє від обов`язків, з метою використання його іншою особою та збут такого документа, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, є нетяжким злочином, за вчинення якого санкціє статті передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі: даними протоколу обшуку, даними протоколів огляду предметів, показаннями свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.

Щодо доводів сторони обвинувачення про існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Так, при встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкриміновані ОСОБА_4 в провину злочини, зокрема передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 є особою молодого віку та має постійне місце проживання, за якими проживає разом з батьками, навчається на першому курсі денної форми навчання в ДУ «Житомирська політехніка», проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, вказані захисником характеризуючі дані, не можуть бути вирішальними та такими, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_4 від слідства та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на ОСОБА_7 , слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом. Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні.

Крім того слідчий суддя враховує, що в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування ще не встановлено повне коло осіб, які можуть набути статус свідків у даному кримінальному провадженні. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе впливати на осіб, які можуть набути статусу свідків у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Що стосується ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що органом досудового розслідування ще не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_4 повідомлено про підозру, а тому він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що всі інші фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу: судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами доказів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені в ст. 178 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Так, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, викладенні в повідомленні про підозру, тяжкість, зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, слідчий суддя вважає, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

В той же час, зважаючи на відсутність в матеріалах клопотання доказів про матеріальний стан ОСОБА_9 , а також враховуючи його молодий вік, застава, розмір якої для тяжких злочинів складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також враховуючи особливості вчинення кримінального правопорушення, такий запобіжний захід не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

А тому, на думку слідчого судді, єдиним достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, є домашній арешт.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Отже, підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя звертає увагу на обставини кримінальних правопорушень інкриміновані в провину ОСОБА_4 , які мають високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваного, заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що передбачає заборону залишати місце проживання цілодобово, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 у виді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, зокрема характеризуючих даних, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу, про який клопотала сторона захисту, слідчий суддя не вбачає.

При цьому слідчий суддя зазначає, що перебування підозрюваного ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом не перешкоджає здачі екзаменаційної сесії останнім, оскільки за потреби з дозволу слідчого чи прокурора він може залишати місце свого проживання.

Також, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров`я в умовах воєнного стану. В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування.

Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеним у кримінальному провадженні №12025250000000016 від 10.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 358, ст. 290, ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 114-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України,- задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 серпня 2025 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 :

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) з свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.08.2025 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров`я в умовах воєнного стану.

В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Виконання ухвали доручити працівникам органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору - для відому та виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1