Справа № 464/1103/25

пр.№ 1-кп/464/300/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2025 року Сихівський районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді:                                         ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142410000056 від 07.02.2025, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025142410000090 від 15.03.2025, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025141410000276 від 03.04.2025, про обвинувачення:

ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2 ,раніше неодноразово судимого, востаннє 16.06.2025 Личаківськимрайонним судом м.Львова за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1. ст.309 Кримінального кодексу України (далі – КК України) та кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, 

з участю сторін судового провадження:

прокурора                                                 ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                                         ОСОБА_3 ,

захисника                                                 ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , 07.02.2025, близько 13:00 год, перебуваючи поблизу будинку № 10, на вул. О. Козловського у м. Львові, на узбіччі від дороги серед каменю знайшов згорток обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору, в якому знаходився зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, та переконавшись, що дана речовина є психотропною речовиною, у нього виник умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту даної психотропної речовини, у зв`язку із чим, діючи умисно, в порушення вимог чинного законодавства, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, незаконно придбав (привласнив знайдене), а саме зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, який поклав собі у ліву кишеню штанів та зберігав його при собі без мети збуту з метою власного вживання.

В подальшому, 07.02.2025, близько 13:30 год, ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік будинку № 10 на вул. О. Козловського у м. Львові, незаконно зберігаючи при собі раніше знайдену (придбану) ним психотропну речовину, був зупинений працівником Національної поліції України, де в останнього виявлено та в подальшому в ході огляду місця події вилучено один прозорий зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, у якому, згідно висновку експерта, виявлено особливу небезпечну психотропну речовину «PVP», обіг якої заборонено, масою 0,3290 грам, яку він незаконно зберігав при собі без мети збуту.

Окрім цього, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 18.02.2025, близько 14:40 год, перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора», що за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45, що належить ТзОВ «Вигідна покупка», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгівельного прилавку майно, яке належить ТзОВ «Вигідна покупка», а саме зарядні пристрої «PowerBank Hoco J129A», чорного кольору, ємністю 20000 mAh у кількості 5 шт, вартістю 746 гривень за штуку, а всього майна на загальну суму 3730 грн. та, заховавши вказані речі у рюкзак, пройшов повз каси магазину, не здійснивши оплати за вказаний товар, яким в подальшому самостійно розпорядився.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду ТзОВ «Вигідна покупка» на загальну суму 3730 грн.

Окрім цього, ОСОБА_3 , 14.03.2025, близько 15:30 год, перебуваючи неподалік залізничної зупинки «Персенківка», що знаходиться на вул. Луганська у м. Львові, незаконно придбав (привласнив знайдене) з метою власного вживання 1 зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яку віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин PVP, обіг якої заборонено, який ОСОБА_3 помістив у ліву верхню кишеню своєї куртки з метою власного вживання та зберігав при собі, без мети збуту.

14.03.2025, близько 16:50 год, ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік автомийки «Orange», що на вул. Луганська, 9 у м. Львові, незаконно зберігаючи при собі раніше придбану (знайдену) ним кристалічну речовину, яку віднесено до особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, був зупинений працівниками поліції. В ході огляду місця події у ОСОБА_3 виявлено та вилучено 1 зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яку віднесено до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, масою 0,3639 грам, який ОСОБА_3 , незаконно зберігав при собі без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальних актах. Надав пояснення про те, що 07.02.2025 йшов в гості до знайомого, який проживає на вул.О.Козловського у м.Львові, та по дорозі на узбіччі знайшов ізоляційну стрічку синього кольору. Розмотавши ізоляційну стрічку, побачив зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, та розуміючи, що це є психотропна речовина, так як раніше вже вживав таке, вирішив залишити собі для власного вживання. Далі, через 15-20 хв до нього підійшли працівники поліції та виявили у нього цю психотропну речовину. Щодо крадіжки з магазину «Аврора», пояснив, що через скрутне матеріальне становище, зайшовши в даний магазин, він взяв 5 повербанків, які надалі сховав собі у рюкзак, та не оплативши за даний товар, вийшов з магазину. Далі він ці повербанки дав своїй знайомій, яка здала їх у ломбард і за це віддала йому 2 800 гривень. Окрім цього, 14.03.2025 за автомийкою, яка знаходиться на вул. Луганська, 9 у м. Львові, коли він відійшов в туалет, знайшов там ізоляційну стрічку, в якій знаходився зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору. Розуміючи, що це є психотропна речовина, вирішив залишити собі для власного вживання. Далі, коли він вийшов із-за автомийки, до нього відразу підійшли два працівника поліції та виявили у нього цю кристалоподібну речовину. Розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Від представника потерпілого ТзОВ «Вигідна Покупка» - ОСОБА_6 надійшла заява про судовий розгляд даного кримінального провадження у його відсутності.

На підставі вимог ст.325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілого.

За згодою сторін, згідно із ч.3 ст.349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому, судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальним актам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення (проступки), передбачені ч.1 ст. 309 КК України, та кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.4 ст.185 КК України. 

Його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, оскільки такий вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, повторно.

Також дії ОСОБА_3  органом досудового розслідування, вірно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.309 КК України, є кримінальними проступками, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, на обліках у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_7 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є дуже високий, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого також є дуже високий. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без ізоляції від суспільства неможливе.

За положенням ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини, за яких вчинені діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відтак ОСОБА_3 слід визначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеженні волі, в межах санкції статті ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання, суд також враховує положення ч.1 ст.70 КК України, відповідно до якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Окрім цього, при призначенні покарання, суд враховує вирок Личаківського районного суду м.Львова від 16.06.2025, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на під підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначених покарань приєднано покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 17.01.2025 та остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Оскільки дані кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185, та ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 вчинено до постановлення вироку Личаківського районного суду м.Львова від 16.06.2025, відтак покарання останньому слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Разом з тим, вироком Личаківського районного суду м.Львова від 16.06.2025 строк покарання ОСОБА_3 ухвалено обраховувати з моменту його затримання, а саме з 25.03.2025, відтак початок відбуття покарання за даним вироком останньому також необхідно обраховувати з 25.03.2025. 

Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави. 

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. 

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: 

- за ч.1 ст.309 КК України – 2 (два) роки обмеження волі;

- за ч.4 ст.185 України – 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити   ОСОБА_3  покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, яке призначено вироком Личаківського районного суду м.Львова від 16.06.2025, остаточно призначити  ОСОБА_3  покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання  ОСОБА_3  обчислювати з 25.03.2025.

Стягнути із  ОСОБА_3  в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 6367 грн 20 коп.

Речові докази:

- порошкоподібну речовину білого кольору (спецпакет Національної Поліції України ICR 0137910) та психотропну речовину PVP у кількості 0,3639 грама (сейф-пакет МВС Україна Експертна служба № 6132355), які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №2 ЛРУП № 2 ГУ НП України у Львівській області - знищити;

- DVD-R диск із відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Аврора», який зберігаються при матеріалах кримінального провадження, – залишити при таких.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя                                                          ОСОБА_8