Справа № 296/4711/25

2/296/2248/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 липня 2025 року                 м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторінцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30.04.2025 через підсистему «Електронний суд» Корольовському районному суду м. Житомира подано матеріали вказаної позовної заяви, де представник позивача Бистрякова Анастасія Сергіївна просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101335457 від 11.07.2023 у розмірі 45 611,38 грн та сплачений у розмірі 2422,40 грн судовий збір.

В обґрунтування позову вказано, що 11.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 101335457, за умовами якого кредитодавець на 97 днів надав позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 13 800,00 грн, а позичальник зобов`язалася до 16.10.2023 повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування ним.

Згідно п. 2.1. Договору, кредит надавався клієнту в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 , на підтвердження чого, позивачем надано копію платіжного доручення № 68272037 від 11.07.2023.

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаних у реєстрі боржників. Згідно цього договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101335457 від 11.07.2023, яка не повернула кредит, а також не виконала всі інші свої грошові зобов`язання, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду із позовом про стягнення з неї заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 30.04.2025, матеріали позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передані судді Сингаївському О.П., який своєю ухвалою від 01.05.2025 прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі з розглядом її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Судом було вжито всіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд цієї справи, однак відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву і доказів, на підтвердження своїх заперечень.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів, достатньо для розгляду справи, ухвалення законного і обґрунтованого рішення та не відкладаючи розгляд справи може вирішити спір по суті

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Встановлено, що 11.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101335457 в електронній формі у особистому кабінеті позичальника, який був створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства, доступний через сайт товариства та відповідний мобільний додаток.

Підписуючи цей договір одноразовим ідентифікатором Z19504, відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю їх розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п. 1.2.-1.3.2. цього Договору, кредит надається в сумі 13 800,00 грн строком на 97 днів з 11.07.2023, складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 7 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 18.07.2023 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 16.10.2023 (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно п. 1.5. Договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1980,30 грн та 108 693 відсотків річних, загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 39 240,30 грн та 15758 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 53 040,30 грн.

У п. 1.5.1. Договору визначено комісію за надання кредиту: 966,00 грн, яка нараховується за ставкою 7 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно п. 1.5.2., 1.5.3. Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1014,30 грн, які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 37 260,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Кредит наданий клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної відповідачем № НОМЕР_1 , на підтвердження цього позивачем надано копію платіжного доручення № 68272037 від 11.07.2023.

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаних у реєстрі боржників. Згідно цього договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101335457 від 11.07.2023.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 27.03.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 45 611,38 грн, яка складається з простроченої заборгованість за сумою кредиту – 10 625,00 грн, простроченої заборгованості за комісіями – 966,00 грн, простроченої заборгованості за процентами – 34 019,38 грн.

Таким чином між сторонами виникли зобов`язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку про укладання 11.07.2023 договору про споживчий кредит № 101335457 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі. Договір відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надала, як і не спростувала факт укладення договору.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судовим розглядом також встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором кредитодавець виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 101335457 від 11.07.2023, відповідач частково сплачував тіло кредиту - 3174,00 грн, проценти по кредиту – 2708,00 грн, а також комісію за управління та обслуговування кредиту (пролонгація) – 1856,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст. 628 ЦК України.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, кредитор повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Строк кредитування, який визначений сторонами, становить 97 днів 11.07.2023 по 16.10.2023 і за цей період, згідно договору та графіку платежів до нього, відповідач зобов`язана повернути тіло кредиту – 13 800,00 грн, сплатити проценти за користування кредитом – 38 274,30 грн та одноразову комісію за надання кредиту – 966,00 грн.

Іншого розрахунку заборгованості, який би дозволив суду зробити висновок про розміри та підстави нарахування відповідачу боргу поза межами строку кредитування до суду надано не було.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зауважено, що при вирішенні даної категорії справ суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Також зі змісту копії відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 101335457 від 11.07.2023 вбачається, що ТОВ «Мілоан» здійснило нарахування комісії за надання кредиту та пролонгацію.

Натомість, суд зазначає, що послугою надання, управління та обслуговування кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним.

Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за № 520/2614/17).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, а також вважає за необхідне зарахувати сплачену комісію за управління та обслуговування кредиту (пролонгація) в сумі 1856,00 грн на часткове погашення тіла кредиту.

Зважаючи на те, що відповідач здійснила часткове погашення заборгованості по кредиту та повністю не повернула кредит протягом строку, обумовленого сторонами при укладенні договору, тобто до 16.10.2023, тим самим допустила істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов`язань, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 336,30 грн, що складається з тіла кредита – 8770,00 грн (13 800-3174-1856) та процентів за користування кредитом – 35 566,30 грн (38 274,30-2708).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 258, 263-265, 273, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101335457 від 11.07.2023у розмірі 44 336,30 (сорок чотири тисячі триста тридцять шість) грн 30 коп та сплачений у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп судовий збір.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

       Суддя О. П. Сингаївський

Сторони у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 49018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .