ЄУН: 335/5401/24

Провадження №: 2/336/276/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Савеленко О.А., за участі секретаря судового засідання: Прохорової А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю Грибанов Д.Є. в інтересах позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, за змістом позовної заяви просить стягнути на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2918905 у сумі 53384,10 гривень, яка складається з основної суми боргу (тіло кредиту) - 11 000,00 гривень, відсотків - 42384,10 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 09.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено кредитний договір № 2918905.

У відповідності до п.п. 1.1. Кредитного договору, укладання Кредитного договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Відповідно до п.п.9.7. Кредитного договору, Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення Клієнтом коду підписом одноразовим ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим іентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Відповідно до п.л. 2.1. Кредитного договору, Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, і яка зазначена в даному п.п. Кредитного договору. Згідно з п.п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.

Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролангація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов?язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - «Правила») (п.л. 9.9. Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов?язується неухильно дотримуватися цих Правил.

19.10.2023 на підставі Договору факторингу №19102023, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» позивач зобов`язується передати (відступити) позивачу за плату належні йому права вимоги відповідно до реєстру боржників, а позивач приймає їх. Згідно з п. 1.2 перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги.

Так, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 53384,10 гривень, яка складається з основної суми боргу (тіло кредиту) - 11 000,00 гривень, відсотків - 42384,10 гривень..

Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, що зумовило виникнення вказаної заборгованості. За змістом позовної заяви, з 19.10.2023 нарахування штрафних санкцій позивачем відповідачу не здійснювалось.

На підставі наведеного, наголошуючи, що з моменту отримання (прийняття) позивачем прав вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами, відповідачка заборгованість за кредитними договорами в позасудовому порядку не сплатила, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги відповідно до наведеного розрахунку.

Ухвалою судді від 10.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Згідно з ухвалою відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, за змістом позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності, заперечень проти заочного порядку розгляду не має.

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд справи, до суду не з`явилась. Її представником подано письмові та додаткові пояснення у яких вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що ОСОБА_1 кредитні кошти не отримувала, договір з ТОВ «Лінеура Україна» не укладала.

Представник відповідача адвокат Логінова В.В. вказала, що відносно ОСОБА_1 09.02.2022 року були вчинені шахрайські дії в мережі інтернет, про які відповідачка повідомила поліцію шляхом звернення до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області з заявою про вчинення відносно неї шахрайських дій.

У судових засіданнях представник відповідача підтримала викладену раніше позицію та просила в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Окрім того, вказала, що позивач в тексті договору про надання коштів, ні в позовній заяві не зазначає, на який саме номер телефону відповідачки надіслав одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС коду для підписання договору ЕЦП. В п. 10 договору вказані чотири мобільні телефони які ніколи не належали відповідачці.

Зазначила, що вона ОСОБА_1 ніколи не створювала особистий кабінет на вебсайті і в мобільному додатку «Credit7», не отримувала електронний підпис, не укладала ніяких договорів про отримання коштів в кредит з будь-якими фінансовими установами в мережі Інтернет, і конкретно з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

В договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зазначені її особисті дані: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Пологівським РО УМВД 30.10.2008 року, місце реєстрації/проживання АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 . Всі інші контактні дані, зазначені номери мобільних НОМЕР_5,НОМЕР_6,НОМЕР_7,НОМЕР_8, електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 - їй не відомі, не належать, вона ніколи не користувалась ними.

Окрім іншого, позивача вказала, що відносно ОСОБА_1 09.02.2022 року скоєно кримінальне правопорушення, а саме використання її конфіденційної інформації та персональних даних в мережі Інтернет, та оформлення кредиту від її імені із ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» на суму 11 000,00 грн.

Так, 09.02.2022 року відповідачці на мобільний номер телефону НОМЕР_3 зателефонувала невідома особа чоловічої статі, представилась працівником банку «ПУМБ» та пояснила, що проводить перевірку з приводу безпеки переводу грошових клієнтів, з цією метою невідомий просив підтвердити в неї інформацію про її особисті дані. При цьому, зазначена невідома особа назвала її особисті дані і попросила тільки підтвердити їх правильність. ОСОБА_1 підтвердила, потім невідомий пояснив, що з`явилась нова функція про зміну паролю голосовим повідомленням і попросив її повторити фразу «підтверджую зміну пароля» після чого розмова закінчилась. Через декілька хвилин їй з мобільного додатку банку ПУМБ прийшло повідомлення про зарахування грошей в сумі 11 000 грн., а ще через декілька хвилин прийшло повідомлення про здійснення двох платежів на суму 9 900 грн і 1 099 з її картки ПУМБ на невідомі їй рахунки, а всього на загальну суму 11 000 грн. Вона в той же день, ОСОБА_1 звернулась до відділення банку та до відділу поліції у м. Пологи із заявою про скоєння відносно неї шахрайських дій в мережі Інтернет, використовуючи її конфіденційну інформацію та персональні дані, а саме оформлення невідомими особами від її імені кредиту на зняття з банківського рахунку грошових коштів у сумі 11 000 грн.

09.02.2022 року Пологівським районним відділом поліції ГУНП в Запорізькій області зареєстровано звернення ОСОБА_1 за N? 1022. У зв?язку із вторгненням військових рф на територію України 24.02.2022 матеріали Єдиного обліку Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області знищено шляхом спалювання 26.02.2022 року.

Крім того, за фактом незаконного використання конфіденційної інформації та персональних даних ОСОБА_1 , незаконного створення електронного Інтернет кредитного договору в ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» на суму 11 000 грн., Пологівським районним відділом поліції розслідується кримінальне провадження 12024087320000121 від 05.08.2024 року за ст. 182 ч.1 КК України.

Крім того, представник позивача вказала, що ТОВ «ФК «ЄАПБ», звертаючись до суду з позовом посилалось на те, що позичальник через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв?язку на зазначений нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду (одноразовий ідентифікатор в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), які позичальник використовувала для підтвердження підписання вищевказаного договору.

Виходячи з вищевикладеного, договір підписано позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надіслано первісним кредитором на номер телефону, зазначений позичальником при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору зазначаються коди ідентифікатори позичальника, що і є безпосереднім підписом позичальника.

Однак, позивач ні в тексті договору про надання коштів, ні в позовній заяві, не зазначає, на який саме номер телефону відповідачки надсилав одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС- коду для підписання договору електронним цифровим підписом. Також, в самому договорі відсутній код ідентифікатор позичальника, тільки запис в п.10 Договору у графі КЛЕНТ: «. підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором... Підписано електронним підписом 09.02.2022 року 12:41:39 ОСОБА_1 »

Таким чином, заперечуючи проти позову, відповідачка не визнає факту заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір та підписання зазначеного договору.

02.07.2025 року сторони в судове засідання не з`явились.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи із наявними письмовими доказами на підтвердження вимог позивача, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку із таким.

09.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено кредитний договір № 2918905.

У відповідності до п.п. 1.1. Кредитного договору, укладання Кредитного договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Відповідно до п.п.9.7. Кредитного договору, цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення Клієнтом коду підписом одноразовим ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Відповідно до п.л. 2.1. Кредитного договору, Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, і яка зазначена в даному п.п. Кредитного договору. Згідно з п.п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.

Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролангація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов?язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.

19.10.2023 на підставі Договору факторингу №19102023, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» позивач зобов`язується передати (відступити) позивачу за плату належні йому права вимоги відповідно до реєстру боржників, а позивач приймає їх. Згідно з п. 1.2 перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги.

Відповідно до засвідченого витягу з Реєстру Прав Вимог до вказаного договору, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 53384,00 гривень, з яких:11 000,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 42384,00 гривень - сума заборгованості за відсотками. Витяг сформований та засвідчений представником позивача, номер боржника відповідно до повних даних реєстру не зазначений, як і дата укладення кредитного договору із відповідачкою. Порядок повідомлення боржників про відступлення права грошової вимоги визначений у п. 1.3 договору, проте його повний текст у справі відсутній, позивачем не долучений.

Згідно з наявним розрахунком, доданим до позовної заяви, до договору від 09.02.2022, боржник - ОСОБА_1 , станом на 31.03.2024 заборгованість не погашена, становить 53384,00 гривень, з яких: 11 000,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 42384,00 гривень - сума заборгованості за відсотками( а.с.24)

Суд окремо наголошує, що договір факторингу наданий до позовної заяви у неповному обсязі, тобто, його детальний зміст, виключний перелік прав та обов`язків сторін, відповідальності, до відома суду не доведено. Зокрема, з наявної копії не можна встановити зміст всіх положень договору, що є важливим для розгляду справи ( а.с .19-21).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Загальні вимоги до доказів врегульовані ст.77-80 ЦПК України, а положеннями ч.1,6 ст.81 ЦПК України чітко врегульовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід наголосити, що відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов`язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, ст. 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України) та положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1,2 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Главою 73 розділу І книги 5 ЦК України врегульовує положення, що стосуються договору факторингу.

Так, згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові у справі відсутнє (щодо обох договорів), хоча на виконання умов договорів факторингу могло бути витребувано клієнтом. Разом з цим, виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Такі відомості стороною відповідача не надані. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 667/11010/14-ц (провадження № 61-10349св18).

Враховуючи зміст ст.633, 634 ЦК України, суд виходить з того, що споживач фінансових послуг лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оскільки такі умови договорів приєднання розробляються надавачами певних фінансових, зокрема, банківських послуг, відповідно, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим має бути підтверджено, що на час укладення відповідного договору та під час його виконання діють певні вимоги у визначеній редакції.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, за нормою ч.1 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За змістом ч.4,6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронній формі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Проте, суд позбавлений можливості дійти висновку про набуття права вимоги ТОВ «ЄАПБ» відносно заборгованості ОСОБА_1 , з урахуванням ненадання повних реєстрів боржників, тобто, не підтвердженості включення заборгованості боржника - відповідачки до даного реєстру до договору.

Окрім того, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено беззаперечними доказами факт укладення між ТОВ Лінеура України» та ОСОБА_1 кредитного договору.

Згідно до п.п.1,2,19,60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»:

1)автентифікація - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних;

2)багатофакторна автентифікація - автентифікація з використанням двох або більше факторів автентифікації, що належать до різних груп факторів автентифікації;

3)засіб електронної ідентифікації - матеріальний та/або нематеріальний об`єкт, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи в інформаційно-комунікаційних системах;

4)фактор автентифікації - одна з ознак на основі знання (володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу) або володіння (використання матеріального предмета, яким володіє лише користувач), або притаманності (перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів).

Так з матеріалів справи вбачається та підтверджується письмовими доказами, що кредитний договір укладено 09.02.2022 року.

Також, 09.02.2022 ОСОБА_1 звернулась до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області з заявою про скоєння відносно неї шахрайських дій в мережі інтернет, використовуючи конфіденційну інформацію та її персональні дані. На даний час за цим фактом триває досудове розслідування (а.с. 128-131).

З виписки по картковому рахунку наданої відповідачкою ОСОБА_1 вбачається, що 09.02.2022 року о 12.43 год. на її картковий рахунок надійшли грошові кошти у розмірі 11000,00 грн., а о 12.59 та 13.01 год. вказана сума двома транзакціями у розмірі 9900,00 грн. та 1099,00 грн. перерахована на карткові рахунки * НОМЕР_4 та *НОМЕР_9

Окрім того, позивачем ані в позовній заяві, ані в тексті договору про надання коштів не зазначено, на який саме номер телефону відповідачки надіслано одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду для підписання договору електронним цифровим підписом. Так в п. 10 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту N? 2918905, де зазначені реквізити сторін, додаткові контактні дані ОСОБА_1 - вказані п?ять номерів мобільних телефонів. Отже, на який саме номер надсилався одноразовий ідентифікатор, і в матеріалах договору та додатків до нього, ця інформація відсутня.

Крім того, в самому договорі відсутній код ідентифікатор позичальника, тільки запис в п.10 Договору у графі КЛЕНТ: «.підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.. Підписано електронним підписом 09.02.2022 року 12:41:39 ОСОБА_1 »

За таких обставин, договір кредитування не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме відповідачкою ОСОБА_1 , оскільки вказані в договорі кредитування персональні дані відповідачки не підтверджують проходження нею верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулися за відсутності копій (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи.

Частиною 1 ст.229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З урахуванням вищенаведених висновків, суд встановив наявність підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

За приписами ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду у сумі 3 028,00 гривень, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, адреса для листування: Київська область, м.Бровари, вул. Лісова, буд.2, поверх 4.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП

АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2025.

Суддя О.А. Савеленко

02.07.25