У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

30 червня 2025 року Справа № 640/14134/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №640/14134/19 за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” (надалі - позивач, вул. Соборна 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51401, ЄДРПОУ 00178353) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - відповідач; вул. Князів Острозьких 8 корп.30, м.Київ, 01010, ЄДРПОУ 37956207) про визнання протиправним повідомлення, постановив ухвалу.

29.07.2019 вх.№640/14134/19 позивач у позовній заяві просить: визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05.06.2019 №26102/13481 щодо віднесення ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” до підприємств, що становлять суспільний інтерес, а саме: суб`єкта природних монополій (великі підприємства) та зобов`язання ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”  оприлюднювати річну інформацію.

30.08.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва (суддя Огурцов О.П.) прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі за позовом, вирішив розглядати справу за  правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ЄДРСР 58674629). 05.09.2019 суд виправив описку (ЄДРСР 84037073).

Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ, Окружний адміністративний суд міста Києва скерував за належністю матеріали справи № 640/14134/19 до Київського окружного адміністративного суду (лист 28.11.2023 №03-19/35362/23 на 71 арк).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” щодо забезпечення розгляду адміністративних справ” та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України – наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК). Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи (у тому числі адміністративну справу №640/14134/19 - вх. №856/25 від 08.01.2025). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2024 адміністративна справа №640/14134/19 (28.01.2025 вх.№4032/25) передана судді Л.В.Трофімовій. 29.01.2025 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв справу до провадження і залишив без руху, ухвалу від 29.01.2025 позивач отримав в підсистему “Електронний суд” ЄСІТС, а також засобами поштового зв`язку (ідентифікатор 0610261703524 - отримали 24.06.2025), проте станом на 30.06.2025 недоліки позовної заяви не усунуті.

Відповідно до ч.1 ст.131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” від 29 червня 2023 року № 3200-IX для учасників судового процесу визначена обов`язкова реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС (до 20 лютого 2024 року всі юридичні особи України мають зареєструватися в електронному суді).

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, позаяк отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду. Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних,  несумлінних дій учасників процесу,  що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню  з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Верховний Суд у справі № 820/1864/17: ЄДРСР 77025721 висновує:  добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд доходить висновку про зловживання позивачем процесуальними правами і невиконанням ч.5 ст.44 КАС України, не наданням актуальної інформації щодо учасників та неусунення недоліків адміністративнеого позову.

Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись статтями 2, 45, 169, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами позивачем як ініціатором адміністративного позову через не неповідомлення суду учасником процесу про позицію щодо усунення недоліків.

Позовну заяву за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним повідомлення залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС відповідно до підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 1845/О/15-21 протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Копію ухвали направити сторонам справи.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА