Справа № 638/24923/24

Провадження № 1-кп/638/27/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року                                                                                                                       м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

обвинуваченої – ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши клопотання/заяви прокурора про покладення обов`язків на обвинувачених ОСОБА_4  та ОСОБА_5 ,  про застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 , клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади відносно ОСОБА_5

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221070001590 від 17 грудня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України:

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221070001590 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Судове засідання у кримінальному провадженні було призначено на 01 липня 2025 року.

У судове засідання з`явилися прокурор, обвинувачені та їх захисники.

До суду від прокурора надійшли клопотання про покладення обов`язків на обвинувачених ОСОБА_4  та ОСОБА_5 ,  про застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 , клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади відносно ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор подані ним до суду клопотання підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у них.

Щодо покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинувачувану ОСОБА_5 .

Прокурор просив покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинувачувану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк 2 місяці.

А саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) продовжити зберігання у слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в?їзд до України.

При цьому прокурор посилався на продовження існування ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду); п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні).

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисники проти задоволення вказаного клопотання заперечували, вказували, що прокурор не навів жодних обставин та не надав доказів, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Обвинувачена ОСОБА_5 просила у межах розгляду клопотання про покладення на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, викликати у судове засідання свідка ОСОБА_10 та представника потерпілого.

Суд заслухавши аргументи сторін встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді від 07.11.2024 до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено суму застави у розмірі 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499620,00 грн.

У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі частини 5 статті 194 КПК України наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221070000452 від 03 квітня 2024 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Визначено 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Прокурор стверджує, а обвинувачена та захисники не заперечують проти того, що 08 листопада 2024 року ОСОБА_5 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави та покладено на неї обов`язки, визначені ухвалою Дзержинський районний суд м. Харкова від 07.11.2024 у справі № 638/8012/24.

Строк дії обов`язків неодноразово продовжувався судом за клопотанням прокурора. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова у справі від 11.04.2025 у справі № 638/24923/24 було продовжено обвинуваченій ОСОБА_5 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на два місяці, тобто до 11 червня 2025 року.

02.06.2025 прокурором було подано клопотання про продовження строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 .

У судовому засіданні 03 червня 2025 року адвокат ОСОБА_11 заявив відвід головуючому судді, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 .

Як результат строк дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 сплинув.

Прокурор просить покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Суд, вислухавши аргументи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, які перебувають у його розпорядженні, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України – виконавець, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України – виконавець, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчинила складання, підроблення та видачу особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує певний факт, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Група осіб за попередньою змовою у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_5 використовуючи участь ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану в України, реалізували вчинення злочину та отримали компенсацію у вигляді права - придбання житла з використанням житлового сертифікату за знищений об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1519398 грн. 30 коп., чим спричинили шкоду державному бюджету України в особі Мінінфраструктури, що відповідно до п. 4 Примітки 1 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

08 листопада 2024 року ОСОБА_5 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави та покладено на неї обов`язки, визначені ухвалою суду від 07.11.2024.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 Кримінального процесуального кодексу України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України застава є одним із запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. ( ч. 3 ст. 182 КПК України).

Частиною 7 ст. 42 КПК України визначені загальні обов`язки, які покладаються на обвинуваченого. Ці обов`язки покладаються на нього з моменту набуття процесуального статусу підозрюваного та діють незалежно від застосування запобіжного заходу.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Водночас ч. 5 ст. 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на обвинуваченого при застосуванні запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного запобіжного заходу за наявності умов, визначених у цій статті.

Наведене дає підстави зробити висновок, що застава застосовується з метою виконання обвинуваченим, як обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, так і тих, що визначені у ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки у ст. 182 КПК України не вказано, що обов`язки повинні бути покладені на обвинуваченого саме судом.

Таким чином, з моменту закінчення строку дії обов`язків, покладених судом, строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, не припиняється.

Частиною 7 ст. 194 КПК України передбачено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Із аналізу ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України можна зробити висновок, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, діють певний, визначений рішенням суду, строк. Інші ж запобіжні заходи, зокрема, застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування чи зміни або закриття кримінального провадження.

Отже, з огляду на положення КПК України, застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави не має обмеженого строку дії і продовжує діяти до моменту його скасування чи зміни запобіжного заходу або закриття кримінального провадження і застосовується з метою виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України закінчився, а ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію, а, отже, обов`язки вважаються скасованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частиною 1 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Отже, процесуальним законодавством не передбачено можливість покладення судом на обвинуваченого під час судового провадження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, окремо від запобіжних заходів у випадку закінчення строку дії таких обов`язків.

У зв`язку з цим суд вважає, що у задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинувачувану ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слід відмовити.

Так само слід відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_10 та представника потерпілого, яке було подане у межах розгляду клопотання про покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинувачувану ОСОБА_5 .

Щодо покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинувачувану ОСОБА_4 .

Також від прокурора надійшло клопотання, у якому він просить покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинувачувану ОСОБА_4 . А саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) продовжити зберігання у слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в?їзд до України.

При цьому прокурор посилався на продовження існування ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду); п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні).

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисники проти задоволення вказаного клопотання заперечували, вказували, що необхідно його повернути, оскільки прокурор не навів жодних обставин та не надав доказів, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Суд заслухавши аргументи сторін встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді від 07.11.2024 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено суму застави у розмірі 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499620,00 грн.

У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі частини 5 статті 194 КПК України наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221070000452 від 03 квітня 2024 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Визначено 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Прокурор стверджує, а обвинувачена та захисники не заперечують проти того, що 08 листопада 2024 року ОСОБА_4 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави та покладено на неї обов`язки, визначені ухвалою Дзержинський районний суд м. Харкова від 07.11.2024 у справі № 638/8012/24.

Строк дії обов`язків неодноразово продовжувався судом за клопотанням прокурора. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова у справі від 11.04.2025 у справі № 638/24923/24 було продовжено обвинуваченій ОСОБА_4 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на два місяці, тобто до 11 червня 2025 року.

02.06.2025 прокурором було подано клопотання про продовження строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 .

У судовому засіданні 03 червня 2025 року адвокат ОСОБА_11 заявив відвід головуючому судді, у зв`язку з чим суд був позбавлений розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 .

Як результат строк дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 сплинув.

Прокурор просить покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Суд, вислухавши аргументи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, які перебувають у його розпорядженні, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України – виконавець, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України – виконавець, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчинила складання, підроблення та видачу особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує певний факт, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_4 обвинувачується у наступному: група осіб за попередньою змовою у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_5 використовуючи участь ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану в України, реалізували вчинення злочину та отримали компенсацію у вигляді права - придбання житла з використанням житлового сертифікату за знищений об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1519398 грн. 30 коп., чим спричинили шкоду державному бюджету України в особі Мінінфраструктури, що відповідно до п. 4 Примітки 1 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

08 листопада 2024 року ОСОБА_4 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави та покладено на неї обов`язки, визначені ухвалою суду від 07.11.2024.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 Кримінального процесуального кодексу України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України застава є одним із запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. ( ч. 3 ст. 182 КПК України).

Частиною 7 ст. 42 КПК України визначені загальні обов`язки, які покладаються на обвинуваченого. Ці обов`язки покладаються на нього з моменту набуття процесуального статусу підозрюваного та діють незалежно від застосування запобіжного заходу.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Водночас ч. 5 ст. 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на обвинуваченого при застосуванні запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного запобіжного заходу за наявності умов, визначених у цій статті.

Наведене дає підстави зробити висновок, що застава застосовується з метою виконання обвинуваченим, як обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, так і тих, що визначені у ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки у ст. 182 КПК України не вказано, що обов`язки повинні бути покладені на обвинуваченого саме судом.

Таким чином, з моменту закінчення строку дії обов`язків, покладених судом, строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, не припиняється.

Частиною 7 ст. 194 КПК України передбачено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Із аналізу ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України можна зробити висновок, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, діють певний, визначений рішенням суду, строк. Інші ж запобіжні заходи, зокрема, застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування чи зміни або закриття кримінального провадження.

Отже, з огляду на положення КПК України, застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави не має обмеженого строку дії і продовжує діяти до моменту його скасування чи зміни запобіжного заходу або закриття кримінального провадження і застосовується з метою виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України закінчився, а ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію, а, отже, обов`язки вважаються скасованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частиною 1 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Отже, процесуальним законодавством не передбачено можливість покладення судом на обвинуваченого під час судового провадження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, окремо від запобіжних заходів у випадку закінчення строку дії таких обов`язків.

У зв`язку з цим суд вважає, що у задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинувачувану ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слід відмовити.

Щодо застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади ОСОБА_5

02.06.2025 прокурором було подано клопотання про продовження строку дії заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади відносно обвинуваченої ОСОБА_5 .

У судовому засіданні 03 червня 2025 року адвокат ОСОБА_11 заявив відвід головуючому судді, у зв`язку з чим суд був позбавлений розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади відносно обвинуваченої ОСОБА_5 .

Як результат строк дії заходів забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_5 сплинув.

13.06.2025 до суду надійшло клопотання прокурора, у якому він просить застосувати захід забезпечення у вигляді відсторонення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від посади державного реєстратора Ізюмської міської ради Харківської області на строк два місяці.

Судові засідання, призначені на 18 липня 2025 року та на 24 липня 2025 року відкладалися через заперечення стороною захисту повноважень прокурора ОСОБА_12 .

Клопотання прокурора обґрунтовано наступним.

Під час досудового розслідування встановлено, що   особливо тяжкий злочин, вчинений ОСОБА_5 безпосередньо пов?язаний з виконанням функцій держави на посаді державного реєстратора, адже встановлено, що 08 лютого 2024 року, ОСОБА_5 прийняла від організаторів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 наступні документи: завідомо підроблене свідоцтво про право власності на житловий будинок і господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , датоване 13 травня 2008 роком (власником відповідно до свідоцтва є ОСОБА_13 ); копію паспорта громадянина України та коду на ім?я організатора - ОСОБА_6 ; завідомо підроблений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , датований 20 січня 2008 року та зареєструвала заяву про державну реєстрацію прав № 59350669.

08 лютого 2024 року о 15 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті державного реєстратора Ізюмської міської ради Харківської області за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, буд. 50, виконуючи роль виконавця та умови злочинного плану, здійснила державну реєстрацію, прав на нерухоме майно, а саме на закінчений будівництвом об?єкт - житловий будинок, загальною площею 67,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєструвала за ОСОБА_6 . Результатом умисних дій виконавця злочину - державного реєстратора ОСОБА_5 стало набуття юридично підтвердженого факту права власності на об`єкт нерухомого майна.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість обвинувачення виконавця ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допиту свідків, протоколом допиту представника потерпілого, протоколами оглядів, протоколом впізнання особи за фотознімками, висновком комплексної судової будівельно-технічної та вибухово-технічної експертизи, речовими доказами та іншими зібраними документами.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та вибухово-технічної експертизи, встановлено, що пошкодження домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з обстрілами з невстановленого виду озброєння.

Прокурор вказує, що на теперішній час судовий розгляд не завершено, всі свідки у кримінальному провадженні не допитані, тобто зважаючи на характер злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , а також на те, що його було вчинено під час воєнного стану, скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення її від посади може створити хибне уявлення у свідків щодо ходу процесу та в подальшому може бути використано обвинуваченою як засіб впливу на свідків шляхом демонстрації своїх зв?язків.

Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді, зможе впливати на свідків, чим завадити досягненню завдань кримінального провадження, оскільки використовуючи свої

службові повноваження, авторитет і службові зв?язки має змогу незаконними засобами впливати на свідків з метою зміни ними показань.

Таким чином, як зазначає прокурор, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні неможливо забезпечити швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд, і це виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачуваної та не призведе до негативних наслідків для інших осіб.

Обвинувачена у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечувала.

На підтвердження своїх заперечень ОСОБА_5 надала суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (для підтвердження того факту, що після 08.02.2024 відомості у державному реєстрі речових прав щодо житлового будинку, загальною площею 67,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , не змінювалися).

Окрім того, на підтвердження своїх заперечень ОСОБА_5 надала суду доповідну записку на ім`я начальника Відділу державної реєстрації апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_14 , у якій вона доповіла, зокрема, про те, що: «Під час розгляду судом кримінального провадження стороною обвинувачення заявлені, в тому числі, такі свідки як ОСОБА_15 (начальник КП АБ та БТІ Ізюмського району) та ОСОБА_16 (технік КП АБ та БТІ Ізюмського району) і ОСОБА_10 (колишня голова Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області). Враховуючи вищевикладене, доводжу до ОСОБА_17 відома про те, що я позбавлена можливості приймати до розгляду підписані та складені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 будь-які документи, так як такі дії будуть не відповідати і суперечити основоположним засадам та завданню кримінального судочинства встановлення істини у справі № 638/24923/24.».

У судовому засіданні ОСОБА_5 заявила усне клопотання про необхідність допиту представника потерпілого - держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України, ОСОБА_18 , підстав для заявлення якого не зазначила.

Дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, приймаючи до уваги надані стороною захисту матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Учасниками кримінального провадження не заперечується, що розпорядженням № 282 від 22 квітня 2016 року Ізюмської міської ради Ізюмського району Харківської області «Про призначення ОСОБА_5 на посаду державного реєстратура відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради», ОСОБА_5 призначено на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради, як державного службовця. За ОСОБА_5 збережено 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 5 категорії посад.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

З положень ч. 2 статті 157 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для відсторонення від посади;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На момент розгляду клопотання щодо застосування щодо ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_5 від посади державного реєстратора Ізюмської міської ради Харківської області на строк два місяці продовжується судовий розгляд у кримінальному провадженні № 1-кп/638/27/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 . Судом досліджено докази та допитано сім свідків, із більше ніж 20 заявлених стороною обвинувачення.

Отже, докази сторони обвинувачення, які вказують на вчинення  ОСОБА_5  кримінального правопорушення(як цього вимагає п. 2 ч. 2 статті 157 КПК України), містяться у матеріалах кримінального провадження № 1-кп/638/27/25.

Тому суд відхиляє доводи ОСОБА_5 та її захисників щодо того, що клопотання прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади ОСОБА_5 підлягає поверненню як таке, що подано без додержання вимог статті 155 КПК України.

Щодо оцінки судом ризику можливості обвинуваченої ОСОБА_5 незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд, при розгляді справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Завершення досудового розслідування в кримінальному та відкриття сторонам матеріалів такого кримінального провадження не звільняє суд на стадії розгляду справи по суті допитати всіх свідків, оскільки, як уже зазначено, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

У ході розгляду клопотання з доповідної записки, поданої обвинуваченою ОСОБА_5 суду у якості доказу, та з пояснень самої обвинуваченої та її захисників, наданих суду, з`ясувалося, що недопитані судом на час розгляду вказаного клопотання свідки складають та засвідчують документи, які надходять до Відділу державної реєстрації апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_14 , посаду в якому займає ОСОБА_5 .

При цьому ОСОБА_5 вказала також про можливість надходження їй документів від інших свідків, які як вважає ОСОБА_5 причетні до підробки документів.

Виходячи з вище викладеного, зважаючи на те, що на момент розгляду клопотання недопитаними залишаються більше десяти свідків зі сторони обвинувачення, суд вважає, що незастосування судом такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади призведе до того, що ОСОБА_5 незаконними засобами зможе впливати на свідків у кримінальному провадженні, з якими вона може з її ж слів та наданих нею доказів взаємодіяти тим чи іншим способом у ході виконання своїх посадових обов`язків.

Окрім того, суд погоджується з доводами прокурора, що незастосування до обвинуваченої заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення її від посади може створити хибне уявлення у свідків щодо ходу процесу та в подальшому може бути використано обвинуваченою як засіб впливу на свідків шляхом демонстрації своїх зв?язків.

За викладених обставин суд вважає, що додані до клопотанням матеріали свідчать про наявність правових підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення обвинуваченого від посади, оскільки перебування її на займаній посаді може призвести до настання негативних наслідків та перешкоджатиме судовому розгляду. На цьому етапі кримінального провадження таке втручання у права та інтереси обвинуваченого з метою забезпечення кримінального провадження є виправданим.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доказів, які б свідчили про настання негативних наслідків відсторонення від посади для інших осіб суду не надані.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність ризику незаконного впливу на усіх свідків зі сторони обвинуваченої ОСОБА_5 , то суд не знаходить підстав для задоволення усно заявленого та необґрунтованого належними доводами клопотання ОСОБА_5 про виклик представника потерпілого - держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України, ОСОБА_18 , для розгляду клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_5 . Фактів впливу на потерпілого в особі його представника судом не встановлено. Так само відсутні підстави для виклику свідка ОСОБА_10 , про що усно без наведення будь-яких підстав клопотав адвокат ОСОБА_7 .

Щодо обрання запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту та обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_6

02.06.2025 прокурором було подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту та строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 .

У судовому засіданні 03 червня 2025 року адвокат ОСОБА_11 заявив відвід головуючому судді, у зв`язку з чим суд був позбавлений розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту та строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 .

Як результат строк дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту та строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 сплинув.

13.06.2025 до суду надійшло клопотання прокурора, у якому він просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 20 години 00 хв. до 07 години 00 хв. наступної доби та покласти обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинувачувану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 2 місяці, а саме:

1) прибувати за викликом суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду з 20 години 00 хв. до 07 години 00 хв. наступної доби;

3) утримуватися від спілкування зі свідками, представником потерпілою, іншими обвинувачуваним з приводу обставин вчинення інкримінованих їй злочинів;

4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

5) здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну (за наявності).

При цьому прокурор посилався на продовження існування ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду); та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні).

ОСОБА_6 вказала, що проти задоволення клопотання прокурора заперечує, зазначила, що не має закордонного паспорту. Захисники обвинуваченої ОСОБА_6 проти задоволення вказаного клопотання заперечували, вказували, що необхідно його повернути, оскільки прокурор не навів жодних обставин та не надав доказів, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК; зазначають, що ОСОБА_6 жодного разу не порушувала покладені на неї судом обов`язки.

З цього приводу суд зазначає, що на момент розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 продовжується судовий розгляд у кримінальному провадженні № 1-кп/638/27/25 за обвинуваченням ОСОБА_6 . Судом досліджено докази та допитано сім свідків.

Отже, докази сторони обвинувачення, які вказують на вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення(як цього вимагає стаття 184 КПК України), містяться у матеріалах кримінального провадження № 1-кп/638/27/25.

Тому суд відхиляє доводи захисників ОСОБА_6 щодо того, що клопотання прокурора підлягає поверненню як таке, що подано без додержання вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши клопотання прокурора, думку захисника обвинуваченої та обвинуваченої, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 10 липня 2024 року нею сформовано заявку на бронювання коштів для фінансування придбання житла з використанням житлового сертифікату, що дало можливість групі осіб за попередньою змовою розпорядитись коштами державного бюджету України.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та вибухово-технічної експертизи, визначити технічну причину пошкодження та руйнування об?єкта нерухомості (домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - житлового будинку, надвірних будівель та споруд) не надається за можливим, але встановлено, що вона не знаходиться у причинно-наслідковому зв?язку з обстрілами з невстановленого виду озброєння.

Таким чином, група осіб за попередньою змовою у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_5 використовуючи участь ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану в України, реалізували вчинення злочину та отримали компенсацію у вигляді права - придання житла з використанням житлового сертифікату за знищений об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1 519 398 грн. 30 коп., чим спричинили шкоду державному бюджету.

Суд, при розгляді справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Завершення досудового розслідування в кримінальному та відкриття сторонам матеріалів такого кримінального провадження не звільняє суд на стадії розгляду справи по суті допитати всіх свідків, оскільки, як уже зазначено, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

На момент розгляду клопотання судом допитано сім свідків із більш, ніж 20 заявлених стороною обвинувачення.

Отже, ризик впливу ОСОБА_6 на свідків сторони обвинувачення у кримінальному провадженні продовжує існувати, оскільки дані особи не були ще допитані судом.

Суд відхиляє доводи сторони захисту, що ОСОБА_6 до цього часу не порушувала своїх процесуальних обов`язків, оскільки вважає, що це свідчить про дієвість раніше обраного до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на неї процесуальних обов`язків.

На підставі вище викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст. 154, ст. 158, ст. 177, ст. 181, ст. 182 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У клопотанні прокурора про покладення на обвинувачувану ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відмовити.

Відмовити у задоволенні усного клопотання ОСОБА_5 про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_10 та представника потерпілого, яке було заявлене у межах розгляду клопотання про покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинувачувану ОСОБА_5 .

У клопотанні прокурора про покладення на обвинувачувану ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту та строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 20 години 00 хв. до 07 години 00 хв. наступної доби строком на два місяці, тобто до 03 вересня 2025 року.

На цей строк покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися з місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 20 години 00 хв. до 07 години 00 хв. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, представником потерпілого, іншими підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованих їй злочинів; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу в частині обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби відносно ОСОБА_6 передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , від займаної посади державного реєстратора Ізюмської міської ради Харківської області - задовольнити.

Відсторонити ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , від займаної посади державного реєстратора Ізюмської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 26201641, адреса місцезнаходження: 64300, Харківська обл., місто Ізюм, пл. Центральна, будинок 1) строком на два місяці до 03 вересня 2025 року.

Відмовити у задоволенні усного клопотання ОСОБА_5 про виклик у судове засідання представника потерпілого, яке було заявлене у межах розгляду клопотання про відсторонення від посади обвинувачуваної ОСОБА_5 .

Відмовити у задоволенні усного клопотання адвоката ОСОБА_7 про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_10 та представника потерпілого, яке було заявлене у межах розгляду клопотання про відсторонення від посади обвинувачуваної ОСОБА_5 .

Контроль за виконанням ухвали в частині відсторонення ОСОБА_5 від займаної посади покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Копію ухвали надіслати прокурору, обвинуваченому, Ізюмській міській раді Харківської області, органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_6 для виконання не пізніше дня, наступного за днем її постановлення.

Ухвала в частині відсторонення ОСОБА_5 від займаної посади відповідно до ч. 4 ст. 157 КПК України підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя                         ОСОБА_1