РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року справа № 580/5735/25

   м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/5735/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА / ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

22.05.2025 вх.№26029/25 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №230/96-ВР від 06 червня 1996 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 та відповідно до статті до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, визначених законом про державний бюджет України на відповідний рік, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Некоректне з точки зору лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід стосовно дослівного розуміння вимог позову як реалізованого способу захисту суперечить завданням цивільного судочинства (позиція Верховного Суду у постанові від 2 жовтня 2024 року у справі №372/3733/22).

Ухвалою від 26.05.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позивач зазначає, що позивач має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є особою з інвалідністю І групи, перебуває на обліку в Головному управлінні  та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон №796-XII). Позивач вважає, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, 14.04.2025 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок. Листом від 19.05.2025 №4990-4366/П-02/8-2300/25 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви про перерахунок. Позивач не погоджується з діями відповідача щодо не нарахування та не виплати основної пенсії по інвалідності в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та вважає протиправними, тому звернулася до суду для захисту прав (без обґрунтування змісту та характеру порушеного права).

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, подав до суду 05.06.2025 вх. №28829/25 відзив на позовну заяву, де зазначив, що підстави для проведення обчислення пенсії позивачу відповідно до  ст. 54 Закону №796-ХІІ у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком  відсутні, позаяк 01.07.2021 набрав чинності Закон України від 29.06.2021 № 1584-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 1584-ІХ) у частині визначення мінімальних розмірів пенсій по інвалідності та розмірів мінімальних пенсійних виплат. Згідно з пунктом 2 частини 1 Закону № 1584-ІХ частина 3 статті 54 Закону № 796-ХІІ викладена у новій редакції, згідно з якою в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для I групи інвалідності - 6000 гривень, тому відсутні підстави для застосування норми статті 54 Закону № 796-XII, що би передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, тому просив у задоволенні позову відмовити.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №796-ХІІ як потерпілій від наслідків Чорнобильської катастрофи (категорія 1), особа з інвалідністю 1 групи (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 ).

14.04.2025 позивач звернулась із заявою до відповідача про перерахунок розміру основної пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 на підставі ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що має становити 10 мінімальних пенсій за віком.

19.05.2025 відповідач листом повідомив, що відповідно до редакції ч.3 ст.54 Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у всіх випадках розмір пенсії осіб з інвалідності 1 групи не може бути нижчим за 6000 грн, тому  ст.54 вказаного Закону у редакції Закону України Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосуванню не належить, позаяк чинним законодавством не передбачено виплату пенсій для осіб з інвалідністю у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити  частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.40 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Згідно із ст.39 особа з інвалідністю має право вибору конкретного виду соціальної допомоги. Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) та Законом України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності унаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ст. 54 Закону України 796-ХІІ пенсія по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника унаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, що визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тисяч карбованців. Частину третю статті 54 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(І)/2024 від 03.04.2024 (частина третя статті 54 утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Розміри пенсії відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону №796-ХІІ, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника унаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які належать загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до абз.1 розділу І Порядку 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 42 Порядоку №22-1.

За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія акта законодавства поновлюється шляхом прийняття аналогічного акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку такого відновлення (окремі думки судді Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 240/4937/18 та від 27 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19, а також постанови Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 807/1332/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 19 березня 2019 року у справі № 591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/215/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № П/811/112/17 та від 25 травня 2022 року у справі № 420/2407/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117889743).

Постанова ВС у справі №240/1121/24 адміністративне провадження № К/990/33477/24  надіслана судом в ЄДРСР: 11.12.2024, зареєстрована 12.12.2024, забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024, дата набрання законної сили: 10.12.2024  (ЄДРСР 123697656); окремі думки висловили: суддя Берназюк Я.О. - ЄДРСР 123917014, суддя Стародуб О.П. - ЄДРСР 123869529. Верховний Суд у постанові від 31.01.2025 у справі № 240/1126/24 ЄДРСР 124846905 зазначив: враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, позивач має право на отримання пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. У п.75 ВС вказав: Конституційний Суд України зауважив, що у разі не приведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

У абзаці другому резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(I)/2024 передбачено, що частина 3 статті 54 Закону України № 796-XII зі змінами, внесеними Законом України № 1584-ІХ, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64/2022 зі змінами.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073).

У справі № 580/5382/22 ЄДРСР 110740077 за обставин, коли відповідач листом у відповідь на заяву повідомив у порядку Закону України “Про звернення громадян” про відсутність підстав для перерахунку пенсії, то суд апеляційної інстанції наголосив: втім жодного рішення за результатами розгляду заяви, як таке прямо передбачено правовими нормами, відповідачем прийнято не було.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний  захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб`єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб`єкта.  Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними (М.Білак. З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).

Відповідно до постанови ВС від 11.02.2025 у справі №240/1123/24, обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивачка вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права унаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.09.2024 у справі №240/1024/24, від 15.05.2024 у справі №400/12171/21, від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справах №№240/590/24, 240/739/24, від 02.10.2024 у справах №№240/1067/24, 400/5534/23, 240/955/24, 240/1092/24, 240/34883/23. Позивачка звернулася до відповідача з проханням провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком згідно положень частини 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За результатами виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлений зв`язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та згаданому Рішенню Конституційного Суду України. Як убачається зі змісту статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону № 1584-IX визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з частиною третьою статті 3 Конституції України  людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Статтею 16 Конституції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави. За змістом статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Аналізуючи норми статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ВС дійшов висновку, що законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію статті 16 Конституції України установив у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту. Верховний Суд дійшов до висновку, що прийняттям Закону України № 1584-IX «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ВС у справі № 240/12017/19 висновує, що після завершення процесуальних строків на оскарження, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд не встановив протиправних дій відповідача у невиплаті ненарахованої/неперерахованої пенсії, тому у цій частині вимог належить відмовити, позаяк у матеріалах справи немає доказів про нараховану і невиплачену пенсію. У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухилився від виконання обов`язків (триваюча протиправна бездіяльність, починаючи з дати звернення позивача за наявного права на отримання рішення як індивідуального акта) для перерахунку пенсії позивача суб`єктом публічної адміністрації, проте протиправних дій (з урахуванням наслідків згідно з п.3 ст. 5 КАС України - утриматися від таких дій) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за відсутності здійсненого перерахунку пенсії позивачу суд не встановив, тому у цій частині позовної вимоги належить відмовити. У задоволенні вимоги у частині протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II) /2021 відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 06 червня 1996 року №230/96-ВР належить відмовити за відсутності доказів здійсненого перерахунку, не наданих розрахунків деструктивних відхилень між нарахованою і невиплаченою сумою пенсії.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип “належного врядування” не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились унаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Оскільки у заяві від 14.04.2025 позивач просить відповідача про перерахунок розміру основної пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 на підставі ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що має становити 10 мінімальних пенсій за віком, то Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправно не ухвалено управлінське рішення як індивідуальний акт з урахуванням сприяння позивачеві у реалізації прав на пенсійне забезпечення і права бути почутим в умовах дії режиму воєнного стану відповідно до п. 4.3 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям “офіційні документи” розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).

У науково-практичному коментарі до Закону України “Про адміністративну процедуру” зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Якщо особа звертається до органу влади з проханням видати, оформити певний обов`язковий документ, призначити виплату, залучити до розгляду питання, рішення щодо якого може негативно вплинути на її інтереси – такі правовідносини регулюються Законом України “Про адміністративну процедуру”.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України). Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/415/18 вважає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.  

У частині вимоги зобов`язального характеру щодо виплати у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, визначених законом про державний бюджет України на відповідний рік (невизначений строк, період, термін, час), та провести відповідні виплати  (нечітка і незрозуміла вимога) з урахуванням раніше  (докази на підтвердження не надані) виплачених сум належить відмовити як необгрунтованій і передчасній.

Позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-Р (II) відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №230/96-ВР від 06 червня 1996 року заявлені передчасно і задоволенню не належать у зв`язку із неналежним розглядом заяви від 14.04.2025 за відсутності індивідуального акта - мотивованого рішення відповідача, позаяк  Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не забезпечило право позивача бути почутим - не дотримана адміністративна процедура розгляду заяви позивача по суті, а повідомлення листом від 19.05.2025 №4990-4366/П-02/8-2300/25 про редакцію Закону України 796-ХІІ  не може слугувати належним реагуванням суб`єкта владних повноважень під час розгляду заяви позивача.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду відповідно до ч.1 ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача знати і бути почутим та отримати індивідуальний акт у формі мотивованого рішення, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача під час розгляду заяви від 14.04.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути звернення з дотриманням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”, п.4.3  Порядку №22-1 та інших нормативно-правових актів з ухваленням індивідуального акта у формі рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору (посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись ст.2, 90, 242-246 ,255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.04.2025 про перерахунок пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути  заяву ОСОБА_1 від 14.04.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати не належать розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].

Рішення суду складене 03.07.2025.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА