УХВАЛА

02 липня 2025 року

м. Київ

справа №640/20380/21

адміністративне провадження № К/990/24487/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів: Стеценка С. Г., Шарапи В. М.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року щодо встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, і

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо проведення виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром - десятьма мінімумами, установленими для осіб, що втратили працездатність;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області виплачувати призначену пенсію без обмеження її максимальним розміром та здійснити доплату різниці між нарахованою пенсією та фактично виплаченим розміром з 10 лютого 2021 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовив.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07 липня 2022 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2022 року та постановив нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

- визнав протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 із обмеженням її максимального розміру десяти прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

- зобов`язав ГУ ПФУ у Київській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 10 лютого 2021 року без обмеження її максимальним розміром.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

ОСОБА_1 подав до Шостого апеляційного адміністративного суду, як до суду, що ухвалив судове рішення, заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 травня 2025 року у задоволенні заяви відмовив.

ОСОБА_1 не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції та подав касаційну скаргу про його скасування.

Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, процесуальний закон встановив перелік ухвал, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

З тексту касаційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення, яке викладене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з логічних та сутнісних акцентів касаційної скарги простежується, що автор касаційної скарги просить переглянути ухвалу апеляційної інстанції, постановлену за наслідками розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення (подану в порядку статті 382 КАС України) за правилами касаційного провадження.

Апеляційний суд розглядав заяву скаржника на виконання вимог частини першої статті 382 КАС України, оскільки саме цей суд ухвалив судове рішення про скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не має застережень щодо того, що судове рішення ? ухвала суду апеляційної інстанції, за певних фактичних і юридичних передумов, в рамках забезпечення права на судовий захист може бути предметом відповідного інстанційного перегляду, зокрема, й шляхом оскарження до Верховного Суду. Але для цього особа, яка оскаржує таке рішення суду апеляційної інстанції, з посиланням на матеріальні та процесуальні норми права в їхньому системному розумінні має вмотивовано обґрунтувати стверджуване порушення свого права, яке потребує судового захисту й, зокрема, право на апеляційний перегляд справи та / чи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Скаржник ОСОБА_1 подав касаційну скаргу і просить переглянути оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення за правилами касаційного оскарження. Але його звернення до Верховного Суду не містить ні посилання на нормативну базу, ні обґрунтування та мотивування, яке би ілюструвало, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення за законом може бути переглянута саме за правилами касаційного оскарження.

Отож, відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цього Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У контексті викладеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана саме на судове рішення, яке не переглядається касаційним судом, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною першою статті 31 та 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року щодо встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді С. Г. Стеценко

В. М. Шарапа