Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2201923933

  


ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


РІШЕННЯ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


30 червня 2025 року   ЛуцькСправа № 140/1594/25


Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,


ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 27 січня 2025 року №907640813674 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ “Про державну службу” (далі – Закон №889-VIII); зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області перевести на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VІІІ з визначенням розміру пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 21 січня 2025 року №41-21/04 та №41-21/03, виданих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823, з дати звернення із заявою (а.с.26-29).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області з 08 червня 2010 року, на пенсію вийшла як держслужбовець відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ “Про державну службу” (далі – Закон №3723-ХІІ); при виході не пенсію на посадах, що відносяться до державної служби, не працювала. Згодом була переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-ІV), яку отримує до цих пір, а 22 січня 2025 року звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ з урахуванням довідок від 21 січня 2025 року №41-21/04 та №41-21/03. Однак рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 27 січня 2025 року №907640813674 відмовлено у задоволенні заяви.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що оскільки на момент звернення із заявою не перебувала на державній службі, досягла необхідного пенсійного віку (на день звернення із заявою – 69 років) та має необхідний страховий стаж, у тому числі не менше як 20 років на посадах, віднесених до посад державних службовців, у т.ч. в органах місцевого самоврядування, здобутий до 01 травня 2016 року, то відповідно до Закону №889-VІІІ має право на призначення зазначеної пенсії за приписами статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі згідно з довідками від 21 січня 2025 року №41-21/04 та №41-21/03.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.40-43), зазначивши, що засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ в Львівській області було визначене уповноваженим органом на розгляд заяви ОСОБА_1 від 22 січня 2025 року. Відповідно до приписів Закону №889-VІІІ право на пенсію мають ті особи, яким раніше пенсія не призначалася за нормами Закону №3723-ХІІ та які досягли пенсійного віку, мають необхідний страховий стаж, на день набрання чинності Законом №889-VІІІ обіймали посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889-VІІІ мають не менш як 20 років на таких посадах незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року. У випадку позивача (обіймала посади в органах місцевого самоврядування, які віднесені до посад державної служби до 04 липня 2001 року) такі умови не дотримано; здійснити “перехід” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” на підставі поданих довідок (перерахунок) не вбачається можливим.

Відповідач 1 зауважив, що з 01 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 “Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (далі – Постанова №1013) виключено пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку” (далі – Постанова №865), який передбачав порядок перерахунку пенсій, призначених державним службовцям. Тож з 01 грудня 2015 року чинним законодавством не визначено суб`єктивного права, які і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов`язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №3723-ХІІ.

У відзиві на позов відповідач 2 позовні вимоги теж заперечив, у задоволенні позову просив відмовити (а.с.49-52). З цього приводу вказав, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Львівській області прийняло рішення від 27 січня 2025 року №907640813674 про відмову у переведенні на пенсію за Законом №889-VIII із врахуванням наданих довідок про складові заробітної плати державного службовця, адже позивачу уже призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ, яку та отримувала з 09 червня 2010 року по 01 жовтня 2017 року. Оскільки позивач уже скористалася своїм правом на призначення пенсії державного службовця за віком ще 09 червня 2010 року, тому їй не може бути повторне призначення пенсії за віком на підставі довідок від 21 січня 2025 року №41-21/04 та №41-21/03 та відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, так як ці пункти застосовуються до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01 травня 2016 року вперше; проведення ж перерахунку пенсій у зв`язку із зміною посадових окладів державних службовців чинним законодавством не передбачено. З урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 правове регулювання перерахунку пенсій державних службовців у майбутньому зазнає змін (на Верховну Раду України покладено обов`язок внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, після припинення чи скасування воєнного стану).

У відповіді на відзив позивач не погодилася з доводами відповідачів з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.47).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 09 червня 2010 року по 30 вересня 2017 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 01 жовтня 2017 року її переведено на пенсію за віком згідно із Законом №1058-ІV, що не є спірним та підтверджено протоколом від 14 липня 2010 року №91036, розпорядженням від 25 вересня 2017 року №813674 (а.с.63-64).

22 січня 2025 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на інший вид пенсії за Законом України “Про державну службу”, додавши довідки Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради від 21 січня 2025 року №41-21/03 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за грудень 2024 року та №41-21/04 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця, за грудень 2024 року (а.с.18-19, 55).

Вказана заява позивача (вх. №1318 від 22 січня 2025 року) була розглянута ГУ ПФУ у Львівській області з прийняттям рішення від 27 січня 2025 року №907640813674 про відмову у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку із тим, що позивачу уже призначалася пенсія за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ; призначені на підставі цього закону пенсії перераховуються, якщо складові пенсійної виплати визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму. На даний час заявниця отримує пенсію відповідно до Закону №1058-ІV в розмірі 8120,41 грн. Перерахунок пенсії - перехід на пенсію за іншим Законом України “Про державну службу” відповідно до поданих довідок проводити немає підстав (а.с.6-7).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом №3723-XI.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як – 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі - Порядок №622), також установлено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу” на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII “Про державну службу” (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу”: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 3-1 Порядку №622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу” займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу”, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

За розрахунком стажу з матеріалів пенсійної справи (а.с.79) позивач має понад 20 років стажу на посадах, що відносяться до посад державної служби. Ба більше, у період з 09 червня 2010 року по 30 вересня 2017 року вона отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ.

Цей спір виник через бажання позивача, яка з  01 жовтня 2017 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, перейти на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” з проведенням перерахунку пенсії на підставі довідок, виданих Відділом управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради від 21 січня 2025 року №41-21/03 та №41-21/04 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Отже, ключовим у цій справі є питання права особи, яка бажає перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на отримання пенсії державного службовця, якщо їм вже призначалась така пенсія раніше, з проведенням перерахунку відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію.

За приписами пункту 4-7 розділу XV Закону №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України “Про Кабінет Міністрів України”, “Про державну службу”, “Про Національний банк України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України “Про Кабінет Міністрів України", “Про державну службу”, “Про Національний банк України”, “Про дипломатичну службу", “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Суд звертає увагу на те, що вперше пенсія за віком згідно з Законом №3723-XII призначена позивачу з 09 червня 2010 року, а тому відсутні підстави вважати, що в межах спірних правовідносин йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України “Про державну службу”, вперше.

Враховуючи, що з 01 жовтня 2017 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, остання має право на переведення її на пенсію за віком відповідно до норм Закону №3723-XII, проте на умовах, передбачених пунктом 4-7 розділу XV Закону №1058-IV. Тобто, за бажанням позивача їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, але в розмірі, який був встановлений до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Суд також враховує, що у заяві до пенсійного органу позивач просила здійснити перерахунок пенсії державного службовця, надаючи нові довідки Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради від 21 січня 2025 року №41-21/03 та №41-21/04 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які видані за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб”, що є чинною з 20 липня 2024 року (далі - Постанова №823).

Тобто фактично позивачка по суті просила здійснити перерахунок пенсії державного службовця, надаючи нові довідки щодо заробітної плати.

Постановою №823 доповнено Порядок №622 додатками 1-6, які визначають форми довідок.

За приписами пункту 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII “Про державну службу” та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Відповідач 1 оскаржуваним рішенням у такому переведенні відмовив з тих підстав, що чинним законодавством не передбачено перерахунку пенсій, призначених на умовах Закону України “Про державну службу”.

З цього приводу необхідно зазначити, що стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 4, 5 Постанови №865 (далі в редакції до 01 грудня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. №432-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України “Про державну службу”, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Постановою №1013 внесено зміни до Постанови №865 й виключено пункт 4.

Надалі Постанова №865 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 “Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян”.

Отже, з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ.

При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

У зв`язку з набуттям з 01 травня 2016 року чинності Законом №889-VIII положення Закону №3723-ХІІ втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1, яка регламентувала порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).

Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.

Між тим ні Закон №889-VІІІ, ні Закон №1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку із збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону №3723-ХІІ.

Тож зі зміною законодавчого врегулювання підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, оскільки законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Верховний Суд у постанові від 19 березня 2025 року у справі №300/936/23 вказав, що законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до  статті 37 Закону №3723-ХІІ, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ  через зменшення розміру отримуваної пенсії.

При цьому Верховний Суд вказав, що Рішенням Конституційного Суду України визнано таким, що не відповідає   Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII  у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ  зі змінами.

Судом враховано, що згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 підпункт 1 пункту 2 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022“Про введення воєнного стану в Україні” зі змінами.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 встановлено Верховній Раді України внормувати перерахунок розмірів пенсій суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-XII, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.

Таким чином, з урахуванням  Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що оскільки позивачу не може бути перерахована пенсія на підставі довідок від 21 січня 2025 року, а у разі переведення на пенсію на підставі Закону №3723-XII у попередньому розмірі очевидним є те, що розмір пенсії буде меншим, ніж вона отримує сьогодні відповідно до Закону №1058-IV (з 01 березня 2025 року – 9270,07 грн; а.с.56), то відсутні підстави визнавати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 27 січня 2025 року №907640813674 протиправним та воно не порушує прав позивача на вибір пенсії на вигідніших умовах, що є метою будь-якого перерахунку пенсії.

З урахуванням наведеного у задоволенні позову належить відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд


ВИРІШИВ:


У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду  протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.


Суддя                                                                                               Ж.В. Каленюк


  



                                                                                            

     





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація