Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5917/25

Номер провадження 1-кс/711/1528/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2025 року                                                                        м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань -                 ОСОБА_2

прокурора -                                 ОСОБА_3

слідчого -                                 ОСОБА_4

підозрюваного -                         ОСОБА_5

захисника -                                 ОСОБА_6

розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000470 від 29.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з повною вищою освітою, який не є особою з інвалідністю, неодруженого, адвоката (свідоцтво № 001285, видане на підставі рішення Ради адвокатів у Черкаській області №450 від 15.05.2020), раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000470 від 29.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що СУ ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000470 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в період часу з 24.05.2025 по 27.06.2025, під час особистих зустрічей із ОСОБА_7 , вимагав від останнього неправомірну вигоду та в подальшому отримав її частину в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень для себе за здійснення впливу на невстановлених на цей час лікарів КНП «Черкаська обласна лікарня», з метою подальшого визнання ОСОБА_7 , на військово-лікарській комісії, непридатним до військової служби за станом здоров`я.

Так, ОСОБА_5 , переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, під час особистої зустрічі 26.05.2025 з ОСОБА_7 у м. Черкаси, висунув останньому вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень за здійснення впливу на лікарів КНП «Черкаська обласна лікарня», з метою надання консультаційних медичних висновків, що стануть підставою для визнання ОСОБА_7 непридатним до військової служби за станом здоров`я.

У свою чергу, ОСОБА_7 , розуміючи, що ОСОБА_5 , дійсно може вплинути на лікарів КНП «Черкаська обласна лікарня», сприяти видачі консультаційних медичних висновків, для визнання ОСОБА_7 непридатним до військової служби за станом здоров`я, був вимушений погодитися з його вимогою щодо надання неправомірної вигоди в розмірі в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_5 , 27.06.2025, близько 12 години 40 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 23/1, зустрівся з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, та в ході зустрічі одержав від ОСОБА_7 , раніше обумовлену ним суму неправомірної вигоди, а саме частину неправомірної вигоди в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 , підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; вилученими речовими доказами; іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

27.06.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Згідно ст. 12 КК України злочини за ч. 3 ст. 369-2 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

З огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини, на переконання органу досудового розслідування, існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також вчинити новий злочин.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

1. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зумовлені тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо його винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.

За таких умов застосування будь-якого запобіжного заходу, а особливо тримання під вартою, потребує особливої уваги з боку слідчого судді (суду) та обов`язкового переосмислення цього запобіжного заходу з боку громадськості.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за його вчинення санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

При цьому, слід врахувати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи заборону його дій, резонансність вказаної справи, настання можливої відповідальності, останній, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може знищити, приховати або спотворити речі та документи, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні.

У разі, якщо ОСОБА_5 , під час проведення досудового розслідування перебуватиме на волі, він матиме можливість здійснити дистанційний вхід до мобільного пристрою, яким користувався під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та знищити наявну на ньому інформацію, у зв`язку з чим, існує нагальна потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 , матиме змогу незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на :

* свідків – понятих, які були присутні під час проведення затримання останнього, а також осіб, які були присутніми під час його проведення;

* свідка – ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів та якому відомі обставини вчинення вказаного злочину, у зв`язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може на нього незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, зокрема в частині відмови надання ним показань.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3. Перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки маючі певні повноваження у сфері правового захисту, знаючи, будучи обізнаним в законодавстві може використати це для вчинення нових кримінальних правопорушень.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, з утриманням у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», з можливістю визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покладенням процесуальних обов`язків, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; заборонити спілкування із свідками у кримінальному провадженні, в тому числі, з ОСОБА_7 ; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також, перебуваючи на волі останній матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на заявника ОСОБА_7 , шляхом вмовлянь до зміни показів, з метою уникнення покарання, що йому загрожує у разі визнання винним. Також, ОСОБА_5 зможе вчиняти дії, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, враховуючи характер кримінально-протиправних дій, інкримінованих в провину ОСОБА_5 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. На підставі викладеного, прокурор та слідчий вважали, що саме тримання під вартою підозрюваного зможе запобігти вказаним ризикам. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, прокурор просив визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на його думку, саме такий розмір забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; заборонити спілкування із свідком ОСОБА_7 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний ОСОБА_5  заперечував проти заявленого клопотання з огляду на необґрунтованість та недоведеність підозри та відсутність ризиків, які зазначає прокурор. На його переконання, жодних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри прокурором не надано, він не вчиняв дій, які йому інкримінують. Він працює адвокатом та здійснює консультацію громадян. В даному випадку він вивчав документи ОСОБА_7 з метою можливого подальшого укладення з договору про надання останньому правничої допомоги з питання проходження ним медичного обстеження ВЛК. Просив слідчого суддю врахувати наявність в нього міцних соціальних зав`язків, проживання разом з батьками, які є особами літнього віку, стан його здоров`я його батька, який є особою з інвалідністю другої групи, а також те що він не має наміру переховуватись від слідства та вчиняти дії, які можуть зашкодити кримінальному провадженню, тому відсутні підстави для обрання йому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Також, в разі застосування до нього цілодобового домашнього арешту, він буде позбавлений можливості здійснювати адвокатську діяльність та своєчасно надавати правничу допомогу своїм клієнтам. З урахуванням викладеного просив обрати до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та не встановлювати обмеження не залишати населений пункт, в якому він проживає, оскільки його клієнти проживають в інших населених пунктах.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав викладених в письмових запереченнях. Зокрема зазначила, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обґрунтованості підозри пред`явленої ОСОБА_5 . Також, зазначені у клопотанні ризики є неконкретизованими та надуманими стороною обвинувачення. Її підзахисний має постійне місце проживання, за яким проживає разом з батьками, пенсійного віку, здійснює адвокатську діяльність. Він не має наміру та підстав для переховування. Інші ризики, які вказує прокурор, на її переконання носять лише формальний характер та нічим не підтверджені. Просила врахувати, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності. Прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 . Просила відмовити в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що передбачає заборону залишати житло у нічний час. При цьому просила врахувати, що ОСОБА_8 є діючим адвокатом та має клієнтів, яким надає правничу допомогу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, та письмові заперечення сторони захисту з доданими документами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також, п.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000470 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з конфіскаціє майна.

27.06.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; вилученими речовими доказами; іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то підозрюваний та його захисник дають оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі досудового розслідування на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним, зважаючи на початкову стадію досудового розслідування. Крім того, позиція сторони захисту, фактично не виключає можливість застосування до ОСОБА_5 , який є підозрюваним, запобіжного заходу, відповідно до ст. 176 КПК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду; знищення, приховання або спотворення речей та документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Так, при встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_5 в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. А беручи до уваги, що злочин, інкримінований в провину ОСОБА_5 є корупційним, отже у разі засудження останнього за ч. 3 ст. 369-2 КК України до нього не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце роботи та проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, вказані захисником характеризуючі дані, не можуть бути вирішальними та такими, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.

При встановленні ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що перебуваючи на волі підозрюваний, враховуючи його статус адвоката та стійкі професійні звязки, особисто, або через знайомих зможе знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на заявника ОСОБА_7 , слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом. Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.

За такого слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику ймовірного впливу на свідка ОСОБА_7 з боку підозрюваного ОСОБА_5 .

В той же час, слідчий суддя вважає, що ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є неконкретизованими жодним чином та виступають формальним доводом обґрунтування доводів поданого клопотання.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що всі інші фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу: судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 45 КК України є тяжким корупційним злочином та має підвищену суспільну небезпеку, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт, про який клопотала сторона захисту, на думку слідчого судді не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо можливість переховування від слідства та суду; знищення, приховання або спотворення речей та документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, а також спілкуванню підозрюваного зі свідком та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя звертає увагу на спосіб вчинення інкримінованого в провину ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та встановлення обмеження на виїзд за межі України військовозобов`язаних осіб, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваного, заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчинених кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, зокрема характеризуючих даних, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчим суддею не встановлено, а стороною захисту не надано.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2025 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3028 грн.

На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є необґрунтованим, оскільки доказів щодо наявності у підозрюваного рухомого чи нерухомого майна, а також відомостей про його доходи слідчому судді надано не було.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також встановлені ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 27.06.2025, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.06.2025. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу строком 60 днів, тобто до 25.08.2025 включно.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000470 від 29.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України – задовільнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 25.08.2025 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання – 27.06.2025.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) – 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12025250000000470, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2025.

Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;

- не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідком ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за його участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.08.2025 включно, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 25 серпня 2025 року включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, слідчому, прокурору, направити захиснику та до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1