Справа № 2-1586/10

6/296/72/25

У Х В А Л А

"19" червня 2025 р.                                 м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал", заінтересовані особи: ПАТ Банк «Фінанси та кредити», Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_1 , поручитель: ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал" звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира через підсистему "Електронний суд" із заявою, відповідно до змісту якої просить замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа №2-1586 із ПАТ Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 , банк отримувача – АТ «Креді Агріколь Банк»), за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (як поручителя).

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що у Житомирському відділі державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №28587016 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (як поручитель) на користь ПАТ Банк «Фінанси та кредити». 08.02.2018 між ПАТ «Банк «Фінанси та кредити» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №000068-b, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо до осіб, які були боржниками ПАТ «Банк «Фінанси та кредити», в тому числі і до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №24-278/06-ШД. У зв`язку із тим, що ПАТ «Банк «Фінанси та кредити», як стягувач у виконавчому провадженні вибуло, є необхідність заміни останнього на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал».

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04 червня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» Герик О.А. в прохальній частині поданої заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні просила розглянути заяву без її участі.

Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про розгляд заяви повідомлені за адресою реєстрації.

Інші заінтересовані особи повідомлені про розгляд справи шляхом доставки повісток в електронний кабінет, в судове засідання не з`явились.

У відповідності до ч.3 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2010 року у цивільній справі №2-1586/10 позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь AT Банк «Фінанси та Кредит»: 47330 (сорок сім тисяч триста тридцять) грн. 91 коп. заборгованості за кредитом з урахуванням пені у сумі; 473 грн. 30 коп. судового збору; 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення суду у справі №2-1586/10 набрало законної сили 13.05.2010.

08 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредити» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №000068-b, розділом 1 якого передбачено, що Банк відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває належне Банком право вимоги до боржників, зазначених у додатку №1 до цього договору.

Розділами 2 та 4 вищевказаного договору передбачено наступне: за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами; сторони погодили, що Реєстр Прав вимог за формою встановленою у Додатку №1 до даного Договору передається Банком Новому кредитору в день укладення цього Договору та містить актуальну інформацію станом на дату укладення цього Договору; за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 1 674 437,20 грн.

Згідно платіжного доручення № 9625 від 08.02.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» сплатило на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредити» грошові кошти в розмірі 1 674 437,20 грн, з призначенням платежу: оплата згідно протоколу електронних торгів №UA-EA-2017-12-21-000068-b від 17.01.2018. Без ПДВ.

Відповідно до додатку №1 (витяг з реєстру боргових зобов`язань) вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредити» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 за кредитним договором № 24-278/06-ШД з сумою заборгованості 12 352,84 грн.

Отже, факт відступлення права вимоги за кредитним договором № 24-278/06-ШД на суму заборгованості 12 352,84 грн Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредити» Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підтверджено.

Листом №23.2-19/2024/129096 від 25.10.2024 Житомирським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про те, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 2869206658 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредити» заборгованості в сумі 47 924,21 грн згідно виконавчого листа № 2-1586/10, виданого 04.06.2010 Корольовським районноим судом м. Житомира. 06.09.2024 боржник ОСОБА_2 сплатив в повному обсязі борг у розмірі 47 924,21 грн.

Листом від 25.12.2024 №23.2/2024/11 Житомирським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено товариство, що відсутні правові підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки правові підстави для його поновлення чітко визначені ст.41 Закону України "Про виконавче провадження".

Вирішуючи заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал", суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Пунктом першим частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статті 55 ЦПК України вбачається, що заміна особи на правонаступника можлива у таких випадках: у разі смерті фізичної особи; у разі припинення юридичної особи; у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні; в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні-це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком завершення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 ЗУ «Про виконавче провадження» про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Завершення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було завершене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/12 (провадження № 14-197цс21).

Судом у цій справі встановлено, що виконавче провадження № 2869206658 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредити» заборгованості в сумі 47 924,21 грн згідно виконавчого листа № 2-1586/10, закінчено у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення суду, а відтак відсутні підстави і для поновлення такого виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви товариства про заміну його, як стягувача, у виконавчому провадженні.

Разом з тим, заявник не позбавлений права вирішити питання про заміну його як правонаступника позивача в порядку ст.55 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.260, 261, 268, 353, 442 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал", заінтересовані особи: ПАТ Банк «Фінанси та кредити», Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_1 , поручитель: ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26 червня 2025 року.

Суддя М. В. Петровська