Судове рішення #220284
А-2/14


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2006 р.   

Справа № А-2/14   

  

 Господарський суд Івано-Франківської області у складі : судді Круглової Олени Микитівни

 При секретарі Дребот Наталії Дмитрівни

 Розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну справу

 за позовом  Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", м. Івано-Франківськ  вул. Ботанічна, 2, м.Івано-Франківськ,76014

до відповідача  Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області  вул. Шашкевича,6, м.Івано-Франківськ,76000

    

                                                                                            

Представники:

Від позивача: Тишківський В.Я.-комерц.директор, довіреність№01-6/3106 від 07.09.06р.

Назарук І.В.- начал. юрид. відділу, довіреність №01-6/4204 від 19.12.05р.

Від відповідача:  Матвієнко Р.В. начальник відділу контролю цін на ринках послуг

Представникам сторін  роз"яснено  права  та  обов"язки, встановлені ст.ст.49,51  Кодексу Адміністративного Судочинства  в Україні


СУТЬ СПРАВИ: про визнання нечинним рішення №75 від 22.08.05р. про застосування  економічних санкцій за  порушення  державної дисципліни цін


        Відповідач позовні вимоги не визнав з мотивів правомірного застосування до позивача економічних санкцій за виявлені правопорушення .

       Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторін, судом в с т а  н о в  л е  н о ,що позивачем  заявлено вимогу  про визнання нечинним рішення №75 від 22.08.05р. про застосування  економічних санкцій за  порушення  державної дисципліни цін.

         Свої вимоги позивач  обгрунтовує тим, що він  не являється  Виконавцем послуг, оскільки таким в  даному випадку  являється  житлово-експлуатаційна контора.Постановою господарського суду від 26.05.06. по справі А-15/39 визнано нечинним рішення міськвикому, яким його визначено Виконавцем послуг на 2005р.,а також тим, що ним не було  завищено тариф при обрахуванні  плати  на  водовикористання, а  стягнута  сума, яка визначена як  завищення  тарифу є  платою  за  понаднормове споживання води, що сплачена споживачами відповідно до умов  договорів, укладених з ними.

         З матеріалів справи встановлено, що відповідачем на  підставі акту перевірки від 05.08.05. було  винесено рішення №75 від 22.08.05., яким  зобов"язано  позивача сплатити  138 307 грн.92 коп. необгрунтовано отриманої виручки та  276 615 грн.84 коп. штрафу.

     Актом перевірки від 05.08.05.( а.с.8-17 т.1) встановлено, що позивачем  за  2004р.. застосовано  завищений  тариф на спожиту воду юридичними особами, внаслідок  чого  отримали необгрунтовану виручку на  загальну суму  62 ,42 т.грн. та за 6 місяців 2005р. на суму 65,5 т.грн., всього на 127,02 т.грн.

          Також державна інспекція  нарахувала  10387,02 грн. необгрунтованої отриманої виручки за повірку  1539 квартирних лічильників за  період з 01.02.05. по 30.06.05.. з посиланням на  те, що позивачем в  порушення п.1.3.,4.16 Правил  користування  системами комунальних водопостачань та водовідведення,  відповідно до яких  повірка, обслуговування та  ремонт у т.ч. демонтаж, транспортування та  монтаж  водолічильників, що перебувають у власності  фізичних осіб, які  не є суб"єктами  підприємницької діяльності, результати  вимірювань якими  використовуються  для здійснення  розрахунків  за спожиту  для  побутових  потреб воду,  здійснюються  за  рахунок  підприємств і  організацій, які  надають послуги .

         Таким чином,спірним рішенням  нараховано 138307,92 грн. необгрунтовано отриманої виручки та  застосовано штраф у  розмірі  276615,84 грн.

            Позовні вимоги  слід визнати  обгрунтованими частково, враховуючи наступне :

        Факт отримання  необгрунтованої виручки  внаслідок  справляння плати  за  повірку  лічильників  підтверджено в судовому  засіданні.  Відповідно до ст.28 Закону України "Про метрологію та  метрологічну  діяльність", Правил користування системами комунального водопостачання  та   водовідведення у містах і селищах України та  Правил технічної експлуатації систем водопостачання повірка лічильників  холодної води, що перебувають у власності   фізичних осіб, здійснюються  за  рахунок  підприємств  та  організацій, що надають послуги з водопостачання.

          Позивач, надаючи  послуги  по повірці  лічильників у  2005р. діяв як Виконавець  послуг з водопостачання  та водовідведення в  житловому  фонді міськради,оскільки  був визначений  таким рішенням міськвиконкому №478 від 28.12.04."Про впорядкування  житлово-комунальних послуг", а  тому  не вправі  був  отримувати плату  з квартиронаймачів. При встановленні   факту, що він  неправомірно був визначений Виконавцем послуг, він вправі  заявити вимоги до належного Виконавця послуг про відшкодування  цих витрат, але ні в якому  випадку не праві покладати витрати на споживачів, оскільки це не передбачено діючим законодавством. Таким чином, рішення комісії по цінах  в цій частині  є обгрунтованим.

        Стосовно факту  застосування  завищеного тарифу за спожиту воду, слід  зазначити, що з  поданих договорів зі споживачами  (т.2-7 ) підтверджено, що вказаними договорами  встановлено  сплату споживачами за  понаднормове  споживання води у п"ятикратному  розмірі.

    Відповідно до вимог ст.179 Господарського Кодексу України  сторони при  укладенні господарських договорів є вільними у   виборі  умов  договорів.

      Посилання інспекції, що постанова Кабміну №179 від 24.04.79., якою було передбачене стягнення збільшеної плати  за перевищення  норм споживання  втратила чинність, а тому  позивач  не вправі  отримувати плату за зверхнормативне  використання води, не заслуговує на увагу, оскільки  така плата  обумовлена  умовами  договорів позивача  зі споживачами без будь-якої посилки на вказану постанову.

    При цьому суд виходить із норм права, що регламентують порядок  укладення  господарських договорів. За загальними правилами ст.179 Господарського Кодексу України при укладенні  господарських договорів сторони можуть визначати   зміст договору на основі   вільного волевиявлення, коли  сторони  мають право  погоджувати  на свій розсуд будь-які умови, що не суперечать чинному  законодавству, виходячи  із  загального принципу  господарювання, закріпленого  у ст.6 Господарського Кодексу України.

        Сторони можуть  визначати  зміст  договору на основі  примірного або  на основі  типового  договору.Примірний  договір  рекомендується органом  управління  суб"єкта господарювання  для  використання  при укладенні  договорів, при цьому  сторони мають право  за взаємною згодою доповнювати його зміст. Вказане  має місце  при  укладенні  позивачем  договорів з споживачами на відпуск та  споживання  питної води з комунального водопроводу  та  на  приймання стічної води  до комунальної каналізації , при укладенні  яких відповідно до  Правил користування системами комунального водопостачання  та   водовідведення у містах і селищах України   використано  зразковий  договір ( додаток №4 до Правил) та  доповнено  їх  умовою

( п.2.1.2. договорів)  щодо  оплати  води, спожитої понад   встановлені  квартальні  об"єми  у п"ятикратному  розмірі.

     Враховуючи   вищенаведене, рішення №75 від 22.08.05р. про застосування  економічних санкцій за  порушення  державної дисципліни підлягає  визнання  нечинним  частково, в частині  безпідставно отриманої виручки та застосування завищеного тарифу в сумі 127,92т.грн.та нараховано  штрафних санкцій  від вказаної суми.

         В решті   позову слід  відмовити.

         Судові витрати віднести  на сторони порівну .      

                                                                     

        Керуючись ст.ст. 124,129  Конституції України,   ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України  , суд

ПОСТАНОВИВ:


позов задоволити частково.

 Визнати нечинним  рішення №75 від 22.08.05. про застосування  економічних санкцій за  порушення  державної дисципліни цін в частині  вилучення у КП"Івано-Франківськводо- екотехпром"  необгрунтованої отриманої виручки за споживання  води юридичними особами  в  розмірі 127,92 т.грн. та  застосування  штрафних санкцій  від вказаної суми .

В решті  позову відмовити.   

           Стягнути з відповідача- державної інспекції з контролю за  цінами в   Івано-Франківській  області м.Івано-Франківськ,вул.Шашкевича,6 (Код. 02745496 ) на користь позивача- комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" м.Івано-Франківськ, вул.Ботанічна,2  судового збору   в  розмірі 1,70 грн.


           На постанову господарського суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) постанови через місцевий господарський суд.

Відповідно до п.1 ст.258 КАСУ , за кожним судовим рішенням, яке  набрало законної сили або яке  належить   виконати   негайно, за  заявою осіб, на користь  яких воно  ухвалено, видається   один виконавчий  лист.


 

Суддя                                                            Круглова Олена Микитівна


Дата підписання постанови___________

 














Документ виготовлено в АС "Діловодство суду"


_________________

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація