Справа № 1-89

2007  р.

ВИРОК

  ІМ”ЯМ    УКРАЇНИ

“17” січня 2008 р.                                                                             Оратівський районний суд

                 Вінницької області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Оратів справу по  обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1 жителя АДРЕСА_2 одруженого, освіта базова вища, приватного підприємця, раніше не судимий

за ч.1 ст.172 КК України

                                                      ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в 2007 році, здійснюючи діяльність по роздрібній торгівлі без укладення трудового договору в порушення вимог п.6 ч.1 ст.24 КЗпПУ, згідно з  якою  - трудовий договір укладається обов»язково в письмовій формі, при укладенні трудового договору  з фізичною особою, та в порушення вимог ст.24-1 КЗпПУ відповідно до якої - у разі  укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особі повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений в письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. ОСОБА_2. використовував найману працю ОСОБА_3 яку прийняв на роботу продавцем в торговий павільйон, розташований в АДРЕСА_3,  чим порушив права ОСОБА_3. на соціальні гарантії, пов»язані з трудовими правовідносинами.

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав і показав, що використовував найману працю ОСОБА_3 яку прийняв на роботу продавцем в торговий павільйон, розташований в АДРЕСА_3, проте не зареєстрував укладений в письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості.

Потерпіла ОСОБА_3, показала, що в серпні 2007 року до неї звернувся ОСОБА_2. з пропозицією влаштуватися до нього в магазин продавцем, вона погодилась тимчасово попрацювати. Трудовий договір між сторонами не укладався. В вересні вона пропрацювала 7 днів, робочий день тривав 6 годин.  В її обов»язки входила продаж продуктових та промислових товарів. Заробітної плати вона не отримувала.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона являється сільським головою с. Сологубівка Оратівського району з  07.04.2006 року. На території села є чотири об”єкти торгівлі. Один з них - торговий павільйон, що розташований  по вул. Центральній, належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, жителю м. Іллінці. Роздрібну торгівлю він розпочав  близько 1 року тому. З моменту відкриття торгового павільйону торгівлю в магазині здійснює ОСОБА_3. В день торговий павільйон праює не більше 7 год, іноді  - закритий. Крім ОСОБА_3. торгівлю в павільйоні ніхто не здійснює.

Свідок  ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що вона проживає в АДРЕСА_4 Навпроти її домогосподарства  по вул. Центральній розташований торговий павільйон. Торгівлю в павільйоні здійснюєОСОБА_3 близько одного року, яку вона особисто знає.

Свідки ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судовому засіданні надали  аналогічні покази

ВинаОСОБА_2. в скоєні злочину підтверджується також:

·        Актом перевірки №02-21- 42 від 17.10.2007 року інспектора праці відповідно до якого під час перевірки було встановлено, що в ОСОБА_2. в порушення вимог ст.24 КЗпПУ без укладення трудового договору використовував найману працю ( а.с. 3-4 )

·        Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. (а.с.12)

·        Торговим патентом НОМЕР_1 на ім»яОСОБА_2. на право здійснення роздрібної торгівлі  в торговому павільйоні, що розташований в с.Сологубівка

  (   а.с.14 )

·        Довідками Іллінецького районного центру зайнятості №04-02/1082 та №04-02/1089 згідно з якими фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. укладено трудові угоди зОСОБА_10 та ОСОБА_11. (24,25)

·        Довідкою Оратівської ЦРЛ за №1005 від 06.02.2007 року в якій вказано, що ОСОБА_3 пройшла медичний огляд, як продавець  ( а.с. 46)

·        Постановою державної санітарної інспекції Оратівського району від 27.09.2007 року згідно якої на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення  у вигляді штрафу в сумі 51 грн (а.с.46)

·        Протоколом №219 помічника головного санітарного лікаря Оратівського району про порушення санітарних норм продавцем магазину ОСОБА_3., в АДРЕСА_3 (а.с.51).

Таким чином суд вважає, що винаОСОБА_2. доведена в грубому порушенні

законодавства про працю   і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 172 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який є нетяжким злочином, і приходить до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді штрафу.

Обставинами,  що пом»якшують відповідальністьОСОБА_2. є  щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання - судом не встановлено.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, 

                                                     ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.172 КК України і призначити покарання  у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п”ятсот десять) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду  Вінницької області через Оратівський районний суд.

СУДДЯ