АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Заїкін А.П., Миза Л.М.
при секретарі – Куницькому І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2009 року позивач звернувся із вказаним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що є дитиною війни, згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, проте, відповідач відмовив у нарахуванні та здійснені вказаної виплати.
Враховуючи викладене, просив поновити строк звернення до суду, визнати відмову відповідача щодо нарахування та виплати вказаної допомоги неправомірною, та зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007 – 2008 роки.(а.с. 3-10)
Відповідач проти вимог позивача заперечував.(а.с.9 )
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2009 року, адміністративний позов задоволено частково, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, в іншій частині вимог – відмовлено.(а.с. 15-19)
В апеляційній скарзі, відповідач посилався на необґрунтованість постанови суду , просив її скасувати і відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог у т.ч. з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду.(а.с. 22, 43)
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на оскарження постанови районного суду.(а.с. 27-28)
Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.
Сторони просили розглянути справу за їх відсутності, тому, зважаючи на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України та відсутність заяв сторін про розгляд справи в апеляційному суді за їх участі, справу розглянуто в порядку письмового провадження.(а.с. 12, 42-43)
Колегія суддів перевірила доводи апелянта, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача і дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси, відноситься до категорії громадян і має право на пільги особам, яким встановлено статус дитини війни. (а.с. 7-8)
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV(із змінами) позивач має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року, позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а тому дії відповідача були правомірними.
В той же час, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність відповідача є протиправною.
За таких обставин, позивач мав право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Правові підстави виплати за 2008 рік правильно визначені районним судом.
Так, законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Щодо доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст. 99, 100 КАС України(у редакції Закону чинного на час розгляду справи районним судом), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пропущення строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, якщо суд не визнає причину пропуску строку поважною.
Досудовим порядком врегулювання спору (звернення до вищестоящої установи по відношенню до відповідача зі скаргою) позивач не скористався, відповідач заявив про застосування наслідків пропуску позивачем строків на звернення до суду, як підставу для відмови у задоволенні позову. (а.с. 43)
Про порушення права на перерахунок пенсії у липні 2007 року позивач мав дізнатись під час отримання пенсії у серпні 2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду 14 травня 2009 року, тобто з порушенням встановленого річного строку не надавши доказів на підтвердження поважності його пропуску, а позовні вимоги визначено періодом з 2007 року по 31 грудня 2008 року, отже колегія суддів дійшла висновку, що перерахунок недоотриманої допомоги повинен здійснюватися за період із 22 травня до 31 грудня 2008 року(у межах заявлених вимог, строку звернення до суду та з урахуванням дати прийняття Рішення Конституційним Судом України).
Висновок районного суду, що позивачем не пропущений строк позовної давності є помилковим.
Зважаючи на вимоги ст. 195 КАС України, вищевказана помилка районного суду має бути виправлена апеляційним судом.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків колегії суддів, тому мають бути відхилені.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, –
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси – задовольнити частково, постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2009 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу - задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період із 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених нарахувань та виплат, в іншій частині вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Б.Б.Левенець
А.П.Заїкін
Л.М.Миза