АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Заїкіна А.П., Миза Л.М.
при секретарі – Куницькому І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради про виплату заборгованості недоплаченої допомоги, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що є інвалідом 2 групи та має право на отримання разової грошової допомоги відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідач виплатив допомогу до 05 травня 2009 року у розмірі 430 грн., відмовив у перерахунку та виплаті вказаної допомоги у належному розмірі.
Враховуючи вищевикладене, просив визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача виплатити позивачу вищевказану допомогу у 2009 році у розмірі 3593.84 грн.(502.98 грн. мін пенсію за віком із 01.01.09р. в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність х 8 = 4023.84 грн. – 430 грн., які сплачені)(а.с. 1-6, 15-16)
Відповідач проти позову заперечував.(а.с. 13-14)
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. (а.с. 20-22)
В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду першої інстанцій із посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову про задоволення позову. (а.с. 24)
Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.
Сторони просили розглянути справу за їх відсутності, тому, зважаючи на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України та відсутність заяв сторін про розгляд справи в апеляційному суді за їх участі, справу розглянуто в порядку письмового провадження.(а.с. 34, 44-47)
Колегія суддів перевірила доводи апелянта, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача і дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
За посвідченням НОМЕР_1 від 19.11.2008 року, позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, термін дії посвідчення до 01.12.2010 року.(а.с. 6)
Статтею 13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII( у редакції Закону чинній до 28.12.2007 року) передбачено, що щорічно до 5-го травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи –десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи –вісім мінімальних пенсій; ІІІ групи –сім мінімальних пенсій за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», інвалідам війни передбачена виплата разової допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином, до 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поновили свою дію з 22 травня 2008 року. Відповідно до розділу ІІІ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня мають здійснюватися у розмірах, встановлених саме цим Законом.
Проте, позивачу всупереч вказаній вище нормі виплата щорічної разової допомоги здійснювалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», якими передбачено, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни 2 групи здійснюється в розмірі 430 грн.
За змістом ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, тому ці положення не можуть бути застосовані для визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня 2009 року відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки остання визначається залежно від мінімальної пенсії за віком .
Оскільки у 2009 році дія ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, то позивач правомірно просив провести згідно вимог зазначених положень Закону перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2009 року.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України, а не зазначені постанови Кабінету Міністрів України.
Зі змісту ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вбачається, що щорічна допомога до 5 травня виплачується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Законодавчо не визначено розміру мінімальної пенсії за віком, який підлягає застосуванню при розрахунку разової щорічної допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії її соціального захисту». Тому, враховуючи приписи частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком і невизначеність на законодавчому рівні іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови у реалізації законодавчої гарантії отримання виплат.
Строк звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не пропущений.
Суд першої інстанції вищезазначені норми законодавства не врахував і безпідставно відмовив позивачу у задоволені позову.
В задоволені позову про стягнення конкретної суми, яку позивач просив стягнути, колегія суддів відмовила зважаючи на безпідставність цих вимог.
Зважаючи на вимоги ст. 195 КАС України, вищевказана помилка районного суду має бути виправлена апеляційним судом.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків колегії суддів, тому мають бути відхилені.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, –
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2009 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради про виплату заборгованості недоплаченої допомоги - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня 2009 року відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .
Зобов’язати Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи разову щорічну грошову допомогу до 5 травня 2009 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та з урахуванням виплаченої суми за вказаний період , в іншій частині вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Б.Б.Левенець
А.П. Заїкін
Л.М.Миза