Справа № 1-53

2008  р.

В И Р О К

                                                          І М “Я М    У К Р А 1 Н И  

07 травня 2008 року                                                  смт.Оратів

                                                                                       Оратівський районний суд

                                                                                       Вінницької області

                                                                       В складі: головуючого   Гончарука М.М.

                                                                                        при секретарі  Новодворській О.Г.

                                                                                   з участю прокурора  Карлащука Я.І.

                                                                                              підсудного ОСОБА_1

                                     потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Оратів справу по  обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1 жителя АДРЕСА_2,  одруженого,  на утримані перебуває 2 неповнолітніх доньки, працює приватним підприємцем,

за ч 2 ст 172 ,ч.1 ст.172 КК України,

                                                      ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1, являючись фізичною особою-підприємцем, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 17.04.2006 року, умисно, з метою приховати трудові відносини,  здійснюючи  діяльність по роздрібній торгівлі,  без укладення письмового трудового договору, в порушення вимог п.6 ч.1 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), згідно із якою - трудовий договір укладається обов'язково  в письмовій формі,  при укладені трудового договору з фізичною особою, та в порушення вимог ст.24-1 КЗпП України, відповідно до якої - у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості, у вересні 2006 року прийняв продавцем в магазин, що розташований в с.Кожанка Оратівського району в приміщенні контори бувшого КСП «Кожанське» ОСОБА_2, яка має доньку віком до 14 років.

ОСОБА_1 використовував найману працю ОСОБА_2 до середини грудня 2007 року,  яку прийняв на роботу продавцем у власний магазин.

 За час роботи ОСОБА_2 ОСОБА_1 не сплачував  страхові внески до Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. В результаті чого на ОСОБА_2 не поширювались норми загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки відповідно до ст.253 КЗпП України загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють за трудовим договором.

ОСОБА_1 за ОСОБА_2 не сплачував страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, чим порушив право останньої на державне пенсійне забезпечення гарантоване ст.256 КЗпП України,  оскільки відповідно до ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, враховується страховий стаж, а страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

 Окрім того за період з 01.02.2008 року по 25.03.2008 року ОСОБА_1, являючись фізичною особою-підприємцем, умисно, повторно, з метою приховати трудові відносини,  здійснюючи  діяльність по роздрібній торгівлі,  без укладення письмового трудового договору, в порушення вимог п.6 ч.1 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), згідно з якою - трудовий договір укладається обов'язково  в письмовій формі при укладені трудового договору з фізичною особою, та в порушення вимог ст.24-1 КЗпПУ відповідно до якої - у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості, використовував найману працю ОСОБА_3 яку прийняв на роботу продавцем в магазин, що розташований в с.Кожанка Оратівського району в приміщенні бувшої контори КСП «Кожанське»

 За час роботи ОСОБА_3, а саме з 01.02.2008 року по 25.03.2008 року ОСОБА_1 не сплачував  страхові внески до Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. В результаті чого на ОСОБА_3 у вказаному періоді не поширювались норми загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки відповідно до ст.253 КЗпП України загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють за трудовим договором.

ОСОБА_1 за вищевказаний період не сплачував за ОСОБА_3 страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, чим порушив право останньої на державне пенсійне забезпечення гарантоване ст.256 КЗпП України,  оскільки відповідно до ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, враховується страховий стаж, а страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винність у  вчинені злочинів, передбачених  ч. 2, ч.1 ст. 172 КК України  визнав  повністю. Про самі обставини  вчиненого підсудний ОСОБА_1 дав слідуючі показання. Він  являється фізичною особою-підприємцем,  здійснює  діяльність по роздрібній торгівлі продовольчими товарами та товарами широкого вжитку в магазані, розташованому в с. Кожанка Оратівського району.  В жовтні 2006 року прийняв продавцем магазину ОСОБА_2, яка має дитину віком до 14 років, а в лютому 2008 року  прийняв продавцем магазину ОСОБА_3 При прийнятті на роботу  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  не укладав з ними  трудових угод, не зареєстрував їх в центрі зайнятості. Зазначені правопорушення допустив несвідомо, в силу юридичної необізнаності. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд не досліджувати в судовому засіданні  докази, зазначені в обвинувальному висновку і провести судове засідання відповідно до вимог ст. 299 КПК України. 

Допитана в судовому засіданні потерпілаОСОБА_2 дала слідуючи показання. У вересні 2006 року їй запропонувала ОСОБА_4 працювати продавцем в магазині свого чоловіка ОСОБА_1 що розташований в с.Кожанака в приміщенні бувшої контори КСП «Кожанське».  На її пропозицію вона погодилась.

Після цього вона в присутності ОСОБА_1. прийняла товар від попереднього продавця ОСОБА_5 і приступила до роботи. В її обов'язки входило - продаж продуктових товарів та товарів широкого вжитку ( мило, пральні порошки, канц.товари та інше). При прийомі її на роботу продавцем, трудову угоду з нею ОСОБА_1 не укладав. Після того, як вона приступила до роботи, ОСОБА_1 повідомив, що їй необхідно пройти медичний огляд, після чого, вона  в жовтні 2006 року поїхала в смт.Оратів, де  пройшла медичний огляд. 

    Через де який час, вона мала розмову з ОСОБА_1, під час якої він повідомив, що вона працює без укладеного трудового договору тому, що йому в разі офіційного прийняття її на роботу буде не вигідно, оскільки необхідно буде сплачувати за неї внески в різні фонди, платити мінімальну заробітну плату.

Робочий день в неї був з 9 год. до 23 год., чотири години  перерви. Вихідний день  - неділя. Працювала вона в ОСОБА_1. до середини грудня 2007 року.

  Поскільки підсудний винуватість визнав повністю під час судового слідства, щиро кається, докази стосовно фактичних обставин справи в порядку ст.299 КПК України, як такі, що ніким не оспорюються в судовому слідстві не досліджувались за згодою  підсудного.

Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 доведена в грубому порушенні законодавства про працю, вчиненому щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 172 КК України, та в грубому порушенні  законодавства про працю і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 172 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, які є нетяжкими злочинами, особу підсудного, який  по місцю проживання характеризується позитивно, і приходить до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді штрафу.

Обставинами,  що пом»якшують відповідальність ОСОБА_1. є  щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілійОСОБА_2

Обставин, що обтяжують покарання - судом не встановлено.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, 

                                                     ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за за ч. 2 ст. 172 КК України і призначити покарання  у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень;

за ч.1 ст.172 КК України і призначити покарання  у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 гривень.

В силу ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді штрафі в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі  850 гривень.

На вирок суду може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду  Вінницької області через Оратівський районний суд.

СУДДЯ