У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

14.03.2012                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючої        –           Симаченко  Л.  І.,

суддів –Дацківа В. В., Гошовського Г. М.,

з участю прокурора      -       Лемака Р. В.,

засудженого         -              ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні  кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на вирок Виноградівського  районного суду від 8 листопада  2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець м Виноградова   Закарпатської області, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 289 КК України на  три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - два роки з покладенням на нього згідно зі ст. 76 КК України обов’язків: не виїжджати  за межі України  на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання, роботи і навчання кримінально – виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 змінено  з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Речовий доказ:  автомобіль марки “ВАЗ 21099”, реєстраційний номер  НОМЕР_1 постановлено повернути власнику - ОСОБА_2.

Судові  витрати в сумі  337 гривень 68 копійок постановлено  стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

За вироком суду ОСОБА_1  визнаний винним у тому, що 15 серпня 2011 року,  о 21 – й  годині 35 хвилинах, на території АЗС «ОККО», яка знаходиться  за адресою: АДРЕСА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, скориставшись відсутністю власника автомобіля марки  “ВАЗ 21009”, реєстраційний номер  НОМЕР_1,  подолавши опір дружини потерпілого, яка знаходилась на пасажирському  місці та вимушена була його залишити, незаконно заволодів  автомобілем та, проїхавши  на ньому  в напрямку вул. Комунальної до меблевого  салону, залишив його  на узбіччі дороги.

В  апеляції  прокурор, не оспорюючи  фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій  засудженого, просить  вирок суду  скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання  тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості, посилаючись на те, що  судом недостатньо враховано, що злочин вчинено особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння і  що засуджений виштовхував  дружину  потерпілого  із автомобіля.

Іншими учасниками судового процесу  вирок не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді;  промови:  прокурора, який підтримав апеляцію  в повному обсязі;  засудженого про його щире каяття  і залишення вироку без зміни; перевіривши матеріали  справи  та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція  прокурора не підлягає задоволенню.

Досудове слідство і судовий розгляд проведені з дотриманням норм кримінально – процесуального закону щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи.  

Висновки суду  про доведеність винуватості ОСОБА_1  у незаконному заволодінні транспортним засобом відповідають  встановленим  фактичним обставинам  справи  і підтверджуються  зібраними  відповідно до вимог ст. ст. 65, 66 КПК України доказами, які ніким із учасників судового процесу  не оспорюються.  Дії засудженого правильно кваліфіковані  за ч. 1 ст. 289 КК України.

Доводи прокурора про призначення занадто м’якого покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого з  мотивів, що судом недостатньо були враховані:  обтяжуюча покарання обставина - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та обставина, що характеризує подію -  виштовхування із автомобіля  дружини  потерпілого - ОСОБА_3, яка знаходилась на першому пасажирському сидінні є необгрунтованими.

Покарання ОСОБА_1 призначено  в межах санкції статті, за якою його визнано винуватим,  з урахуванням відповідно до вимог ст. 65 КК України  ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання  та   даних про  особу засудженого,  в тому числі  й  тих,  на які є посилання в апеляції прокурора.  Так,  суд у вироку зазначив, що враховує як  обтяжуючу покарання обставину те, що  ОСОБА_1  вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, а як пом’якшуючі  покарання обставини – щире каяття,  активне  сприяння розкриттю злочину і добровільне  відшкодування завданого збитку.  Крім того,  судом було враховано, що  ОСОБА_1  раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. ( а. с.  74, 76, 77 – 79, 168, 174 ).

Отже, призначене  судом покарання колегія суддів визнає  необхідним і достатнім для виправлення засудженого.  Враховуючи особу винного та наведені обставини в їх сукупності суд правильно прийшов до висновку про можливість виправлення  ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України без відбування покарання, із випробуванням.

Посилання прокурора на негативну поведінку засудженого відносно дружини потерпілого – виштовхування її із салону автомобіля  матеріалами справи не підтверджуються.  З показань учасників події вбачається, що  ОСОБА_3 вийшла із автомобіля  сама. ( а. с. 24 – 25, 32 – 34 ).  

Порушень кримінально – процесуального  закону, які б тягнули за собою зміну чи скасування вироку не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд  Закарпатської області

У  Х  В  А  Л  И  В :

Вирок  Виноградівського районного суду від 8 листопада  2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію прокурора – без задоволення.

Судді: