Справа № 2-207/2012

Провадження № 22-ц/0290/1085/2012Головуючий в суді першої інстанції:Цибульський О.Є.

Категорія: 48  Доповідач: Шемета Т. М.

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02.04.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого : Шемети Т. М.

суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В.,

при секретарі: Сніжко О. А.,

з участю ОСОБА_2, представника ОСОБА_2 –ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах ,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом зазначивши, що він відповідно до рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 червня 2010 року сплачує  аліменти в розмірі 400 гривень щомісячно на утримання доньки ОСОБА_5. З таким рішенням позивач погодився та не оскаржував його, але в подальшому погіршився стан його здоров'я, він не зміг працювати, що підтверджується його трудовою книжкою. У вересні місяці 2011 року він переніс обширний інсульт і по даний час лікується амбулаторно, перебуває на обліку у лікаря невролога, що підтверджується випискою із Вінницької обласної психоневрологічної лікарні та довідкою Чернівецької районної центральної лікарні. Відповідач є підприємцем і від своєї діяльності отримує прибутки, донька навчається в Могилів-Подільському медичному коледжі на денній формі навчання на медсестринсько-стоматологічному відділенні та отримує щомісячно стипендію в розмірі 546 грн.. Стан здоров'я не дозволяє позивачу виконувати помірні і важкі роботи, і тому він позбавлений можливості працювати. Фактично на даний час він сам перебуває на утриманні своєї співмешканки. Станом на 01.02.2012 р. утворилася заборгованість по аліментах в розмірі 4250 грн., що підтверджується довідкою ВДВС Чернівецького районного управління юстиції від 30 січня 2012 року. Зважаючи на викладене позивач просив суд звільнити його від сплати заборгованості за аліментами в розмірі 4250 грн..

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: звільнено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від сплати заборгованості по аліментах в сумі 2000 грн., яка виникла станом на 01.02.2012 р. та утворилася при сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5 по рішенню Могилів-Подільського міськрайонного суду від 30 червня 2010 року.

Частково не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просила скасувати рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року в частині звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що судом не було встановлено, за який період виникла у позивача заборгованість по аліментах, що призвело до неправильного вирішення справи; захворювання, яким страждає ОСОБА_4, не відноситься до категорії тяжких.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 подану апеляційну скаргу підтримали повністю та просять її задовольнити. ОСОБА_4 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.

          Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга  підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, вірно встановив фактичні правовідносини, які виникли між сторонами, а саме наступне:

- позивач зобов’язаний сплочувати аліменти за рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 24.02.2009 року  на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі  400 гривень щомісячно і до до сягнення донькою повноліття (а.с.5).

- станом на 01.02.2012 року забор гованість по аліментних платежах становить 4250 гри. (а.с.8), що підтверджується Довідкою №88 від 30.01.2012 року, яка видана відділом державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області, яка виникла ще до вересня 2011 року –до моменту його захворювання (а.с.32).

- вірно встановив час хвороби позивача: з 06.09.11 року по 16.09.11 року останній знаходи вся на стаціонарному лікуванні в інсультному відділенні №22 Вінницької обласної психоне врологічної лікарні ім. академіка О.І. Ющенка з діагнозом: гостре порушення мозкового кро вообігу (05.09.11) в вертебро-базилярному басейні по ішемічному типу з незначним гемора гічним просяканням на грунті ГХ III та церебрального атеросклерозу. Правобічна геміаноп сія, легкий атактичний синдром. Гіпертензивне серце. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Блока да передньої гілки лівої ніжки п. Гіса СН І ФК II. Метаболічний синдром (а.с.10,11) та повторно з 14.02.12 року по 27.02.12 року, знаходився на стаціонарному лі куванні в інсультному відділенні №22 Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка О.І. Ющенка (а.с.28). Позивач перебуває на «Д»обліку у лікаря невролога з приводу перенесеного захворювання, йому протипо казано помірне та значне фізичне динамічне та статичне навантаження, він потребує постійного медичного спостереження та лікування (а.с.13);

- згідно довідки МСЕК від 15.12.2011 року позивачу встановлено інвалідність третьої групи загального захворювання (а.с.14) та він потребує реабілітації, стаціонарного і амбулатор ного лікування (а.с.34,35,39), з копії трудової книжки вбачається, що позивач з 02.06.2008 року не працює (а.с. 15-17).

Суд першої інстанції встановив і матеріальний стан відповідача ОСОБА_2: відповідно до довідки №424/10/29 від 13.01.12 року, яка видана Могилів-Подільською ОДПІ, вона перебуває на обліку в Могилів-Подільській ОДПІ як фізична особа - підприємець (а.с. 12). Відповідно до наданих копій пенсійних посвідчень, відповідач є інвалідом третьої групи загального захворювання (а.с. 29,30), хворіє, що стверджується випискою із медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого (а.с. 31), протоколом обстеження хребта та спинного мозку №7712 від 01.04.2009 р. (а.с. 33) та оглянутою в судовому засіданні медичною книжкою на її ім'я.

Суд вірно визначив і матеріальне становище доньки сторін по справі: ОСОБА_5, з 01.09.2010 року є студенткою Могилів-Подільського медичного коледжу (а.с. 19) та отримує стипендію (а.с. 18).

Таким чином, суд першої інстанції, вірно встановив фактичні правовідносини та вірно визначив, що в даному випадку підлягають до застосування положення  ч. 2 ст. 197 СК України, згідно якої за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною. що має істотне значення.

Однак суд, визначаючи розмір заборгованості, від якої слід звільнити позивача, не встановив період за який той підлягає такому звільненню та не обґрунтував з яких підстав він визначив суму заборгованості в розмірі 2000 грн., від сплати якої слід звільнити позивача. Тому доводи апеляційної скарги в частині, що суд, визначаючи розмір заборгованості, від якої звільнив позивача,  не врахував, що заборгованість виникла задовго до захворювання позивача, є підставними.

Так, дійсно, позивач має заборгованість по аліментах, визначену державним виконавцем, та станом на 01.02.2012 року становить 4 250 грн. (а.с.8), причому заборгованість виникла, починаючи з травня 2010 року (а.с.32). Те, що позивач в цей період не працював, не може бути підставою для звільнення його від вказаної заборгованості. Позивач ОСОБА_4 захворів  06.09. 2011 року  та перебував на стаціонарному лікуванні по 16.09.2011 року, однак після виписки з лікарні продовжував хворіти (а.с. 10) та лікувався амбулаторно. З урахуванням запису в трудовій книжці, в це період позивач ніде не працював (а.с.15-17). Група інвалідності йому була встановлена з 15.12.2011 року та з цього часу йому було призначено пенсію (а.с.14), тобто в нього з’явився стабільний дохід.  Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позивача слід звільнити від сплати заборгованості по аліментах за період з вересня по грудень включно 2011 року (з часу захворювання та по час призначення пенсії): враховуючи, що щомісячний розмір аліментів складає 400 грн., позивач в вересні 2011 року, згідно довідки-розрахунку заборгованості (а.с.32), сплатив 200 грн., його слід звільнити від сплати заборгованості по аліментах в розмірі 1 400 грн. (4 х 400 = 1600, 1600 –200 = 1 400 грн.). В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судом першої інстанції було взято до уваги те, що відповідно до переліку захворювань, що є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання, який затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України  18.01.2000 №3/6, перенесене захворювання позивачем відноситься до тяжких хвороб, а саме в п. 7.1 Наказу зазначено, судинні захворювання головного та спинного мозку: геморагічні, ішемічні або змішані гострі порушення мозкового кровообігу. Тому доводи апеляційної скарги про те, що перенесене позивачем захворювання не є тяжким, не спростовують вірного висновку суду першої інстанції

Апеляційний суд, згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновок суду першої інстанції.

Вказані обставини, згідно ст. 309 ЦПК України, дають апеляційному суду підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в частині звільнення ОСОБА_4 від сплати заборгованості по аліментах та ухвалення в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року скасувати в частині звільнення ОСОБА_4, 20.07.1958 р. н., від сплати заборгованості по аліментах в сумі 2000 гривень, яка виникла станом на 01.02.2012 року та в цій частині ухвалити нове, яким:

Частково звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від сплати заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5 згідно  рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 червня 2010 р., а саме: від сплати заборгованості в розмірі 1 400 (одна тисяча чотириста) гривень, яка виникла за період з вересня 2011 року по грудень 2011 року включно.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча:                                                                                          Т. М. Шемета

       Судді:                                                                                             В. В. Сопрун

                                                                                                                         М. В. Матківська