Справа № 206/1877/2012
Провадження № 33/0290/132/2012 Категорія: 147
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук О.В.
Доповідач : Бурденюк С.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
06 квітня 2012 року м. Вінниця
Суддя апеляційного суду Вінницької області Бурденюк С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 березня 2012 року, -
В с т а н о в и в :
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 березня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, 27.02.2012 року о 13 год. 05 хв. по вул.. Привокзальній в м. Вінниці ОСОБА_2 в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується висновком медичного огляду 0465 від 27.02.2012 року, огляд на стан сп’яніння проводився в КЗ «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія», чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
В апеляції ОСОБА_2 просить змінити постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 березня 2012 року в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до нього адміністративне стягнення, не пов’язане з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Свої вимоги мотивував тим, що при винесенні судом постанови не було враховано пом’якшуючі обставини, передбачені ст.. 34 КУпАП, а саме відсутність притягнень до адміністративної відповідальності, те, що повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, те, що він офіційно не працює, однак його заробіток пов'язаний з використанням автомобіля, те, що позбавлення права керувати транспортними засобами ставить його у дуже скрутне матеріальне становище. Крім того, скаржник зазначає, що перебував на стаціонарному лікуванні з 27.02.12 по 29.02.12 –йому проводили хірургічну операцію пересадку шкіри у зв’язку з опіком на руці, через що йому необхідно використання автомобіля.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що скарга останнього підлягає до задоволення, а постанова –зміні в частині призначеного адміністративного стягнення з наступних підстав.
Вина ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення доведена належно оформленим протоколом про адміністративне правопорушення серія АВ1 № 278368 від 27.02.2012 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0465 від 27.02.2012 року та власними поясненнями самого правопорушника, і не оспорюється апелянтом.
Разом з тим, в порушення вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддя в повній мірі не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а саме відсутність зі сторони правопорушника ОСОБА_2 притягнень до адміністративної відповідальності, те, що останній повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, те, що його заробіток пов'язаний з використанням автомобіля, те, що позбавлення права керувати транспортними засобами ставить його у дуже скрутне матеріальне становище.
З врахування вищезазначеного, а також за відсутності обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_2 менш суворе адміністративне стягнення , передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді громадських робіт.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 292, 293, 294 КУ п АП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 - змінити.
Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначити стягнення у вигляді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: