Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
секретар судового засідання : Міщук Л.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 12 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кузнецовського міського суду від 12 березня 2012 року ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Припинено право приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та виключено його з реєстру прав на нерухоме майно як власника цієї квартири.
Поділено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя наступним чином:
- присуджено в натурі ОСОБА_2 та визнано за нею право приватної власності на телевізор ‘’Меридіан’’, вартістю 558 грн., гарнітур, вартістю 1800 грн., електрочайник ‘’’, вартістю 234 грн., комод, вартістю 646 грн., радіотелефон ‘’’, вартістю 182 грн., комп'ютерний стіл, вартістю 450 грн., крісло комп'ютерне, вартістю 245 грн., комп'ютер, вартістю 2500 грн., килим, вартістю 145 грн., скляну тумбу, вартістю 855 грн., кухонний комбайн ex’’, вартістю 480 грн., мікрохвильову піч ‘’’, вартістю 332 грн., холодильник ‘’’, вартістю 2975 грн., м'який куточок, вартістю 1392 грн., телевізор ’’, вартістю 3344 грн., домашній кінотеатр ‘’’, вартістю 3080 грн., пральну машину ‘’’, вартістю 1625 грн.;
- присуджено в натурі ОСОБА_1 та визнано за ним право приватної
власності на кухонний куточок, вартістю 540 грн., кавоварку ‘’’, вартістю 82,50 грн., ліжко, вартістю 896 грн., переносний телевізор ‘’Імперіал’’, вартістю 352 грн., пилосос ’’, вартістю 700 грн., дошку для прасування, вартістю 114 грн., шафу-
_________________________________________________________________________
Провадження № 22-ц1790/727/2012 Головуючий суддя 1 інстанції: Зейкан І.Ю.
Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
купе, вартістю 2200 грн., вантажопасажирський автомобіль білого кольору, марки Fiat, моделі Scudo, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, об'ємом двигуна 1905.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено в зв'язку з безпідставністю.
Зобов'язано Територіальне управління державної судової адміністрації в Рівненській області виплатити ОСОБА_2 кошти у сумі 89 000 грн. з депозитного рахунку в ГУ ДКУ у Рівненській області № НОМЕР_3, МФО 833017, код ЗКОПО 26259988. які надійшли від неї на депозитний рахунок відповідно до квитанції №88 від 06.12.2011 року, в зв'язку з вирішенням спору.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на його незаконність в частині визнання за ним та ОСОБА_2 права спільної часткової власності кожного на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, припинення його права приватної власності на цю квартиру та виключення його з реєстру прав на нерухоме майно як власника цієї квартири, оскільки суд не врахував, що позивач з позовними вимогами про визнання за нею права спільної часткової власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, та припинення права приватної власності ОСОБА_1 на цю квартиру та виключення його з реєстру прав на нерухоме майно як власника цієї квартири не зверталась.
Крім того, суд не врахував показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які вказували, що гроші на придбання квартири давали особисто сину ОСОБА_1, а не для його сім’ї, а тому у суду не було підстав для визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя.
Просить рішення в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права спільної часткової власності кожного на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, припинення права приватної власності ОСОБА_1 на цю квартиру та виключення його з реєстру прав на нерухоме майно як власника цієї квартири, скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про розподіл квартири АДРЕСА_1.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1, 3 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи позовні вимоги в частині поділу квартири АДРЕСА_1 суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що спірна квартира була придбана у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а тому належить сторонам на праві спільної сумісної власності і їх частки є рівними.
Оскільки спірна квартира є неподільною, не може бути реально поділена між сторонами відповідно до їх часток, суд визнав ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишив майно у їх спільній частковій власності.
На підтвердження таких висновків в рішення наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є його батьками вказували, що гроші на придбання квартири давали особисто сину ОСОБА_1, а не для його сім’ї, а тому у суду не було підстав для визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя не заслуговують на увагу, оскільки як слідує з технічного запису судового засідання від 22 лютого 2012 року свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є батьками ОСОБА_1, вказували, що у березні 2003 року позичили сину кошти в сумі 35 000 грн. для купівлі спірної квартири, що підтвердили наданою в судове засідання розпискою від 06 березня 2003 року. Вказані обставини не заперечувались ОСОБА_1
Враховуючи положення ст. 24 Кодексу про шлюб та сім’ю України (який був чинний на час виникнення правовідносин) вказані кошти, отримані ОСОБА_1 як позика, не є його особистими і майно придбане подружжям за дані кошти, є спільною сумісною власністю чоловіка та дружини.
Разом з тим, залишаючи квартиру АДРЕСА_1, у спільній частковій власності сторін по 1/2 частині кожному, суд першої інстанції припинив право приватної власності ОСОБА_1 на цю квартиру та виключив його з реєстру прав на нерухоме майно як власника вказаної квартири, з чим колегія суддів погодитись не може.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила припинити право ОСОБА_1 на частку у спільній сумісній власності спірної квартири.
Ухвалою Кузнецовського міського суду від 10 лютого 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у частині припинення права ОСОБА_1 на частку у спільній сумісній власності спірної квартири, присудивши йому грошову компенсацію у розмірі вартості його частки залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на спірну квартиру залишені без розгляду, суд першої інстанції припинивши право приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та виключивши його з реєстру прав на нерухоме майно як власника цієї квартири вийшов за межі позовних вимог.
Оскільки рішення в частині припинення права приватної власності ОСОБА_1 та виключення його з реєстру прав на нерухоме майно як власника спірної квартири ухвалено з порушенням норм процесуального права воно підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 11, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду від 12 березня 2012 року в частині припинення права приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та виключення його з реєстру прав на нерухоме майно як власника цієї квартири скасувати.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :