Справа № 1/0226/186/11
Провадження №11/0290/259/2012 Категорія: 3
Головуючий у суді 1-ї інстанції Робак С.О.
Доповідач : Нешик
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого – судді: Нешик Р.І.
суддів: Аліфанова Ю.Б., Олексієнка Ю.Г.
прокурора: Янушевича О.Ю.
засудженого: ОСОБА_2
адвоката: ОСОБА_3
розглянула 21 березня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2011 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_2 громадянина України, учня Вороновицького СПТУ – 14, неодруженого, раніше не судимого;
засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі,
за ч.1 ст.121 КК України до 6 років позбавлення волі,
за ч.4 ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі,
за ч.3 ст.15, п.п.7 ч.2 ст.115 КК України до 9 років позбавлення волі,
за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_2 виправдано.
На підставі ст.70 КК України остаточно призначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 10 років позбавлення волі.
Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково.
Вирішено питання із речовими доказами.
Згідно вироку суду 05.04.2010 року біля 20 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_6, на грунті ревнощів до своєї дівчини ОСОБА_7, почав ображати нецензурними словами господаря будинку ОСОБА_6 та присутнього там неповнолітнього ОСОБА_8 Згодом через кілька хвилин ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_8 кулаком в обличчя і між ними розпочалась бійка, яку зупинив ОСОБА_9, застосувавши проти ОСОБА_2 балончик для самооборони із сльозогінним газом «Терен-1». Пісяцього ОСОБА_2 і ОСОБА_8 вийшли в іншу кімнату будинку та стали розмовляти. Коли до них в кімнату зайшов ОСОБА_9, то ОСОБА_2 схопив зі столу кухонного ножа та умисно наніс ОСОБА_8 удар по плечу правої руки знизу, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що не спричинили розладу здоров’я у вигляді різаної рани правого плеча. Після цього ОСОБА_6 відібрав ножа у ОСОБА_2 і останній вийшов із будинку та побіг по вулиці, викрикуючи погрози на адресу ОСОБА_7, про те, що її.
Того ж вечора, 05.04.2010 року біля 21 год. ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, прийшов в житловий будинок №127, де проживає ОСОБА_7, якої на той час в будинку не було, а в будинку знаходилась її сестра – малолітня ОСОБА_10, 1998 року народження та сусід – малолітній ОСОБА_11, 1998 року народження. В кімнаті будинку ОСОБА_2 почав викрикувати погрози в адресу ОСОБА_7, та запитав дітей, де остання. А через декілька хвилин хвилин знепритомнів і впав зі стільця на підлогу. Малолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_11, злякавшись, вибігли з будинку на вулицю. ОСОБА_11 побіг додому, де сказав своєму батькові ОСОБА_5 щоб той пішов до будинку ОСОБА_10 і надав допомогу ОСОБА_2, який помирає.
Скориставшись тимчасовою відсутністю в будинку людей, ОСОБА_2 пройшов на кухню, де зі столу взяв ножа, після чого знову повернувся в кімнату і ліг на підлогу на теж саме місце, тримаючи в руці за спиною ножа і прикинувся непритомним. Приблизно через 15 хвилин в кімнату будинку разом з малолітніми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зайшов ОСОБА_5 і посмикавши лежачого ОСОБА_2 за кисть руки, запитав, що з ним.
Після чого ОСОБА_2 піднявся на ноги і мовчки, безпричинно в присутності малолітніх дітей із хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи загальноприйняті правила співжиття і моралі, не перебуваючи з ОСОБА_5 в конфліктних стосунках, не зважаючи на те, що останній прийшов йому на допомогу, умисно завдав один удар острієм леза ножа зверху вниз в лівий бік тулуба ОСОБА_5, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної проникаючої рани лівої половини грудей з пошкодженням верхньої долі лівої легені, наявністю гемопневмотораксу, різаної рани лівого плеча з пошкодженням м’язів. Після отримання удару ОСОБА_5 і діти вибігли з будинку.
Того ж вечора, 05.04.2010 року, біля 21 год. 30 хв. ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, продовжуючи свої злочинні дії, із цим же ножем в руках зайшов на подвір’я ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 куди побіг ОСОБА_5 за допомогою. На подвір’ї зазначеного домогосподарства ОСОБА_2 через відкриту браму зайшов в приміщення гаража, де біля власного автомобіля перебував господар ОСОБА_4, який готувався везти свого сина ОСОБА_5 в лікарню. В гаражі ОСОБА_2 мовчки, безпричинно, із хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи загальноприйняті правила співжиття і моралі, прагнучи протиставити себе суспільству, виявити грубу силу, з особливою зухвалістю, що супроводжувалась насильством над особою, протиправного позбавлення життя, умисно завдав один удар острієм леза ножа в ліву половину голови ОСОБА_4 в область виска. Після цього, ОСОБА_2 притиснув ОСОБА_4, у якого в голові стирчав ніж до стіни гаража та утримував його. В цей момент в гараж надійшла дружина ОСОБА_4, яка витягла з голови свого чоловіка ножа. Після цього, вибігла з гаража і почала кликати на допомогу. ОСОБА_2 в цей час в приміщенні гаража обхопив ОСОБА_4 ззаду за шию ліктьовими згинами своїх рук та душив його. Тоді на крики про допомогу в гараж прибігли сусіди, які затримали та утримували ОСОБА_2 до приїзду працівників міліції. Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно–мозкової травми у вигляді проникаючої колото–різаної рани лівої скронево–тімяної ділянки голови, депресивного перелому черепа в ділянці рани, колото–різаного пошкодження лівої скронево–тімяної ділянки головного мозку, пост травматичного субрахноїдального крововиливу. Таким чином, ОСОБА_2 повністю завершив вчинення даного діяння, але суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_4 не наступили з причин, що не залежали від його волі, так як він одразу ж на місті події був затриманий сусідами потерпілого ОСОБА_4 і останньому надана відповідна медична допомога.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду відносно засудженого із-за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону та істотних порушень норм КПК та повернення справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, підтримавшого доводи поданої апеляції, пояснення засудженого та виступи його адвоката ОСОБА_3 в судових дебатах, які заперечили проти скасування вироку суду та просили пом’якшити ОСОБА_2 покарання, дослідивши доводи апеляції прокурора та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд зі слідуючих підстав.
Постановлений вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Своє внутрішнє переконання в законності прийнятого рішення суд має підкріпити сукупністю зібраних доказів, всебічно, повно і об’єктивно досліджених в суді.
Мотивувальна частина вироку повинна відповідати її резолютивній частині, чого не було дотримано по даній справі.
Зокрема, з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд знайшов, що ОСОБА_2 винний в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8, перекваліфікувавши його дії на ч.1 ст.125 КК України.
Проте, в резолютивній частині вироку суд виправдав його за даним Законом, не зазначивши підстав для цього.
При призначенні покарання за ч.1 ст.121 КК України неповнолітньому засудженому суд не дотримався вимог ст.ст.68, 102 КК України.
Крім того, суд засудив ОСОБА_2 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.115 КК України до покарання більш м’якого, ніж передбачено санкцією цього Закону, не зазначивши норм застосування яких би давало до цього підстави.
Перекваліфіковуючи дії винного по перших двох епізодах, суд обґрунтував зроблений ним висновок, зазначивши про це у вироку.
Зважаючи, що про умисел на вбивство засвідчують не лише знаряддя злочину, а і сукупність інших обставин вчиненого, прокурор в своїй апеляції не навів, що спосіб скоєного, кількість, характер і локалізація поранень, причини припинення злочинних дій та поведінка винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки між собою засвідчували би, що ОСОБА_2 мав намір вбити як ОСОБА_8 так і ОСОБА_5
А тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора в цій частині.
В апеляційній скарзі також не наведено які саме істотні порушення норм КПК мали місце при винесенні вироку, а тому і з цих підстав апеляція не заслуговує на увагу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365-367 КПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора частково задовільнити.
Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2011 року відносно засудженого ОСОБА_2 скасувати.
Справу повернути на новий судовий розгляд, в той же суд, в іншому складі суддів.
Судді:
Р.І. Нешик Ю.Б. Аліфанов О.Г. Олексієнко