Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2006 р. Справа № 40/97-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Івакіна В.О., Сіверін В.І.
при секретарі Новікова Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача – дир. Дзюба З.М.
відповідача – не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2086Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2006 р. по справі № 40/97-06
за позовом ТОВ "Саулє", м. Харків
до Ленінський районний відділ Харківського міського УМВС України в Харківській області, м. Харків
про стягнення 70424,40 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ТОВ "Саулє", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 70424,40 грн. спричиненої шкоди, 704,24 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2006 року по справі № 40/97-06 (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Позивач, ТОВ "Саулє", з рішенням господарського суду не згоден подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач, Ленінський відділ Харківського міського УМВС України в Харківській області, відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився та про причини своєї неявки апеляційному суду не повідомив.
При розгляді матеріалів справи колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила, що з 18 березня 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сауле" є власником нежитлових приміщень (літ. "А-2") загальною площею 914,8 кв. м. та літ. "Е-2", загальною площею 409,6 кв. м., котрі знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Маліновського, 3.
13 березня 2004 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі розпорядження № 667 від 15 березня 2004 року було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. 07 квітня 2004 року Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвало право власності на нерухоме майно.
Як зазначив позивач частину приміщень, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сауле", без наявності законних підстав займав відповідач.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 листопада 2005 року відповідача було виселено із займаних приміщень.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 січня 2006 року вимоги про виселення відповідача із займаних приміщень було залишено без змін. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сауле" є законним власником приміщень, за адресою: м. Харків, вул. Маліновського, 3.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскільки відповідач займає приміщення, яке є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауле" без наявності правових підстав (договору оренди, найма) позивач не може здавати ці приміщення в оренду, а здача приміщень в оренду є основним видом діяльності товариства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та пояснення позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, через такі підстави.
Як свідчать матеріали справи між позивачем та відповідачем не було укладено договорів оренди на приміщення за адресою: м. Харків, вул. Маліновського, 3, які знаходяться у власності позивача. Тобто відповідач займав зазначені приміщення без наявності правових підстав.
Отже, між сторонами по справі мали місце позадоговірні відносини, які регулюються главою 82 Цивільного кодексу України.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду врегульовано ст. 1166 Цивільного кодексу України
Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Посилання скаржника на ст. 1192 Цивільного кодексу України апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки положення даної правової норми повинні застосовуватися в разі спричинення реальних збитків.
Судова колегія вважає за необхідне відзначити, що позивачем не було надано до суду доказів про наявність третіх осіб, які б виявили бажання укласти з позивачем договори оренди на вказані вище приміщення. До матеріалів справи надані лише копії договорів на аналогічні і суміжні приміщення, на підставі яких позивачем був складений розрахунок суми позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків, котрі підприємство могло б отримати при здачі приміщень в оренду (упущена вигода).
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже, позивачем не надано доказів в обґрунтування заявлених ним вимог.
З огляду на викладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2006 року по справі № 40/97-06 прийняте у відповідності до вимог законодавства та підстави для його скасування відсутні, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2006 року по справі № 40/97-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Сіверін В.І.