РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-2587/2011

 30.08.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:   

головуючого, судді -   Кагітіної І.В.,   

за участю секретаря судового засідання  –  Якушевої Г-М.М.,

розглянув у  відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості, -

встановив:

ПАТ «ВТБ Банк» звернулось до суду в особі відділення «Кримська регіональна дирекція» ПАТ«ВТБ Банк» із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №363-05-08 від 15.05.2008 року, за яким він отримав кредит у розмірі 25000,00 грн., строком до 13.05.2011р. Проте позичальник зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим виникла заборгованість. У забезпечення повернення виданого кредиту  між позивачем та ОСОБА_2  було укладено договір поруки. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість з урахуванням 3% річних та інфляційних виплат у розмірі 127699,40 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що позов підтримує у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Відповідачі не з’явились, повідомлені належно. Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 04.08.2011 року зазначав, що з позовом в цілому згоден. Проте, у нього є сумніви щодо врахування банком  усіх сплачених сум.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності,  вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини регулюються кредитним договором №363-05-08 від 15.05.2008 року та договором поруки№141/05-08 від 15.05.2008р., укладеним між сторонами по справі,  статтями  625, 1048, 1050, 1054 –1055  ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору №363-05-08 від 15.05.2008 року (далі - Договір),  ВАТ «ВТБ Банк» (Банк) надав ОСОБА_1 (Позичальнику) суму кредиту у розмірі 25000,00 грн., строком до 13.05.2011 року, зі сплатою процентів за користування кредитом – 30% річних.  

Відповідно до п. 4.1 договору ОСОБА_1 зобов’язався повернути Банку отриманий кредит та сплати проценти за користування кредитом у валюті кредиту до 13.05.2011 року у розмірі та порядку, встановленому п.п. 8.1, 8.2, 8.3 Договору.

Зазначеними умовами Договору передбачено, що сплата Банку процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, починаючи з червня 2008 року. Погашення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами в розмірі 694,44 грн., починаючи з червня 2008 року. Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником в період з 11 по 18 число кожного місяця згідно із графіком повернення кредиту і сплати процентів (Додаток №1).

Відповідно до п.8.5. Договору при несплаті процентів та/або частини кредиту в період визначений в п.п.8.1., 8.2, 8.3. вони вважаються простроченими та наступного робочого дня після встановленої дати погашення кредитної заборгованості виносяться на рахунки простроченої заборгованості.

Згідно до п.9.1 Договору  у випадку прострочення виконання Позичальником своїх зобов’язань щодо повернення кредиту та \ або сплати процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5 відсотків в день від суми невиконаних зобов’язань. Вказана неустойка розраховується по дату повного виконання всіх зобов’язань по погашенню заборгованості.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту ч.1 ст. 527 ЦК України убачається, що боржник зобов’язаний виконувати свій обов’язок, а кредитор – прийняти та виконати особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання, чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Банком за договором було виконано обов’язок щодо надання кредиту ОСОБА_1 шляхом надання грошової суми у розмірі 25000,00 гривень. У свою чергу, відповідач, виконання зобов’язання за кредитним договором прострочив, у зв’язку з чим станом на 25.05.2011р. виникла заборгованість за кредитним договором у сумі  127699,40 грн., яка складається з наступних сум: 26815,42 грн. – прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних; 20056,37 грн. – прострочена заборгованість за процентами з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних,  80827,61 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом.

Доданий позивачем до позовної заяви розрахунок вищевказаних сум заборгованості за кредитним договором приймається судом до уваги як письмовий доказ по справі на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і у суду сумніву не викликає, не оспорений відповідачами.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 про неврахування банком сплачених ним платежів, то це не підтверджено доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зобов’язання за кредитним договором виконані не в повному обсязі, що у сукупності з вищевикладеним вказує на обґрунтованість вимоги банку.

При вирішенні питання про стягнення зазначеної суми з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2   солідарно суд виходить з наступного.

Відповідно з положенням ст.554 ЦК України вразі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Крім того, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник.

Відповідно до п.1. договору поруки №141/05-08 від 15.05.2008 р., укладеного між банком,  позичальником та ОСОБА_2, останній поручився перед Банком за виконання ОСОБА_1 зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №363-05-08 від 15.05.2008 року. Зазначене положення договору не суперечить ст.553 ЦК України, відповідно якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до п. 4 договору поруки поручитель зобов’язується нести перед банком солідарну з позичальником відповідальність за не виконання останнім зобов’язання за кредитним договором.

Згідно із ст. 554 ЦК України  у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування  збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі вищевикладеного, відповідно кредитного договору №363-05-08 від 15.05.2008 року та договором поруки №141/05-08 від 15.05.2008 року, керуючись статтями  553-554, 611, 625, 1050, 1054 –1055  ЦК України та статтями  10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В  и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором №363-05-08 від 15.05.2008 року у сумі  127 699,40 (сто двадцять сім тисяч шістсот дев’яносто дев’ять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»  судові витрати: судовий збір у розмірі по 638,50 (шістсот тридцять вісім) гривень 50 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі по 60,00 (шістдесят) гривень 00 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

    Суддя