Справа № 1-235/11

Провадження №11/0290/177/2012                                                                                                  Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Янків Т.П.                                                              

Доповідач :   Нешик

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року

 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого – судді: Нешик Р.І.

суддів: Старинця Ю.В., Паська Д.П.

        прокурора: Кузьміна С.В.          

      засудженого: ОСОБА_2

розглянула 04 квітня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимий 30.03.2010 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробувальним терміном і 1-річним іспитовим строком,

засуджений за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Відповідно ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком суду від 30.03.0210 року і остаточно визначено покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Вирішено питання із судовими витратами і речовими доказами.

          Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він на початку жовтня 2010 року біля технічного ставу ТОВ «Корделівський цукровий завод», який знаходиться неподалік с. Корделівка Калинівського району незаконно придбав, зірвавши дикоростучу рослину канабісу, яку в подальшому переніс на горище хліва, що знаходиться по вул. Київській с. Корделівка, де висушив та зберігав без мети збуту.

          18.01.2011 року в результаті огляду вищезазначеного горища працівником міліції були виявлені фрагменти трав’янистих рослин, які згідно висновку експерта №141 від 21.02.2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, масою 92 г у перерахунку на висушену речовину, які ОСОБА_2 зберігав на горищі хліва для власних потреб.

          В своїй апеляції засуджений просив скасувати вирок суду і закрити провадження по справі, поскільки він добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов курс лікування від наркоманії тому він має бути звільнений від кримінальної відповідальності.

          Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого щодо добровільності і необхідності проходження лікування від наркоманії, його виступ в судових дебатах і останньому слові в підтримання доводів поданої апеляції, міркування прокурора про залишення без змін оскаржуваного вироку суду, дослідивши доводи апеляції та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляції засудженого з наступних підстав.

          Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка.

          Дії засудженого за ч.1 ст.309 КК України кваліфіковані правильно і також не оскаржуються у апеляційній скарзі.

          Що стосується доводів апеляції про необхідність звільнення засудженого від кримінальної відповідальності згідно ч.4 ст.309 КК України, то вони є обґрунтованими.

          Відповідно до роз’яснень п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень, певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально процесуальним кодексом України.

          Як зазначено в п.12 даної постанови суди повинні враховувати, що в ряді норм Особливої частини КК України, зокрема ч.4 ст.309 передбачені спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов’язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.

          Після залучення до справи (під час судового розгляду місцевим судом) довідки Вінницького об’єднання «Соціотерапія» про проходження ОСОБА_2 курсу лікування від наркоманії, суд мав більш повно дослідити обставини необхідності і добровільності такого лікування, після чого прийняти відповідне рішення, чого не було зроблено.

          З метою виправлення допущеної неповноти, при розгляді апеляційної скарги засудженого було прийняте рішення про проведення судового слідства, в процесі якого було підтверджено не лише перебування ОСОБА_2 на лікуванні у наркологічному відділенні наркологічного диспансеру ВО «Соціотерапія» з 07.12.2011 року по 16.12.2011 року внаслідок вживання алкоголю і канабіоїдів, а і його добровільність.

          Підтвердженням цьому є саме пред’явлене засудженому звинувачення та обставини, встановлені судом, що виявлений на горищі його помешкання канабіс він зберігав для власних потреб, без мети збуту.

          Обставини епізодичного вживання наркотичних засобів ОСОБА_2 не заперечував ні під час допитів на досудовому слідстві ні в суді, пояснивши, що про це могли знати і працівники міліції, які в його помешканні проводили огляд.

          За пропозицією дружини позбутися залежності від наркотиків він звернувся до лікаря-нарколога, де стаціонарно лікувався протягом зазначеного в довідці часу.

          Його пояснення узгоджуються із даними медичних довідок стосовно причин звернення в наркологічне відділення внаслідок виявлений розладів психіки, які з’явилися в результаті вживання канабіоїдів і алкоголю. Після чого він був поставлений на облік, як наркозалежний, за місцем проживання.

          Враховуючи, що ОСОБА_2, розуміючи необхідність позбутися залежності, добровільно звернувся до лікувального закладу, де пройшов курс лікування від наркоманії, давало підстави суду прийняти рішення, відповідно ч.4 ст.309 КК України.

          Проте, підстави, на які суд послався у вироку, відмовляючи у звільненні засудженого від кримінальної відповідальності, незаконні, оскільки мотив добровільності проходження лікування Закон не встановив як і не впливає на звільнення період часу, що пройшов після лікування до прийняття рішення.

          Відповідно змісту ст.376 КПК України апеляційний суд, встановивши обставини норм ч.4 ст.309 КК України, вправі скасувати вирок і закрити справу.   

          А тому зважаючи на вищенаведене, враховуючи судову практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по конкретних кримінальних справах даної категорії та керуючись ст.ст. 365-369, 371 КПК України, судова колегія,-

                                             у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати.

Згідно ч.4 ст.309 КК України  звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Закрити провадження по даній кримінальній справі.

Судді:          

Р.І. Нешик                              Старинець Ю.В.                              Пасько Д.П.