АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження : 22ц/2090/2539/2012                                                                                                                   Головуючий 1-ї інстанції –Ільїна Г.І.

Справа № 2-2432                                                                                                                                                      Доповідач  -  Шевченко Н.Ф.

Категорія : захист прав споживача.

          У Х В А Л А

                                                                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          27 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

          головуючого      -      Шевченко Н.Ф.

          суддів                 -       Бобровського В.В., Кокоші В.В.

          при секретарі     -       Каплоух Н.Б.

          розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2011 року по справі за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еврокапітал»про захист прав споживача,  

                                                                     В С Т А Н О В И Л А :

                    У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еврокапітал»про захист прав споживача, посилаючись на те, що у вересні 2008 року між ним та відповідачем  було укладено кредитний договір, згідно якого йому було надано кредит в сумі 28 585,50 грн. на придбання транспортного засобу –автомобіля Gilly CK Comfort в автосалоні  ІП «АІС –Харків»з умовою повернення цього кредиту не пізніше 12.09.2015 року.

                    Як з'ясувалось пізніше, вказаним кредитним договором  крім відсотків за користування  кредиту передбачена  плата за надання кредиту в розмірі 2% від суми кредиту, яка сплачується одноразово у день підписання цього договору та плата за обслуговування кредиту 0,25% від наданої суми, у зв'язку з чим вважав умови  договору несправедливими та просив  визнати кредитний договір  недійсним та стягнути з відповідача  плату за компенсацію нотаріальних послуг - 63 грн.; за надання кредиту –571,71 грн.;  щомісячну плату за обслуговування кредиту –786,06 грн.; сплачену суму –10 443,55 грн., а всього 11 864,32 грн.

                    Представник відповідача  позов не визнала, вважаючи його безпідставним, при цьому надала суду  письмові заперечення.  

           Рішенням  Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить  скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

           В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

          Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції  у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши  матеріали справи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.   

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи цивільно-правовий спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.  

            Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.  

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.   

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.   

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.  

  Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за їх безпідставністю, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що останній не надав до суду належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, доказів на підтвердження того, що укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Еврокапітал»та позичальником ОСОБА_1 кредитний договір від 12.09.2008 року № 793, який реалізований згідно його умов і виконувався тривалий час без будь-яких заперечень, був вчинений під впливом помилки чи обману.

  Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.   

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.   

Судом першої інстанції не встановлено порушень з боку ТОВ «Фінансова компанія «Еврокапітал»законодавства під час укладання кредитного договору з ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.

Не наведено доводів на підтвердження цих вимог і в суді апеляційної інстанції.

Крім того, судова колегія бере до уваги, що сторонами при підписанні кредитного договору були визначені  всі його умови, позивач погодився на них і протягом тривалого часу добросовісно їх виконував.

Посилання апеляційної скарги на те, що кредитний договір суперечить вимогам норм Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема про те, що споживач не зобов*язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи, що не були зазначені у договорі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не грунтуються на матеріалах справи, які свідчать, що всі нарахування по спірному кредитному договору проводяться кредитодавцем виключно в межах умов договору.

Також умовами кредитного  договору (п.2.1.)  визначений розмір річних відсотків: впродовж одного року з моменту підписання договору –18,50%, а у наступних роках –24,00%.

Таким чином не можуть бути взяті до уваги посилання позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відповідач не попередив його  про зміну відсоткової ставки.

Пунктом 11.14 кредитного договору  визначено, що позичальник з підписанням вказаного договору підтверджує, що  до укладання кредитного договору він був обзнайомлений Кредитодавцем у письмовій формі з усіма умовами  кредитування, що пропонуються Кредитодацем, в об*ємі, передбаченому ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів.

За вказаних обставин, доводи ОСОБА_1 про те, що  текст кредитного договору для нього був складним, йому не надали достатньо часу для ознайомлення з умовами кредитування, правового значення не має, оскільки він, маючи повну цивільну дієздатність розпорядився своїми правами.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судова колегія не вбачає підстав для скасування оспорюваного рішення з підстав передбачених ч. 1 ст. 308 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1  не підлягає задоволенню, оскільки судове рішення по справі ухвалене районним судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.  

  Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,  -   

  ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення   Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий

 Судді