АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження : 22ц/2090/2365/2012                                                                                        Головуючий 1-ї інстанції -  Марченко О.М.

Справа № 2-404/12                                                                                                                            Доповідач  -  Шевченко Н.Ф.

Категорія : право власності.

          У Х В А Л А

                                                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          13 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

          головуючого     -      Шевченко Н.Ф.

          суддів                -      Бобровського В.В., Кокоші В.В.

          при секретарі    -      Давшан А.М.

          розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення  Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на переплановану квартиру, -

                                                            В С Т А Н О В И Л А :

          У березні 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на переплановану квартиру, посилаючись на те, що їм на підставі договору купівлі-продажу належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1.

          В 2004 році з метою покращення умов мешкання ними було переобладнано цю квартиру, у зв'язку з чим загальна площа деяких помешкань змінилась, але виконана реконструкція проведена без належного дозволу та затвердженого проекту, що  позбавляє їх можливості оформити право власності.

          Заочним рішенням  Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

          В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 та його представник  ОСОБА_3 просять  скасувати рішення суду першої інстанції та вирішити питання про суті позовних вимог.

        В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

          Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.   

          Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.   

          Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.   

           Згідно зі статтею 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.   

          Статтею 3   ЦПК України   передбачено, що кожна особа має право в порядку, передбаченому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   

          Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.   

          Відповідно до ст. 383 ЦК України, на яку посилаються позивачі, як на підставу для задоволення заявлених ними вимог, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.   

          Згідно зі ст. 100 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім’ю.   

          Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускається за згодою наймача, членів сім’ї,  які проживають разом з ним, та наймодавця, з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.   

          Статтею 152 Житлового кодексу передбачено, що обов’язковою умовою для проведення переобладнання і перепланування жилих будинків (квартир), що перебувають у приватній власності, є отримання дозволу на це виконавчого комітету відповідної ради.   

          Порядок вирішення питань, пов’язаних із самовільним будівництвом у м. Харкові, в тому числі й що стосується реконструкції нежитлових приміщень або реконструкції квартир у багатоквартирному будинку зі зміною їх функціонального призначення,   затверджений рішенням 22 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 23.06.2004 року № 90/04.   

            Цей Порядок регулює процедуру вирішення питань, пов’язаних з самочинним будівництвом на території міста Харкова, з метою визначення можливості збереження самочинного будівництва, надання земельних ділянок під самочинно збудовані об’єкти та будівництво яких розпочато самочинно.   

          Вказаний порядок поширюється на всі підприємства, установи та організації, всіх суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, а також громадян, які здійснили або здійснюють самочинне будівництво на території міста.   

           Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08 травня 2001 року, самовільно, на свій власний розсуд, тобто без належного дозволу та належно затвердженого проекту, виконали перепланування належної їм квартири.

          При цьому для вирішення в установленому порядку питання щодо узаконення (збереження) здійсненого ними самочинного будівництва до Харківської міської ради вони не зверталися й це питання компетентними органами взагалі не розглядалося й не вирішувалося.   

           За таких обставин, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні заявлених позивачами вимог, щодо визнання за ними права власності на самочинно реконструйований об’єкт будівництва, оскільки зазначене питання на адміністративному рівні, як то передбачено чинним законодавством, не вирішувалося, а вирішення цього питання в судовому порядку, в даному випадку, є неможливим, оскільки є передчасним.   

           Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,  

у х в а л и л а :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.   

     Заочне рішення  Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2012 року залишити без змін.         

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  з дня набрання нею законної сили.   

               Головуючий  -     

                     судді -