АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження №22ц/2090/1975/2012
Справа №2-440/11 Головуючий 1-ї інстанції –Калайда І.С.
Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : стягнення боргу.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.
при секретарі - Давшан А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Золочівського районного суду від 27 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу на заставне майно, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 800 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави - простих іменних акцій ВАТ «Жовтневе»у кількості 21252 штук, які перебувають у власності ОСОБА_3
Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 27 липня 2011 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі з тих підстав, що зазначений спір підвідомчий господарському суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до того ж суду для розгляду по суті.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник з корпоративних відносин і тому повинен вирішуватися за підсудністю у господарському суді.
Проте погодитися з таким висновком судді не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Законом України N 483-V від 15.12.2006 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» до підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Зазначеним законом також визначено поняття "корпоративні відносини" як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам, серед іншого, підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), зокрема учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
На підставі ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч.1 ст. 167 ГК України).
Із позовної заяви вбачається, що між сторонами у справі, виник спір з приводу виконання боргового зобов*язання та звернення стягнення на предмет застави - іменні акції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у даному випадку спір виник між суб'єктами цивільно-правових угод, а не між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), чи між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов’язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.
Вказаний спір є звичайним майновим спором з приводу неналежного виконання зобов*язання по договору позики та звернення стягнення на предмет застави
Вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції не визначив характер спірних правовідносин та не з’ясував, що є підставою заявленого позову і тому прийшов до невірного висновку щодо неможливості розгляду зазначеної справи в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин ухвала судді підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313 - 315, 317, 325 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Золочівського районного суду від 27 липня 2011 року скасувати.
Справу повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді: