ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2006 р. Справа № 9/93
Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович
розглядаючи справу
за позовом Приватний підприємець ОСОБА_1
до відповідача Регіональне управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Чернівецькій області
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій
за участю представників:
позивача: ОСОБА_2 довіреність НОМЕР_1
відповідача: Руснак А.Г. довіреність № 38 від 08.07.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся із позовною заявою про визнання нечинним Рішення про застосування штрафних санкцій від 13 червня за № 240198
В судовому засіданні 20 червня 2006 року відповідно до п. 2 ст. 150 КАС України була оголошена перерва до 22 червня 2006 року.
В судових засіданнях, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на неправомірність проведення перевірки.
Відповідач у відзиві та його представник в судових засіданнях заперечує проти позову посилаючись на те що посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, і рішення, прийняте за результатами перевірки, є правомірним.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.
7 червня 2005 року, працівниками регіонального управління ДААК ДПА України в Чернівецькій області Штогрин Г.Г. та Підвисоцька Л.І. підставі посвідчень на перевірку № 21/267, та № 21/268 від 07.06.2005 року, і наказу № 87 від 07.06.2005 року начальника РУ ДААК ДПА України в Чернівецькій області проведено перевірку міні-бару “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що знаходиться у АДРЕСА_1, стосовно дотримання вимог законодавства України, які є обов'язковими при здійсненні діяльності пов'язаної з обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в т. ч. Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
За результатами проведеної перевірки 7 червня 2006 року, складено акт № 244242, яким встановлено : порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій; та статті 7 Закону України від 15.09.1995 року № 329/95-ВР „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", а саме зберігання, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору;
13 червня 2005 року, рішенням в.о. начальника регіонального управління № 240198, на підставі акту перевірки № 244242 від 7 червня 2005 року року до приватного підприємця ОСОБА_1, згідно з абзацами 5, частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано фінансову санкцію у розмірі 1700 гривень, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Щодо правомірності проведення перевірки, суд виходить з наступного.
Статтею 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року № 940 „Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" у складі ДПА України створено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів та його регіональні управління.
Наказом ДПА України від 21 серпня 2001 року № 331 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, яким на Департамент та його регіональні управління покладено виконання функцій ліцензування та контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що і є підставою для проведення перевірок.
Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-ІV "Про внесення змін до Закону України" "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та інших законодавчих актів України" до статті 11' Закону N 509 були внесені зміни, якими передбачені винятки із загального порядку проведення перевірок податковими органами. Наведені винятки стосуються проведення перевірок дотримання норм Закону України від 19.12.95 р. N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки за предметом правового регулювання цей Закон не належить до податкового законодавства, не є законом пов'язаним з нарахуванням та сплатою податків. Тому перевірки і проводяться, на відміну від інших податкових перевірок, на підставі виникнення обставин, викладених у цьому Законі, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Тому проведена перевірка не суперечить вимогам чинного законодавства.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що перевірка проведена поверхнево без встановлення факту здійснення позивачем торгівлі алкогольними напоями.
Отже, рішенням в.о. начальника регіонального управління № 240198 від 13 червня 2005 року, про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 1700 гривень за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії; не відповідає фактичним обставинам справи.
Що стосується факту зберігання алкогольних напоїв, це підтверджується матеріалами справи та самим позивачем в його поясненні, проте фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв до позивача не застосовувалось.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів реалізації позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного та ст. ст. 15, 16, 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення в.о. начальника регіонального управління №240198 від 13 червня 2005 року, про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 1700 гривень за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Г. Чорногуз