Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2214217963

                                                                                Справа № 570/340/25

                                                Номер провадження 2/570/714/2025


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року  Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

       До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 20.03.2024-100003746 від 20.03.2024 в розмірі 11846,53 грн., з яких: тіло кредиту - 6276,03 грн., сума процентів - 3570,50 грн., неустойка - 2000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 20.03.2024 р. між кредитором ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.03.2024-100003746. Відповідно до умов договору отримано кредит у розмірі - 10 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20.03.2024, строком на 140 днів зі сплатою процентів в порядку та розмірах, визначених у договорі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на дату звернення позивача до суду відповідач має заборгованість в розмірі в сумі 11846,53 грн., з яких: тіло кредиту - 6276,03 грн., сума процентів - 3570,50 грн., неустойка - 2000 грн., яку позивач просить стягнути. А також просить стягнути з відповідача суму судового збору у сумі 2 422,40 гривень.

Представник позивача у п.4 позовної заяви просить розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідолений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання ним 21.05.2025 р. повістки, копії позову з додатками, однак в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав. За таких обставин суд, враховуючи відсутність заперечень сторони позивача, відсутність відзиву від відповідача, прийшов до висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача, на підставі наявних у справі доказів, з постановленням заочного рішення.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, відповідач в судове засідання не з`явився, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

       Судом встановлено, що 20.03.2024 року між кредитором ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.03.2024-100003746. Відповідно до умов договору отримано кредит у розмірі - 10 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20.03.2024, строком на 140 днів до 06.08.2024 зі сплатою процентів в порядку та розмірах, визначених у договорі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на дату звернення позивача до суду відповідач має заборгованість в розмірі в сумі 11846,53 грн., з яких: тіло кредиту - 6276,03 грн., сума процентів - 3570,50 грн. неустойка - 2000 грн., яку позивач просить стягнути. А також просить стягнути з відповідача суму судового збору у сумі 2 422,40 гривень.

З квитанції від 20.03.2024 року, ІД платежу 2439830270, вбачається, що згідно даної транзакції перераховано кошти в розмірі 10 000,00 грн., на підставі договору № 20.03.2024-100003746.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 20.03.2024-100003746 від 20.03.2024 р., за ОСОБА_1 утворилася заборгованість в сумі 11846,53 грн., з яких: тіло кредиту - 6276,03 грн., сума процентів - 3570 грн., неустойка - 2000 грн. Проценти по кредиту нараховані за період 20.03.2024 - 06.08.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачені договором кредиту заборгованість не погашена.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений в договорах строк кошти (суми позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основними зобов`язанням.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 6276,03 грн. по вказаному вище договору є доведеною, а тому вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі 310/11534/13-ц, від 04.червня 2013 року по справі 916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі 522/1528/15-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За договором про надання кредиту № 20.03.2024-100003746 від 20.03.2024 р. позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками в розмірі 3570 грн.

Разом з тим, зі змісту вказаного договору судом встановлено, що позивач отримав кредитні кошти в розмірі 10000 грн. строком на 140 днів та датою повернення кредиту 06.08.2024.

Відтак, відсотки нараховані в межах строку дії договору.

Крім того, відповідно до п.13 договору позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 2000 грн.

Так, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, вимога про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2000 грн. не підлягає до задоволення.

Отже загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 9846,53 грн., з яких: тіло кредиту - 6276,03 грн., сума процентів - 3570,50 грн.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір в сумі 2013,43 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором № 20.03.2024-100003746 від 20.03.2024 р. у розмірі 9846,53 грн., з яких: тіло кредиту - 6276,03 грн., сума процентів - 3570,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір - 2013,43 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,, РНОКПП 37356833, адреса реєстрації місця проживання: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, Київ Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .


Суддя Гнатущенко Ю.В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація