Справа № 732/649/25

Провадження № 3/732/486/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2025 року                                         м. Городня

       Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Карпинська Н.М., за участі секретаря Берези Є.О., за участі особи відносно якого складено протокол – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня справу, яка надійшла з відділення поліції № 3 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,-

ВСТАНОВИВ:

       До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 046260 від 24.04.2025, складений старшим інспектором сектору ювенальної превенції відділу взаємодії з громадянами Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Бобровник Д.В., про те, що 23 квітня 2025 року близько 08 год 40 хв ОСОБА_1 в с-ще Ясенівка, вул. Польова на зупинці громадського транспорту хапала за одяг та висловлювалася нецензурною лайкою на адресу неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян та скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

       У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, розповіла, що громадянка ОСОБА_2 розповсюджує про неї чутки, які не відповідають дійсності. Зустрівши ОСОБА_2 на зупинці громадського транспорту ОСОБА_1 почала з`ясовувати навіщо вона зводить на неї наклеп. Інших осіб на вулиці не було, спокій третіх громадян не порушувався, а дії не були спрямовані на порушення громадського порядку. Це був міжособистісний конфлікт.

       Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, з наступних підстав.

       Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

       Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

       Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

       Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

       Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.

       Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

       З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

       Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

       Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Доводиться конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виник між ними наодинці, а тому під час такого особистого конфлікту ОСОБА_1 діяла, не виражаючи неповагу до суспільного порядку, а з мотивів сильної душевної емоції, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків.

       У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об`єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров`я, крім інших ознак, перебувають об`єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб`єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.

       Відповідно до роз`яснень, даних у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

       Тож, і при дрібному хуліганстві, яке б кваліфікувалось за ст. 173 КУпАП, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони діяння є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших протиправних дій.

       Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних стосунків та тривав незначний проміжок часу. Об`єктом посягання не був громадський порядок і спокій громадян. На підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

       Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

       Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.

  На підставі наведеного та керуючись п. 1 ст. 247, 283-284 КупАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

       Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

       Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених КУпАП шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області.

       Суддя Карпинська Н.М.