ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

01 листопада 2006 р.

№ 2-1/3396.1-2006(2-1/12453.1-2005,2-1/17018-2004)

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.

суддів :

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача

Ольшанської С.Б. дов. №950/01-4 від 31.10.2006 р.

відповідача

не з’явився

прокурора

Громадського С.О. –прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне подання

Прокурора Автономної Республіки Крим

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р.

у справі

№2-1/3396.1-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Санаторій “Утьос”

до	Територіальної громади в особі Маломаякської сільської ради

за участю

Прокурора Автономної Республіки Крим

про	визнання договору дійсним

В С Т А Н О  В И В:

Закрите акціонерне товариство “Санаторій “Утьос” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом  до Територіальної громади в особі Маломаякської сільської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: м. Алушта, с. Утьос, вул. Гагаріної, 5 та визнання права власності на цю ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана земельна ділянка була придбана  позивачем на підставі названого договору у Маломаякської сільської ради для обслуговування будівель та споруд, що належать санаторію на праві власності. Договори даного типу згідно з вимогами закону підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню,  про що сторони і домовились укладаючи спірний договір. Проте, відповідач ухиляється від вчинення дій по нотаріальному посвідченню цього договору.

Доповідач: Шаргало В.І.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим 20.12.2004 року (суддя Ковтун Л.О.) позовні вимоги задоволені частково, визнаний дійсним договір від 03.12.2004 року купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: м. Алушта, с. Утьос, вул. Гагаріної, 5.  Судове рішення  в цій частині мотивовано тим, що укладаючи спірний договір сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, тому суд на підставі ст. 220 Цивільного кодексу України може визнати такий договір дійсним. В частині визнання права власності на вказану земельну ділянку  позов залишений без розгляду з огляду на те, що позивачем не подані докази оплати за  договором купівлі-продажу.

У червні 2005 року на вказане судове рішення заступник прокурора Автономної Республіки Крим вніс подання, в якому просив господарський суд переглянути рішення за нововиявленими обставинами, оскільки до складу земельної ділянки проданої за названим договором увійшли землі природно-заповідного фонду, для  яких передбачений особливий порядок вилучення (викупу). Вказані обставини встановлені прокуратурою  при проведенні комплексної перевірки на виконання розпорядження Президента України “Про комплексну перевірку додержання вимог законодавства, реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель” від 20.04.2005 року №985/2005-рп. За наслідками вказаної перевірки  на рішення Маломаякської сільської ради про продаж названої земельної ділянки прокурором  внесений протест, який рішенням сільради від 20.05.2005 року задоволений. Зазначена обставина є нововиявленою у даній справі.

Ухвалою від 20.04.2006 року господарський суд Автономної Республіки Крим вказане подання на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України залишив без розгляду з огляду на те, що Прокурор  не з’явився в судове засідання, про яке був повідомлений належним чином, а вказана обставина перешкоджає розгляду подання по суті.

За апеляційним поданням Прокурора Автономної Республіки Крим зазначена ухвала суду першої інстанції переглянута в апеляційному порядку і постановою  Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 року (судді: Прокопанич Г.К., Гонтар В.І., Заплава Л.М.), скасована, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим 20.12.2004 року залишене без змін. Постанова мотивована тим, що наведені Прокурором обставини не є нововиявленими, а скасування Маломаякською сільською радою свого ж рішення не відповідає вимогам Закону України “Про місцеве самоврядування”.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, Прокурор Автономної Республіки Крим до Вищого господарського суду України вніс касаційне подання, в якому посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме: ст.ст. 113, 114, 106 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.  

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою від 20.04.2006 року господарський суд Автономної Республіки Крим вказане подання Прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України залишив без розгляду, тобто вимоги подання та доводи, наведені в його обґрунтування, судом першої інстанції не розглядались.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, за нововиявленими обставинами переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. При цьому, неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Право суду вищої ланки, який не приймав рішення у справі, вирішувати по суті  заяву (подання) про перегляд рішення суду першої інстанції за новоиявленими обставинами чинним законодавством не передбачене.

Зі змісту статті 106 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення судом першої інстанції заяви без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

А відтак, виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій не дотримались норм процесуального закону, що відповідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваних ухвали та постанови.

З врахуванням викладеного колегія вважає, що  касаційне подання підлягає задоволенню, а постановлені у справі оскаржувані ухвала та постанова –скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду подання по суті.

Керуючись ст. ст.  1115, 1117, 11110 1119, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. у справі №2-1/3396.1-2006 скасувати,   а справу передати до суду першої інстанції для розгляду подання по суті.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.