АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді                 –     Стрижко С.І.,

суддів                         –     Лясковської В.І., Ященка М.А.,

за участю прокурора             –     Гуменюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року , –

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Світильне, Броварського р-ну, Київської обл., українець, громадянин України, освіта середня, не працює, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, –

засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі. Вирішено питання про судові витрати в справі.

Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_1, 22 червня 2011 року, приблизно о 13-45 год., поблизу школи № 246, по вул. Закревського, 37-б, в м. Києві, у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав за 70,00 грн. шприц місткістю 6 мл. з наркотичним засобом – опієм ацетильованим, який незаконно зберігав при собі, без мети збуту. Того ж дня, близько 23-45 год., на тому ж місці, при появі працівників міліції, ОСОБА_1 частину наркотичного засобу зі шприца вилив, а шприц із залишками наркотичного засобу викинув на землю. Після затримання ОСОБА_1 працівниками міліції, на місці події, біля засудженого, було виявлено та вилучено ін’єкційний шприц із залишками наркотичного засобу – опію ацетильованого, масою 0,016 г (в перерахунку на суху речовину), який ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію злочину, просить вирок суду змінити, пом’якшивши призначене йому покарання шляхом звільнення від його відбування, на підставі ст. 75 КК України. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що згідно ст. 89 КК України він раніше не судимий, вину у вчиненому злочині визнав повністю та активно сприяв його розкриттю, має постійне місце проживання, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину 2004 року народження, займається індивідуальною трудовою діяльністю, що є засобом для утримання родини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим та заперечував проти задоволення апеляції засудженого , провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковані вірно.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, при цьому судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відомості про особу засудженого, в тому числі й ті, на які посилається засуджений у своїй апеляції, зокрема визнання вини, щире каяття у скоєному, а також те, що засуджений має доньку 2004 року народження.

Правильно врахувавши, що ОСОБА_1 не має визначеного місця роботи та проживання, в період досудового слідства перебував у розшуку, суд обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі, у мінімальному розмірі санкції ч. 1 ст. 309 КК України, та визнав таке покарання необхіднім і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення призначеного ОСОБА_1 покарання, як він просить про це у своїй апеляції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судів, –

УХВАЛИЛА:

Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1  залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.

Судді:

_______________             _______________             _______________

        С.І. Стрижко В.І. Лясковська М.А. Ященко