ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 жовтня 2006 р.

№ 9/68/9

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Кота О.В., Кузьменка М.В.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 4 липня 2006 року у справі господарського суду Чернігівської області за позовом ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” до АТЗТ “Проммонтаж” про визнання договору недійсним,           

                                              

У С Т А Н О В И В:

          У травні 2005 року ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до АТЗТ “Проммонтаж” про визнання недійсним договору №1 на надання тимчасової поворотної фінансової допомоги від 6 лютого 2004 року.

24 лютого 2006 року ухвалою господарського суду Чернігівської області провадження у справі зупинено у зв’язку з оскарженням ухвали від 14 лютого 2006 року про поновлення провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 6 червня 2006 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 4 липня 2006 року ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на вказану ухвалу.

Ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають права сторін на оскарження ухвали про поновлення провадження у справі.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 4 липня 2006 року.

На думку заявника, господарським судом апеляційної інстанції порушено норми ст. ст. 8, 55, 64, 124 Конституції України та норму ст. 4 ГПК України.

У судове засідання представник сторін не з’явились.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути касаційну скаргу за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України гарантує забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень.

         У відповідності до ст. 12 Закону України “Про судоустрій України” учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ГПК України апеляційна скарга подається на ухвали місцевого господарського суду у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Стаття 79 ГПК України, на підставі якої судом першої інстанції приймалась оскаржена в апеляційному порядку ухвала, не допускає можливості оскарження ухвали про поновлення провадження у справі.

Також, згідно ст. 64 ГПК України, не допускається апеляційне оскарження ухвали про порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції законна і обґрунтована, а тому зміні не підлягає.

          Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

    Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 4 липня 2006 року - без змін.

Головуючий                                                                                        Т. Козир

Судді                                                                                           О. Кот

                                                                                                    М. Кузьменко