Справа №11-а-1391/2007                               Головуючий у І інстанції - Москалюк В.М.

Категорія -  ст.  447-449 КПК України          Доповідач - Стрижко С. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м.  Києва у складі:

-         головуючого судді                Бєлан Н.О.

-суддів                                 Стрижко С. І.

Багацької Г.О.

-         прокурора                             Мінакової Г.О.

-         законного представника

неповнолітньої особи                     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.  Києві справу за апеляцією законного представника неповнолітньої особи,  щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру,  на постанову Солом'янського районного суду м.  Києва від 3 березня 2006 року.

Зазначеною постановою суду до неповнолітнього:

· ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.  Києва,  з неповною середньою освітою,  учня 6 класу Київської середньої школи 164,  мешканця м.  Києва,  раніше не судимого,  -

· за фактом вчинення відносно малолітньої особи розпусних дій,  за ознаками злочину,  передбаченого  ст.  156 ч. 2 КК України застосовані заходи примусового виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків тривалістю на 2 роки.

Цією ж постановою аналогічні заходи застосовані і до неповнолітнього ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається із постанови суду першої інстанції,  ОСОБА_3. та ОСОБА_2 21 вересня 2004 року в період часу,  приблизно з 14:10 до 14:50 год.,  перебуваючи на шкільному стадіоні,  розташованому на території середньої школи №164 по вул.  Уманській,  33 у м.  Києві,  вчинили розпусні дії відносно малолітньої ОСОБА_4.,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  які виразилися у непристойних мацаннях статевих органів та різних частин тіла дівчинки.

В апеляції законний представник неповнолітнього ОСОБА_2. - ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати,  провадження по справі закрити,  оскільки її син будь-яких незаконних дій не вчиняв,  а висновки суду не відповідають матеріалам справи.

Крім того апелянт посилається на те,  що при постановленні оскаржуваного судового рішення судом були допущені суттєві порушення вимог КПК України,  оскільки справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2. та його законного представника ОСОБА_1.,  а також,  фактично,  без участі захисника,  оскільки обраний апелянтом захисник ОСОБА_2. не був допущений до розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення прокурора,  який частково підтримав апеляцію та просив постанову суду скасувати,  а справу направити на новий судовий розгляд; пояснення законного представника неповнолітнього ОСОБА_2. - ОСОБА_1,  яка підтримала апеляцію,  перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляції,  колегія судців вважає її такою,  що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст.  447 КПК України розгляд справ про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру провадиться з обов'язковою участю прокурора та захисника. При цьому заслуховуються пояснення неповнолітнього,  його законного представника,  перевіряються докази,  які доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно небезпечного діяння,  а також перевіряються інші обставини,  які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусового заходу виховного характеру.

Проте ці вимоги закону судом першої інстанції не виконані.

Так,  як вбачається з матеріалів справи,  з моменту надходження матеріалів відносно неповнолітніх ОСОБА_3. та та ОСОБА_2. в провадження суду,  останній жодного разу не був присутній у судових засіданнях у зв'язку з хворобливим станом та наявністю ряду захворювань згідно із' медичними висновками,  що перешкоджали можливості участі неповнолітньої особи у розгляді справи.

На ці обставини районний суд уваги не звернув та на думку колегії судців безпідставно розглянув справу у відсутність неповнолітньої особи та її законного представника,  а також без одержання висновків призначеної судом комплексної судової психолого-психіатричної та комплексної судово-медичної експертизи,  порушивши таким чином з урахуванням позиції ОСОБА_2. по справі,  який заперечував свою причетність до подій 21 вересня 2004 року,  право останнього на захи ст.

Крім того,  законний представник ОСОБА_1 неодноразово ставила перед судом питання про допуск до участі в справі в якості захисника - юриста фахівця Перця В.І. у зв'язку з недовірою призначеному в порядку  ст.  47 КПК України захиснику ОСОБА_5. При цьому відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні цього клопотання ОСОБА_1. суд першої інстанції питання про заміну адвоката неповнолітньому ОСОБА_2. фактично не вирішив,  також порушивши право останнього на захи ст.

З урахуванням встановлених колегією судців порушень вимог КПК України при розгляді матеріалів про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_2.,  які є суттєвими,  судове рішення щодо останнього не можна визнати законним і обгрунтованим,  оскільки воно постановлено на підставі неповно з'ясованих матеріалів та фактичних обставин справи,  без заслуховуванням пояснень неповнолітнього а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Що стосується доводів апеляції про непричетність неповнолітнього ОСОБА_2. до розпусних дій відносно малолітньої ОСОБА_4.,  то вони підлягають ретельній перевірці у судовому засіданні.

Підстав для закриття справи відносно ОСОБА_2.,  як про це ставиться питання в апеляції,  колегія суд/дів на даній стадії кримінального судочинства не вбачає.

З огляду на наведене,  керуючись  ст.   ст.  365, 366, 382 КПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію законного представника ОСОБА_1 3адовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду м.  Києва від 03 березня 2006 року про застосування до ОСОБА_2 примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьків тривалістю на 2 роки скасувати,  а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

В решті постанову суду залишити без зміни.