Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/323/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Солопов Ю.О.

Категорія - Шахрайство Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Яковлева С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Кадегроб А.І.,

суддів Яковлєвої С.В., Онуфрієва В.М.,

при секретарі Яременко З.О.

за участю прокурора Добрової Н.В.,

адвокатів-захисників ОСОБА_3,

ОСОБА_4

представника потерпілих ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

засуджених ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_7., адвоката-захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7., засудженої ОСОБА_8 на вирок Кіровського районного суду м.Кіровограда від 8.10.2010 року, яким:

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта не закінчена вища, розлученого, приватного підприємця, має на утриманні неповнолітню дитину, що мешкає АДРЕСА_1, не судимого

Засуджено за ч 4 ст. 185,ч 3 ст. 190, ч 2 ст. 358, ч 3 ст. 358 КК до 7 років 6 місяців позбавлення волі.

          Цим же вироком засуджено

                                                   ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2

року народження уродженку м. Кіровограда, українку, громадянку України, яка має

неповну середню освіту, тимчасово не

працюючу, вдову, має на утриманні неповнолітню дочку, що мешкає

АДРЕСА_3 , не судиму,

          Засуджено за ч 4 ст. 185,ч 3 ст. 190, ч 2 ст. 358, ч 3 ст. 358 КК України до 6 років позбавлення волі.

          ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними у тому, що вони, займаючись неофіційною діяльністю з надання послуг громадянам на ринку нерухомості в м. Кіровограді, володіючи відповідною інформацією та маючи досвід в питаннях пов'язаних з реєстрацією прав власності на нерухоме майно, в березні 2006 року, здійснили незаконну операцію з житлом фізичної особи.

Так, за вироком місцевого суду, ОСОБА_7 з метою реалізації своїх намірів обрав предметом посягання квартиру АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_9, яка, згідно отриманої ним інформації тривалий час за вказаною адресою не проживала у зв'язку з перебуванням за кордоном.

Розуміючи необхідність участі у здійсненні протиправних дій інших осіб, ОСОБА_7 запропонував мешканці м. Кіровограда ОСОБА_8 прийняти участь у реалізації його злочинних намірів.

Поінформувавши ОСОБА_8 щодо способу заволодіння квартирою та її реалізації у шахрайській спосіб, запропонувавши виступити у ролі псевдо власника житла з оформленням на її ім'я правовстановлюючих та інших документів отримав згоду останньої на спільну участь у скоєнні злочинів.

На виконання домовленості ОСОБА_7, особисто виготовив

підроблений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2, згідно якого, начеб-то, ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_8 придбала згадану квартиру, датувавши його 13 березня 2006 року.

Підписавши даний сфальсифікований документ від імені ОСОБА_9 через невстановлену слідством особу та від імені ОСОБА_8 - особисто нею, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, діючи спільно і узгоджено

надали підроблений ними договір купівлі - продажу на розгляд третейського

судді Стіфутіна І.В. шляхом складання, начебто між ОСОБА_9 і ОСОБА_11 третейської угоди про визнання даного договору дійсним.

При цьому використовуючи обманні дії відносно ОСОБА_10, видали

за ОСОБА_9 невстановлену слідством особу, якою, начебто, як відповідачем були визнані повністю позовні вимоги ОСОБА_8, як позивачки, щодо купівлі - продажу вказаної квартири.

Введений в оману шляхом вказаних шахрайській дій з боку ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановленої особи, ОСОБА_10, не будучи обізнаним щодо злочинного характеру їх дій, 31 березня 2006 року виніс завідомо неправдиве для учасників злочину рішення третейського суд, яким договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 визнано дійсним та за останньою визнано право власності на вказану квартиру.

Насправді ОСОБА_9 квартира № 45 не продавалася, угода про це

місце не мала, спір між вказаними громадянами не виникав і не мав бути

предметом розгляду третейського суду, а отже дане рішення суду, щодо

визнання за ОСОБА_8 права власності на згадану квартиру як і договір купівлі –продажу її, складені і підписані учасниками злочину, є повністю сфальсифікованими документами.

Не усвідомлюючи, в результаті шахрайських дій, незаконність

винесеного ним рішення ОСОБА_10, 3 квітня 2006 року отримав нотаріальне посвідчення його підпису в рішенні третейського суду, приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_18

Продовжуючи дії направленні на незаконне заволодіння квартирою,

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали фальсифіковані рішення третейського

суду від 31 березня 2006 року разом з ксерокопіями паспорту та картки платника податків на ім'я останньої, до обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації».

При цьому ОСОБА_8 підписала замовлення № 88548 від 3 квітня 2006 року щодо реєстрації в БТІ її права власності на об'єкт нерухомого майна за

адресою: АДРЕСА_2 та замовлення

№ 88528 датоване тим же числом про надання витягу з реєстру права

власності на вказане нерухоме майно.

3 квітня 2006 року, на підставі підробленого рішення третейського суду від 31березня 2006 року, ОКП «КООБТІ», працівникам якого не були відомі факти фальсифікації вказаного рішення, за ОСОБА_8. зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, про що видано витяг про реєстрацію за № 10276104 від 3 квітня 2006 року та витяг з реєстру права власності № 10277403 від 3 квітня 2006 року про належність вказаної квартири ОСОБА_8

Таким чином, станом на 3 квітня 2006 року за вказаних обставин,

незаконно набувши право власності за ОСОБА_8 на вказану квартиру

шляхом підробки та надання до ОКП "КООБТІ" рішення третейського

суду, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за сприяння невстановленої слідством

особи, вказаними протиправними діями, отримавши право розпорядитися

даною квартирою, тим самим, таємно, без відома та згоди її законного

власника, заволоділи належною ОСОБА_9 нерухомістю - квартирою

АДРЕСА_2 та майном, яке в ній знаходилося.

Реалізуючи злочинні наміри, направленні на отримання у шахрайській

спосіб грошових коштів від незаконного продажу викраденого нерухомого

майна, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, через працівників агентства нерухомості, «5/5», розташованого в м. Кіровограді по вул. К. Маркса, 1 б, які не були поінформовані щодо неправомірних дій учасників злочину, відшукали покупця мешканця м. Кіровограда ОСОБА_15., запропонувавши йому продати квартиру АДРЕСА_2.

Повідомивши ОСОБА_12 завідомо недостовірну інформацію про належність квартири ОСОБА_8, видавши фактично підроблені правовстановлюючі документи за дійсні, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 неправдиво запевнили в законності набуття останньою права власності на вказану квартиру, приховавши від нього факт протиправного заволодіння житлом шляхом підроблення документів.

При цьому ОСОБА_7 і ОСОБА_8 уклали з ОСОБА_12 завідомо для них недостовірний договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 від 14 квітня 2006 року, який підписали ОСОБА_8 - як продавець, ОСОБА_12 - як покупець, нотаріально засвідчивши його того ж дня у приватного нотаріуса ОСОБА_13, який не знав про їх наміри.

Для укладання угоди ОСОБА_7. і ОСОБА_8 надали ОСОБА_13., завідомо для них недостовірні документи: витяг про реєстрацію права

власності на нерухоме майно, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майна, рішення третейського суду, довідку видану ЖЕК № 7 про відсутність зареєстрованих осіб за вказаною адресою, на підставі яких ОСОБА_13 засвідчила і зареєструвала у реєстрі за № 860 вказаний договір купівлі-продажу квартири.

Реалізувавши таким чином нерухоме майно, в АДРЕСА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_11., шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_12, заволоділи належними йому грошима у сумі 20 000 доларів США, що становить 101 000 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.

          В зміненій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить виключити з обвинувачення ч.4 ст.185 КК України, мотивуючи тим, що в діях засуджених відсутній склад злочину, передбачений ч.4 ст.185 КК України.

          В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить скасувати вирок районного суду в частині засудження ОСОБА_7 за скоєння злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, а провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю у діях її підзахисного складу вказаних злочинів, мотивуючи тим, що висновки суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_7 у скоєнні вказаних злочинів не відповідають фактичним обставинам справи, зазначає, що його вина у вчиненні злочину не доведена, досудове та судове слідство у справі проведено упереджено, неповно і однобічно, з неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому посилається на те, що гроші ОСОБА_7 за квартиру не отримував, всі юридично значимі дії вчиняла лише ОСОБА_8, та , крім того, фактично між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_15 склалися цивільно –правові відносини щодо купівлі –продажу нерухомого майна. Одночасно вказує на численні порушення КПК України, а також на те, що докази по справі зібрані із порушенням діючого законодавства.

В апеляції засуджений ОСОБА_7 просить вирок районного суду скасувати, оскільки суд при розгляді справи порушив норми КПК та не в повній мірі дослідив всі обставини справи, порушив право засуджених на об’єктивний, повний та неупереджений розгляд кримінальної справи, а справу провадженням закрити у зв’язку з відсутністю події злочину та за відсутністю його вини у інкримінованих злочинах, оскільки дані злочини він не вчиняв, а судове слідство проведено упереджено, однобічно та неповно.

          В апеляції засуджена ОСОБА_8 просить вирок районного суду скасувати, а матеріали справи направити на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що не була усвідомлена про злочинні наміри ОСОБА_7, висновки районного суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, засуджених ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3 які просили вирок суду скасувати та задовольнити їх апеляції, засуджену ОСОБА_8, яка підтримала свою апеляцію, визнала свою вину частково, а також просила пом’якшити їй покарання, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, апеляція засуджених –частковому задоволенню, а вирок суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України органи досудового слідства та суд зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити обставини, що викривають та які виправдовують засуджених, також обставини, що пом’якшують та обтяжують їх відповідальність.

Крім того, згідно з вимогами ст. 334 КПК України мотивувальна частина повинна містити докази, на яких ґрунтується висновок суду, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає одні докази та ложить в основу вироку інші докази.

Вказані вимоги кримінально-процесуального закону судом першої інстанції були порушені.

Так, по справі було визначено дослідити докази в повному об’ємі, однак не всі вони були досліджені судом.

Суд не дослідив та не надав юридичної оцінки відносинам, що склалися між підсудними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і ОСОБА_15 з приводу нерухомого майна, не дослідив і не дав оцінки тому, що законність угоди про перехід права власності на квартиру АДРЕСА_2 була предметом судового розгляду, в тому числі й Верховним Судом України, не з’ясував обставин причетності підсудного ОСОБА_7 до виготовлення та постановлення рішення третейського суду з приводу зазначеної квартири.

Також суд у вироку послався як на безпосередній доказ вини підсудних на показання свідка ОСОБА_16, яку навіть не викликав у судове засідання і показання її не оголошував, та не вжив заходів щодо допиту у судовому засіданні всіх свідків по справі або оголошення їх показань в судовому засіданні, хоча їх показання мають суттєві протиріччя з показаннями підсудних та потерпілих, а також виклику у судове засідання та допиту потерпілої ОСОБА_9, пояснення якої наданої один раз на досудовому слідстві не узгоджуються з матеріалами справи та поясненнями свідків по справі.

Крім того, суд не дав належної оцінки тому факту, що представник потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_17 приймав участь на досудовому слідстві, до допуску його до участі у справі в якості представника потерпілої, що підтверджується матеріалами справи.

Також, суд не дав належної оцінки численним порушенням КПК України, допущеним в ході досудового слідства. Поклавши в основу вироку як безспірний доказ вини підсудних протоколи пред’явлення осіб для впізнання по фото, суд не звернув уваги і не дав оцінки тому, що вказані слідчі дії були проведені з порушенням вимог ст..174, 176 КПК України, а саме всі протоколи мають однакову неякісну ксерокопію фото таблиці, в протоколах не зазначено відомостей про осіб, що пред’являлися для впізнання разом з підсудним ОСОБА_7, мають однакові прізвища понятих.

Крім того, суд не звернув уваги та не дав оцінки тому факту, що вартість спірної квартири згідно договору купівлі-продажу від 14.04.2006 року становить 13213 грн., а покладений в основу обвинувачення та вироку суду розмір збитків, завданих потерпілому ОСОБА_15 в сумі 20000 доларів США або 101000 грн. визначений лише зі слів потерпілого і не підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Також суд, засуджуючи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказав, що показання підсудної ОСОБА_8 він вважає не правдивими, але у вироку суд не навів належних мотивів, у зв’язку з чим він їх відкидає.

Враховуючи, що у ході розгляду даної кримінальної справи та постановлення вироку судом грубо порушені вимоги кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно врахувати вищевикладене шляхом детального допиту та перевірки показів підсудних, потерпілих, свідків, усунути протиріччя в їх показах, а також вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи і, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 колегія суддів вважає за необхідне залишити тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, апеляції засудженого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3 , засудженої ОСОБА_8, задовільнити частково.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 жовтня 2010 року стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду зі стадії судового розгляду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити тримання під вартою.

СУДДІ: