Справа №22а-1474 2006р. Категорія 33

Головуючий  у   1   інстанції Яковлєв О.В. Доповідач Кривохижа В. І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2006 року                  Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої:       Кривохижі В.І. Суддів:      Поступайло Н.І.

Чорнобривець О.С. при секретарі     Тітенко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.

Зазначала, що відповідачі створили перешкоди у користуванні її майном, тому і просила суд зобов'язати їх прибрати забор, який затіняє всі три вікна її будинку, відгородити прохід за її сарай, відремонтувати фундамент сараю, не чинити перешкод у користуванні водопроводом, надавши змогу його відремонтувати, тобто надати право земельного сервітуту, та відшкодувати заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду.

Відповідачі звернулись в суд з зустрічним позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою, зазначаючи, що між сторонами є неузгодженість порядку користування належними їм земельними ділянками.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2006 року первісний позов задоволений частково, а зустрічний - повністю. Суд зобов'язав відповідачів відгородити прохід за сарай позивачки та дати їй можливість безперешкодного доступу для його обслуговування, визначивши порядок користування земельною ділянкою поАДРЕСА_1 в межах, зазначених на схемі №1 висновку судової технічної експертизи ОКП «Кіровоградського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації» від 5.04.2005 року червоним кольором, відмовивши у решті вимог позивачки.

В апеляційній скарзі позивачка, погоджуючись з рішенням суду про відмову у стягненні матеріальної шкоди за руйнування сараю, ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо прибрання паркану, який затіняє вікна кімнати її будинку, руйнує її паркан, перешкоджає вільному доступу до кранів окремого і загального водопроводу, що знаходиться в водопроводному колодязі; стягненні витрат за проведення судової експертизи. Зазначає, зокрема, що суд не витребував акт узгодження меж земельних ділянок, не взяв до уваги судові рішення, акти квартального комітету, довідку ОБТІ, безпідставно стягнув з неї витрати за проведення експертизи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, 'колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що сторони по справі є сусідами і домоволодіння поАДРЕСА_1 ЗО та 32/18 м. Кіровограда, де вони проживають, мають спільну межу.

Згідно висновку судової технічної експертизи від 5 квітня 2005 року фактично розміри та межі земельної ділянки поАДРЕСА_1 яка належить Романовим, не відповідають розмірам та межам, які вказані в державному акті на право приватної власності на землю, в зв'язку з чим їм запропоновано надати можливість власнику частини домоволодіння по вулиці Володимирській, 30, яка належить ОСОБА_1, користуватися частиною земельної ділянки для обслуговування сараю літ.Б, звільнивши 0,84 м., як зазначено на схемі №2 висновку, а останній - надати можливість власникам домоволодіння по АДРЕСА_1 користуватися частиною земельної ділянки, шляхом переміщення крапки "А" на відстань 0,52 м вправо /крапка «Ж»/, як вказано на схемі №2 з встановленням межі між вищезазначеними земельними ділянками шляхом натягування шнура з крапки "Ж" в крапку Т" (а.с.83-89).

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст.78, 81, 90, 92, 95, 98, 152 ЗК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" дійшов обґрунтованого висновку: про задоволення первісного позову в частині зобов'язання відповідачів відгородити прохід за сарай ОСОБА_1 та надати їй можливість безперешкодного доступу для його обслуговування, відмовивши у решті її позовних вимог за необґрунтованістю та недоведеністю; про задоволення зустрічного позову з визначенням порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в межах, зазначених червоним кольором на схемі №1 вищезазначеного висновку судової технічної експертизи.

Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують, як і інші її доводи. Відповідно ж до ст. 57 ЦПК Україна, крім письмових доказів, ними являються пояснення сторін, показання свідків, висновки експертів, які оцінені судом відповідно до ст.ст. 10, 60,212 ЦПК України.

А згідно довідки Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів від 18.08.2006 року акт погодження меж земельних ділянок, на який посилається позивачка, являється складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проте технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок за адресами АДРЕСА_1 таАДРЕСА_2відсутня (а.с. 217).

2

До того ж згідно висновку технічної експертизи водопровідна яма розташована на межі, яка проходить між спірними ділянками, при цьому увід від вуличної водопровідної мережі до присадибного водопроводу проходить по території земельної ділянки поАДРЕСА_1 у водопровідній ямі обладнано дві гілки від присадибної водопровідної мережі, з яких однією гілкою користуються власники домоволодіння поАДРЕСА_1 а іншою користується власник частини домоволодіння поАДРЕСА_1 ЗО. Згідно довідки ТОВ "Водне господарство" від 14.08.2006 року технічні умови на водопровід за адресою Володимирська, 30 для ОСОБА_1 не видавались (а.с. 83-89,216).

Не ґрунтуються на законі і матеріалах справи доводи скарги щодо експертизи, яка призначена судом відповідно до вимог ст.143 ЦПК України за заявою відповідачів, зустрічний позов яких задоволений, а згідно ст. 88 ЦПК України з позивачки стягнуто судові витрати за проведення цієї експертизи.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування правильного по суті рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуюча : підпис Судді: підписи

З оригіналом вірно : Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

В.І.Кривохижа