Справа 22-7862/2006 Головуючий першої інстанції Янчук Т.О.
Категорія 13 Доповідач Денисенко Л.Л.
УХВАЛА Іменем України
25 вересня 2006 року Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Головуючого Денисенко Л.Л.
судді Лоленко А.В. Солодовник О.Ф.
при секретарі Проляпа О.В. з участю:
позивачки ОСОБА_1 відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1
на рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 13 липня 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору даріння квартири.
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просе скасувати рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 13 липня 2006 року, яким їй відмовлено у задоволенні позову, посилаючись на те, що квартиру АДРЕСА_1 вона придбала для свого сина ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Син 25 січня 2005 року подарував квартиру своїй дружині ОСОБА_5. Вона вважає, що на час укладення угоди її син не міг розуміти значення своїх дій, оскільки страдав на психічне захворювання.
В судовому засіданні позивачка підтримувала апеляційну скаргу, відповідачка просила рішення суду залишити без зміни.
Вирішуючи справу суд виходив з того. Що квартира АДРЕСА_1, що складає 77/100 частки будинку, належала по праву власності ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. При житті ОСОБА_4 по договору від 25 січня 2005 року подарував квартиру дружині ОСОБА_5, з якою був у шлюбі з 1997 року. При укладені угоди нотаріус перевірив дієздатність осіб, перешкод для укладення договору не було представлено. Позивачка не представила ніяких даніх про те, що при житті ОСОБА_4 страдав на якесь психічне захворювання, в медичних документах ОСОБА_4 також відсутні записи про психічне захворювання померлого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, відповідачки, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї осби, а в разі її смерті-за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Матеріалами справи встановлено, що по договору дарування від 25 січня 2005 року ОСОБА_4 подарував своїй дружині ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, що складає 77/100 частки будинку, яка належала йому по праву власності. При укладенні договору не було заявлено про існування перешкод для нього, нотаріус перевірив дієздатність осіб. В судовому засіданні було оглянуто медичні документи ОСОБА_4, з яких суд встановив, що відсутні будь які записи про те, що ОСОБА_4 страдав психічним захворюванням, від проведення посмертної судово-психічної експертизи позивачка відмовилась, про що є її письмова заява.
Суд повно і всебічно перевірив обставини справи, дав правильну оцінку доказам.
В апеляційну інстанцію позивачка не представила додаткових доказів, які б спростовували висновки суду.
Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 13 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.