Справа № 22-2594 2006 р.                              Головуючий у 1 інстанції - Мельничик Ю.С.

Категорія 2-5                                               Доповідач - Гайсюк О.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем України

26 вересня 2006 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої судді - Авраменко Т.М.

Суддів - Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.

при секретарі - Слюсаренко Н.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною   скаргою   Кредитної   спілки   «Оберіг»       на   ухвалу   Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 8 серпня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2003 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2про поділ майна подружжя, визнання свідоцтва на право власності недійсним та зупинення виконавчого провадження.

Зазначала, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 12.08.1988 р., шлюб розірвано в грудні 2002 року. Під час шлюбу, а саме 7.09.1988 року разом з відповідачем було придбано квартиру АДРЕСА_1. Документи на квартиру оформлені на відповідача, а тому на виконання рішення Світловодського міського суду від 11.10.2000 року про стягнення з ОСОБА_2. 13271 грн. 25 коп. ВДВС вирішується питання про звернення стягнення на цю квартиру.

Посилаючись на ці обставини, і вважаючи квартиру спільною сумісною власністю подружжя, просила суд визнати рішення виконкому Світловодської міської ради № 1502 від 10.12.19997 р. та свідоцтво на право власності на квартиру, видане на ім'я ОСОБА_2. визнати недійсними, поділити майно, що є спільною власністю її та відповідача, виділивши їй однокімнатну квартиру та зобов'язавши її сплатити на користь відповідача 1/3 вартості цієї квартири, відступивши від рівності часток подружжя, зупинити виконавче провадження.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 8 серпня 2006 р. визнано мирову угоду між сторонами, за якою спірна квартира залишається у власності ОСОБА_1. без виплати грошової компенсації. Провадження у справі закрите. Ухвалою цього ж суду від 8.08.2006 року закрите провадження в справі в частині вимог про визнання недійсними рішення виконкому і свідоцтва про право власності на квартиру та зупинення виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі третя особа - Кредитна Спілка «Оберіг» ставить питання про скасування ухвали про визнання мирової угоди, посилаючись на те, що ухвала є незаконною, необгрунтованою та порушує інтереси спілки, оскільки перешкоджає виконанню рішення суду про стягнення на користь Кредитної Спілки коштів з ОСОБА_2.

В судовому засіданні апеляційного суду представник КС «Оберіг» доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивачка ОСОБА_1. та її представник з доводами скарги не погодились.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст. 175 ЦПК України, закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Світловодського міського суду від 11 жовтня 2000 р. з ОСОБА_2на користь Кредитної спілки «Оберіг» стягнуто 13271 грн. 25 коп. (а. с. 15).

На виконання цього рішення, державним виконавцем ВДВС Світловодського міського управління юстиції накладено 2.06.2003 року арешт на квартиру  ОСОБА_2. в АДРЕСА_1 (а. с. 199).

Зазначена квартира належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності від 11.12.1997 року (а. с. 33).

Згідно ч.І ст. 59 Закону України «Про виконання провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

В позовній заяві ОСОБА_1. не просить суд визнати за нею право власності на квартиру і звільнити квартиру з-під арешту (а. с. 2-3), не ставить вона ці питання і в заяві про зміну вимог (а. с. 177-180), але незважаючи на це, суд визнав мирову угоду сторін, згідно якої квартира залишається у власності позивачки, в той час, як квартира є власністю ОСОБА_2. згідно свідоцтва про право власності і знаходиться під арештом.

Наведене свідчить про те, що суд визнав мирову угоду, яка порушує права та інтереси не лише Кредитної спілки, в інтересах якої накладено арешт на квартиру, але і не відповідає інтересам самої позивачки.

Не перевірив суд належним чином і твердження позивачки про те, що квартира є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2., оскільки цю квартиру вона купила з ОСОБА_2 в 1988 році, під час шлюбу з ним, у ОСОБА_3. (а. с. 178).

З матеріалів справи вбачається, що квартира в 1988 році належала на праві власності ЖБК - 3, та знаходилась у користуванні ОСОБА_3., яка була членом цього кооперативу, а тому ОСОБА_3. не мала права, не будучи власником квартири продавати цю квартиру чи відчужувати квартиру іншим способом.

Загальні збори членів ЖБК - 3 в 1988 році лише дозволили ОСОБА_3обміняти квартиру, якою вона користувалась на іншу і виключили її з членів кооперативу, прийнявши в члени кооперативу ОСОБА_2. до якого перейшло право користування кв.АДРЕСА_1 (а. с. 243).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність» член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру набуває право власності на неї.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 6 «а» Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 р. зі змінами внесеними постановами від 25.12.1992 р. та від 25.05.1998 р. «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» квартира є спільним майном подружжя, якщо повна сплата пайового внеску відбулася у період їх сумісного проживання за рахунок спільних коштів.

Але з довідки ЖБК - 3 вбачається, що пайовий внесок за спірну квартиру внесено ще в 1982 році (а. с. 34) в повному розмірі, тоді як шлюб між позивачкою і ОСОБА_2 укладено 12 серпня 1988 року (а. с. 23).

Таким чином, ухвала суду про закриття провадження у справ і визнання мирової угоди суперечить закону, порушує права інших осіб (КС «Оберіг»), а тому є незаконною і підлягає скасуванню.

Керуючись п.4 ч.2 ст. 307, ст. ст. 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Оберіг» задовольнити.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду від 8 серпня 2006 року скасувати.

Справу повернути в Світловодський міськрайонний суд на новий розгляд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може буди оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя: підпис Судді: підписи

Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

О.В.Гайсюк