Справа №1-573/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С. , з участю секретарів Ішуніної Л.М. , Жук О.В., прокурора Свєчнікової-Гамілякової В.Г., адвоката ОСОБА_1. , потерпілого ОСОБА_2., його законного представника - ОСОБА_3., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрований та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше засудженого
16.02.2007 року Ірпінським міським судом Київської області за ст. ст. . 190 ч. 2, 186 ч 2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 1 рік 6 місяців
за ст. 186 ч.3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4. 25.06.2007 року, приблизно в 22 години, знаходячись біля кіоску, розташованого поблизу ВПТУ № 8, що по АДРЕСА_2, зустрів наочно знайомого неповнолітнього ОСОБА_2., в якого взяв в борг гроші в сумі 5 грн.
При цьому, ОСОБА_4. звернув увагу на те, що у ОСОБА_2, при собі знаходяться гроші, які останній виграв у гральні автомати.
В цей час ОСОБА_4. вирішив заволодіти вищевказаними грошовими коштами, які належать неповнолітньому ОСОБА_2.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4. 25.06.2007 року, приблизно в 23 години 15 хвилин, прийшов до гуртожитку ВПТУ № 8, розташованого по АДРЕСА_2, і після того як вхідні двері кімнати НОМЕР_1відчинив мешкаючий в ній його знайомий ОСОБА_5., проник у вказану кімнату.
Знаходячись в приміщенні кімнати НОМЕР_1 ОСОБА_4., з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав у неповнолітнього ОСОБА_2. чуже майно, яке належить останньому, а саме: сумку чорного кольору, яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, в якій знаходились одна купюра номіналом 10 Євро, що згідно курсу національних валют з розрахунку 6, 87 грн. за 1 Євро, становить 67, 87 грн., одну купюру номіналом 20 гривень та 110 грн. монетами, номіналом по 50 копійок кожна, а також паспорт громадянина України виданого на прізвище ОСОБА_2., а всього майна на загальну суму 197, 37 грн.
З викраденим чужим майном ОСОБА_4. з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд, однак в подальшому був затриманий працівниками міліції.
Таким чином, ОСОБА_4. з проникненням у житло, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить неповнолітньому ОСОБА_2., тобто своїми умисними діями скоїв злочин передбачений ст. 186 ч.3 КК України.
В судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю і підтвердив встановлені судом обставини відкритого викрадення чужого майна у встановлений судом час і місці - 25.06.2007 року з приміщення кімнати НОМЕР_1по АДРЕСА_2.
Вина підсудного, окрім цього, підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_2., свідок ОСОБА_5. підтвердили встановлений судом факт скоєння грабежу підсудним при зазначених вище обставинах. В виборі міри покарання, перший із них, послався на розсуд суду.
Час, місце скоєння діяння та механізм відкритого заволодіння майном потерпілого, участь в ньому підсудного підтверджується протоколом усної заяви ( а.с. 5, 6 ), явкою з повинною ( а.с. 14-15 ) протоколами огляду та вилучення ( а.с. 20 ), огляду ( а.с. 21 ), фототаблицею до нього ( а.с. 22 ), у відповідності до яких 25.06.2007 року ОСОБА_4. з проникненням в жиле приміщення, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2.
Пояснення підсудного, потерпілого та докази по справі не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні та непротиречиві між собою.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого підсудному обвинувачення в частині діяння, встановленого судом, та правильності кваліфікації його дій за ст. 186 ч.3 КК України, оскільки ОСОБА_4. з проникненням в інше приміщення, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2.
Однак, з пред'явленого підсудному, на думку суду, необхідно виключити його обвинувачення в заподіянні потерпілому матеріальної шкоди в зазначеному розмірі, як надлишкової, яка не утворює складу злочину і не є кваліфікуючою ознакою ст. 186 ч.3 КК України.
При обранні міри покарання підсудному, судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, його особистість та характеристику, склад його сім'ї, відшкодування матеріальної шкоди, стан здоров'я як самого підсудного, так і членів сім'ї.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного, суд визнає його допомогу в ході слідства по розкриттю злочину та суду, щире каяття, з'явлення із зізнанням, виховування і проживання без батьків.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, строком 4 роки.
До призначеного за новим вироком, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, суд вважає за необхідне частково приєднати підсудному невідбуту частину покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2007 року, строком в 3 місяці і остаточно визначити - 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 186 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 ( чотири ) роки.
Остаточну міру покарання ОСОБА_4за сукупністю вироків, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2007 року, строком в 3 місяці, призначити у вигляді позбавлення волі - строком 4 (чотири ) роки 3 (три ) місяці.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4залишити попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДВП в м. Києві та Київській області.
Строк покарання ОСОБА_4рахувати з 2 липня 2007 р. і в строк відбуття покарання зарахувати йому знаходження в Святошинському РУ ГУ MB С України в м. Києві з 29 червня по 1 липня 2007 року, включно.
Речові докази по справі - паспорт, ремінь чорного кольору, наволочку від подушки -передати потерпілому за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.