Справа №1-504/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С. , з участю секретарів Ішуніної Л.М. , Жук О.В., Полосенко Г.Л., прокурора Пластуна М. С. , потерпілої ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, не маючого судимості,
за ст. ст. 15, 186 ч.2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. 04.05.2007 року, приблизно в 23 години, знаходячись в приміщенні літнього кафе, розташованого по вул. Картвелішвілі, 7/2 в м. Києві, вживав спиртні напої. В цей час він звернув увагу на раніше незнайомих йому ОСОБА_1. та її подругу - ОСОБА_3., які сиділи за іншим столиком.
Побачивши на столику, за яким сиділи ОСОБА_1. і ОСОБА_3. жіночу сумочку, ОСОБА_2. вирішив заволодіти цією сумочкою. З цією метою ОСОБА_2. підійшов до ОСОБА_1. і ОСОБА_3., щоб завести з ними розмову.
Коли ОСОБА_1. не погодилась спілкуватись з ОСОБА_2., то останній, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров"я, утримуючи ключ від замка вхідних дверей своєї квартири в правій руці, вдарив потерпілу по голові, розбивши їй сонцезахисні окуляри, що знаходились на голові та заподіяв їй тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в правій скуловій області, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 442/И від 22.06.2007 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Потім ОСОБА_2., з метою заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, схопив вказану сумочку, вартістю 450 грн., в якій знаходились гроші в сумі 1 175 грн.
В цей час ОСОБА_1., здійснюючи опір, також схватила свою сумочку і стала її утримувати за ручку, не даючи можливості ОСОБА_2. довести свій злочинний умисел до кінця. Після цього, ОСОБА_2. був затриманий громадянами на місці скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_2., застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я, намагався відкрито викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_1., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. ст. 15, 1 86 ч. 2 КК України.
В судовому засіданні підсудний винним себе визнав і підтвердив встановлені судом обставини скоєння замаху на відкрите викрадення чужого майна з застосуванням зазначеного насильства 4 травня 2007 р.
Допитана в ході судового слідства потерпіла ОСОБА_1. і свідок ОСОБА_3. підтвердили факт скоєння підсудним встановленого судом замаху на відкрите викрадення чужого майна з застосуванням названого насильства 4 травня 2007 р. При цьому, перша із них, вказала на погашення заподіяної матеріальної шкоди і просила призначити покарання на розсуд суду.
ОСОБА_4., допитаний в ході досудового слідства в тій же якості, пояснення якого оголошені судом в силу поважності причин неявки в засідання, дав аналогічні пояснення.
ОСОБА_5. дала позитивну характеристику підсудному і вказала на скоєння ОСОБА_2. в стані алкогольного сп»яніння замаху на відкрите викрадення чужого майна з застосуванням названого насильства 4 травня 2007 р.
Вина підсудного, окрім цього, підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.
Так, час, місце та механізм скоєння діяння підтверджуються протоколами усної заяви про злочин ( а.с. 5-6 ), огляду і вилучення ( а.с. 11, 15 ), явкою з повинною ( а.с. 14 ), висновком експерта ( а.с. 43-44 ), згідно яких підсудний 04.05.2007 року, приблизно в 23 години, знаходячись в приміщенні літнього кафе, розташованого по вул. Картвелішвілі, 7/2 в м. Києві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я, намагався відкрито викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_1., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Зазначені пояснення підсудного, потерпілої, свідків та докази по справі не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні та непротиречиві між собою, не оспорюються самим ОСОБА_2.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обгрунтованість пред'явленого підсудному обвинувачення в частині діяння, встановленого судом, та правильності кваліфікації його дій за ст. ст. 15, 186 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_2. 4 травня 2007 р. своїми діями скоїв замах на відкрите викрадення чужого майна з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої..
Однак, з пред'явленого підсудному, на думку суду, необхідно виключити його обвинувачення в заподіянні потерпілій матеріальної шкоди в зазначеному розмірі, як надлишкової, яка не утворює складу злочину і не є кваліфікуючою ознакою ст. 186 ч. 2 КК України.
При обранні міри покарання підсудному судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристику ОСОБА_2., ту обставину, що він не був зайнятий суспільно-корисною працею, склад сім'ї, стан здоров'я як його самого, так і членів сім'ї.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_2. суд визнає активне сприяння розкриттю злочину як в ході досудового так і судового слідства, погашення матеріальної шкоди в повному об»ємі, з»явлення із зізнанням, а обтяжуючою - скоєння діяння в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, строком чотири роки.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2. та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ст. ст. 15, 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 ( чотири ) роки.
Строк покарання засудженому рахувати з 14 серпня 2007 р. і в період його відбуття зарахувати ОСОБА_2 час знаходження в Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві з 10 по 13 серпня 2007 p., включно.
Міру запобіжного заходу йому залишити попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДВП в м. Києві та Київській області.
Речові докази по справі - жіночу сумочку, сонцезахисні окуляри, грошові кошти в сумі 1 175 грн. - повернути за належністю потерпілій.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.