Справи №1-321/07, №1-418/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С. , з участю секретарів Ішуніної Л.М. , Жук О.В., Полосенко Г.Л., прокурорів Демиденко Л.В., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., адвоката ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого
13.10.2000 Ленінградським районним судом м. Києва по ст. 141 ч. 2 КК України до одного року позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився з місць позбавлення волі 19.07.2001 року на підставі ст. 53 КК України умовно-достроково на 43 дні,
30.10.2002 року Білоцерківським міським судом Київської області по ст. 296 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 29.10.2005 року по відбуттю строку покарання,
за ст. ст. 185 ч.3, 186 ч.2 КК України
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с Коцюбинське, Києво-Святошинського району, Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 186 ч.2 КК України
ВСТАНОВИВ:
10.12.2005 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_2., з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, знаходився біля будинку АДРЕСА_3, де проживає потерпілий ОСОБА_4. Для її реалізації, він зайшов в двір вказаного будинку та. умисно, з корисливих намірів, через відчинену кватирку вікна кухні, проник всередину будинку. Там він пройшов в кімнату, звідки повторно вчинив крадіжку домашнього кінотеатру «ЕЛ ДЖІ» з 4 колонками та пультом дистанційного керування, вартістю 1 530 грн., 4 дисків з кінофільмами на загальну суму 100 грн., одного диску з кінофільмами - 50 грн., зарядного пристрою до мобільного телефону "Самсунг" - 20 грн., належних потерпілому ОСОБА_4.
З викраденим майном підсудний ОСОБА_2. з місця скоєння діяння зник і викраденим розпорядився на свій розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна ( крадіжка ), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, ОСОБА_2. скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_2. 29.12.2006 року, приблизно в 17 годин 30 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3. та встановленою слідством особою, відносно якої оголошено розшук, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5. за наступних обставин.
ОСОБА_2. 29.12.2006 року, в період часу з 16 годин до 17 годин 30 хвилин, разом з зазначеними особами, перебували біля станції метро «Святошин», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, де вживали спиртні напої.
Після цього, вони, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи через підземний перехід, розташований біля буд. АДРЕСА_4, побачили раніше незнайому їм ОСОБА_5., яка йшла по вказаному підземному переходу і вирішили заволодіти особистим майном потерпілої, чим вступили між собою в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2. діючи спільно з встановленою слідством особою, відносно якої оголошено розшук та ОСОБА_3., прослідували за потерпілою, яка підіймалася сходами до виходу з підземного переходу до буд. АДРЕСА_4.
В той час, коли ОСОБА_5. перебувала на середній площадці сходів, то встановлена слідством особа, відносно якої оголошено розшук, наздогнавши потерпілу ззаду, з метою обернення на свою та підсудних користь і збагачення, відкрито викрала, шляхом несподіваного виривання із руки її сумочку чорного кольору. її вартість складає 120 грн., в якій знаходилися шкіряні рукавички чорного кольору - 70 грн., набір біжутерії - 165 грн., косметика - 50 грн., шкіряний маленький мішочок із зав'язкою синього кольору для мобільного телефону - 45 грн., шкіряний гаманець червоного кольору -100 грн., в якому були гроші в сумі 140 грн., кредитна картка банку "Аваль", на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 1 207 грн., та майно, яке не представляє для потерпілої матеріальної цінності, а саме: кредитна картка банку "Надра", кредитна картка банку "Ощадбанку", на рахунку яких грошей не було, абонементний квиток до басейну спорткомплексу "Наука", терміном на 6 місяців, три дисконтні картки різних магазинів, 15 візитних карток, кольорова фотокартка її чоловіка форматом 3x4 см. , дві маленькі іграшки у вигляді жабки та жука-скоробея, ключі від квартири в кількості 5 штук, документи на її ім'я - паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві в 23.11.2006 року, пластикова магнітна перепустка до Генеральної прокуратури України, картонна перепустка до Генеральної прокуратури України на її дівоче прізвище ОСОБА_5, які були в шкіряних обкладинках світло-коричневого кольору, загальною вартістю 65 грн., а всього майна на загальну суму 1 962 грн.
Вирвавши у ОСОБА_5. з її лівої руки сумочку встановлена слідством особа, відносно якої оголошено розшук, почала втікати сходами, що ведуть з підземного переходу в напрямку станції метро «Житомирська».
В цей час, ОСОБА_2. та ОСОБА_3., діючи погоджено із зазначеною особою, з тим щоб дати можливість останньому втекти з викраденим майном, що належить ОСОБА_5., почали заспокоювати потерпілу та переконувати, що вони ніби-то самі наздоженуть грабіжника і повернуть належне їй майно.
Після цього, роблячи вигляд, що наздоганяють встановлену слідством особу, відносно якої оголошено розшук, побігли вслід. Однак ОСОБА_5. запідозрила, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3. перебувають в змові з грабіжником, а тому побігла за останніми, однак наздогнати їх їй не вдалося.
З викраденим чужим майном ОСОБА_2. разом з встановленою слідством особою, відносно якої оголошено розшук та ОСОБА_3. з місця вчинення злочину втекли і розпорядились ним, в подальшому, на свій розсуд.
Крім цього, ОСОБА_2. 01.01.2007 року, приблизно о 15 годині ЗО хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і
здоров'я потерпілого, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6. , при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_2. 01.01.2007 року, приблизно в 15 годин 30 хвилин, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в салоні автомобіля «Део Ланос», державний номер НОМЕР_2, припаркованого біля будинку АДРЕСА_5.
Побачивши раніше йому незнайомих ОСОБА_6. та ОСОБА_7. , які проходили біля вказаного автомобіля, ОСОБА_2. вирішив заволодіти їх майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2. вийшов з салону автомобіля і покликав ОСОБА_6. та ОСОБА_7. , а коли останні зупинилися, то ОСОБА_2. підійшов до них.
В цей час, ОСОБА_6. правою рукою дістав з лівої внутрішньої кишені куртки свій мобільний телефон «NOKIA 3100», в корпусі синього кольору, щоб зателефонувати своєму тестю.
Тоді ОСОБА_2., з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав у ОСОБА_6. з правої руки мобільний телефон «NOKIA 3100», вартістю 400 грн., в якому знаходилася сім-карта мобільного оператора "КИЇВСТАР" - 20 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 10 грн. та прив'язаний шнурок чорного кольору - 10 грн., а всього майна на загальну суму 440 грн.
Одночасно, ОСОБА_2., застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я, з метою утримання викраденого, наніс ОСОБА_6. удар кулаком правої руки в груди та схопивши останнього за комір світера, штовхнув на землю.
Після цього, ОСОБА_2. наніс декілька ударів ногами по рукам ОСОБА_6. , якими він, лежачи не землі, прикрив голову.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №39/И від 09.02.2007 року, ОСОБА_6. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді двох крововиливів овальної та нечіткої форми на лівій боковій поверхні шиї в середній та нижній третинах, три садна продовгуватої форми на лівій переньо-боковій поверхні шиї зліва в нижній третині, два садна овальної форми на тильній поверхні нігтьової фаланги і міжфалангового суглобу 1 пальця лівої кисті, два садна овальної форми на фоні больової припухлості м'яких тканин на ладонній поверхні правої кисті в проекції 1 п»ястної кістки, больової припухлості м»яких тканин на зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_2., ОСОБА_3. та встановлена слідством особа, відносно якої оголошено розшук, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечне для життя та здоров'я, відкрито викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_5., а перший, окрім цього, скоїв зазначені діяння повторно та по відношенню до ОСОБА_6. , а також повторно таємно викрав майно ОСОБА_4. із проникненням у його житло, тобто своїми умисними діями підсудні скоїли злочини, передбачені, відповідно, ст. ст. 185 ч.3, ст. 186 ч. 2 КК України та ст. 186 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе визнав лише по пред'явленому обвинуваченню за ст. 185 ч.3 КК України і підтвердив встановлені судом обставини скоєння крадіжки 10 грудня 2005 р. у ОСОБА_4. із будинку по АДРЕСА_3, як і кількість та вартість викраденого.
При цьому, оспорював свою участь у відкритому заволодінні 29 грудня 2006 р. майном ОСОБА_5. та ОСОБА_6. - 1 січня 2007 р. Зазначав, що майно першої відкрито викрав ОСОБА_8. Він же з ОСОБА_3. йшов позаду, на відстані двух метрів, а почувши крик потерпілої - підбігли до неї та почали заспокоювати, говорили, що наздоженуть грабіжника.
Пізніше, догнали ОСОБА_8., який запропонував їм заспокоїтись і почав ритись у сумочці, де знаходилось все майно потерпілої, зазначене в обвинувальному висновку. В подальшому, пішли попити пива.
Вважає, що у них не було домовленості щодо відкритого заволодіння майном ОСОБА_5.
Не забирав він телефон і у ОСОБА_6. , який ображав його, кидався, коли він підійшов до нього. Телефон забирав його товариш. При цьому, він штовхнув раз потерпілого в груди. Оспорює висновки експерта, оскільки так сильно його ногами не бив, потерпілий на землі не лежав.
Щодо крадіжки мобільного телефону, то він себе обмовив в ході досудового слідства під впливом фізичної сили із сторони працівників міліції, з приводу чого скаржився до Генеральної прокуратури України.
ОСОБА_8., розшук якого оголошено судом постановою Святошинського райсуду м. Києва від 14 червня 2007 р. в силу ухилення від явки в засідання, як в ході досудового так і судового слідства вказав на участь в пограбуванні ОСОБА_5. підсудних ОСОБА_2. та ОСОБА_3., розподіл викраденого з першим із них. При цьому, зазначив, що виривав сумку у потерпілої ОСОБА_2.
Підсудний ОСОБА_3. винність в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і підтвердив факт відкритого викрадення майна ОСОБА_5., заспокоювання ним потерпілої, обіцянку догнати грабіжників і слідування за ними. Бачив, як ОСОБА_2. та ОСОБА_8., коли їх наздогнав, роздивлялися вміст сумочки.
Хто вирвав у потерпілої сумочку не бачив, однак замітив, що в певний період вона знаходилась у ОСОБА_2. Чув розмову про те, що виривав сумочку у потерпілої ОСОБА_2.
Ввечері зазначеного дня у ОСОБА_2. та ОСОБА_8. були гроші і вони на його пропозицію повернути сумочку потерпілій відмовили.
Допитана в ході досудового слідства потерпіла ОСОБА_9. , пояснення якої оголошені судом в силу поважності причин неявки в засідання, підтвердила факт скоєння 29 грудня 2006 р. встановленими підсудними відкритого заволодіння її зазначеним майном на 1 962 грн. та просила відшкодувати заподіяну їй матеріальну шкоду в сумі 875 грн.
ОСОБА_6. , допитаний в тій же якості, підтвердив факт відкритого викрадення 1 січня 2007 р. його мобільного телефону підсудним ОСОБА_2. При цьому, останній вирвав у нього телефон, а коли він впав на землю - став наносити удари руками і ногами по всім частинам тіла.
Просить обрати йому сувору міру покарання.
Свідок ОСОБА_10. підтвердив факт відкритого викрадення 1 січня 2007 р.
підсудним ОСОБА_2. мобільного телефону у ОСОБА_6. , заподіяння тому тілесних ушкоджень.
Аналогічні пояснення дала суду свідок ОСОБА_11. та в ході досудового слідства, допитані в тій же якості - ОСОБА_7. , ОСОБА_12., ОСОБА_13., пояснення яких проголошені судом в силу поважності причин неявки в засідання.
ОСОБА_14., пояснення якої проголошені з тих же причин, в ході досудового слідства підтвердила факт знахідки на території військового містечка №195, що по вул. Львівська, 15 м. Києва, паспорт жінки, дві пластикові та паперові картки.
Потерпілий ОСОБА_4., свідки ОСОБА_15., ОСОБА_16., пояснення яких проголошені судом в силу поважності причин неявки в засідання, підтвердили обставини скоєння ОСОБА_2. крадіжки із житла індивідуального майна першого із зазначених осіб.
Вина підсудного, окрім цього, підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.
Так, час, місце та механізм скоєння зазначених діянь підтверджуються протоколами
усної заяви про злочини ( а.с. 9, 45 т. 1 ), явкою з повинною ОСОБА_2. ( а.с. 16 т. 1 ),
огляду та виїмки ( а.с. 35 т. 1 ), фотододатками до нього ( а.с. 36-37 т. 1 ), огляду місця події (
ах. 48-49 т. 1, а.с. З т. 2 ), фототаблицями до нього ( а.с. 50-51 т. 1 ), відтворення обставин і
обстановки події ( а.с. 66 т. 1 ), фототаблицями до нього ( а.с. 67-68 т. 1 ), виїмки ( а.с. 70 т. 1
), пред»явлення для впізнання ( а.с. 198 т. 1 ), огляду виявлення та вилучення ( а.с. 6 т. 2 ),
висновками експертів №39/И від 9 лютого 2007 р. ( а.с. 221-222 т. 1 ), згідно яких
ОСОБА_2., ОСОБА_3. та встановлена слідством особа, відносно якої оголошено розшук, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечне
для життя та здоров'я, відкрито викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_5., а перший із підсудних, окрім цього, скоїв зазначені діяння повторно та по відношенню до ОСОБА_6. , а також повторно таємно викрав майно ОСОБА_4. із проникненням у його житло.
Зазначені пояснення підсудного, потерпілих, свідків, за винятком твердження ОСОБА_2. про непричетність до пограбування потерпілих, відсутність попередньої змови на це з іншими учасниками, телефон у ОСОБА_6. забирав його товариш, потерпілого так сильно ногами не бив і той не лежав на землі, обмовив себе в ході досудового слідства під впливом фізичної сили із сторони працівників міліції щодо крадіжки мобільного телефону, ОСОБА_8. та ОСОБА_3. - що ОСОБА_2. виривав сумку у потерпілої ОСОБА_5., докази по справі не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні та непротиречиві між собою, не оспорюють ся, в частині, самими підсудними
Зазначені твердження ОСОБА_2. про непричетність до пограбування потерпілих, відсутність попередньої змови на це з іншими учасниками, телефон у ОСОБА_6. забирав його товариш, потерпілого так сильно ногами не бив і той не лежав на землі, обмовив себе в ході досудового слідства під впливом фізичної сили із сторони працівників міліції щодо крадіжки мобільного телефону, ОСОБА_8. та ОСОБА_3. - що ОСОБА_2. виривав сумку у потерпілої ОСОБА_5., повністю спростовуються доказами по справі, віднесеними судом до числа достовірних, їх же поясненнями на стадії досудового слідства, які суд приймає за дійсні.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обгрунтованість пред'явленого підсудним обвинувачення в частині діяння, встановленого судом, правильності кваліфікаціїїх дій, відповідно, за ст. ст. 185 ч.3, ст. 186 ч. 2 КК України та ст. 186 КК України, оскільки ОСОБА_2., ОСОБА_3. та встановлена слідством особа, відносно якої оголошено розшук, своїми умисними діями, за групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечне для життя та здоров'я, відкрито викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_5., а перший, окрім цього, скоїв зазначені діяння повторно та по відношенню до ОСОБА_6. , а також повторно таємно викрав майно ОСОБА_4. із проникненням у його житло.
Однак, із пред'явленого підсудним, на думку суду, необхідно виключити їх обвинувачення в заподіянні потерпілим ОСОБА_5., та ОСОБА_6. матеріальної шкоди в зазначеному розмірі, як надлишкової, яка не утворює складу злочину і не є кваліфікуючою ознакою ст. 186 ч. 2 КК України.
При обранні міри покарання підсудним судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особистість, характеристику ОСОБА_2., та ОСОБА_3., ту обставину, що вони не були зайняті суспільно-корисною працею, склад сімей, стан здоров'я як їх самих, так і членів сімей.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудних суд визнає активне сприяння розкриттю злочину як в ході досудового так і судового слідства в силу зайнятої позиції на свій захист, повернення частини майна, а для ОСОБА_2., окрім цього - з'явлення із зізнанням, а обтяжуючою - скоєння діяння в стані алкогольного сп'яніння, а для ОСОБА_2., окрім цього - рецидив злочинів по ст. 296 ч. 4 КК України.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудних, необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_2. за ст. 185 ч.3 КК України - 3 роки 6 місяців, за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 роки 6 місяців, а ОСОБА_3. за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 роки.
Остаточну міру покарання, на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2. суд вважає за необхідне призначити у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_3. без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винного та інших обставин по справі, в силу чого необхідно його звільнити від відбування покарання з випробуванням на два роки.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів.
Заявлений позов ОСОБА_4. та ОСОБА_5., на думку суду, необхідно задовольнити повністю, а речові докази по справі - передати потерпілим за належністю.
Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ст. ст. 185 ч.3, 186 ч. 2 КК України, а ОСОБА_3 - за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі:
ОСОБА_2за ст. 185 ч. 3 КК України - 3 роки 6 місяців, за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 роки 6 місяців;
ОСОБА_3за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 роки.
Остаточну міру покарання, на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2призначити у вигляді позбавлення волі строком 4 ( чотири ) роки 6 ( шість ) місяців.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк в 2 ( два ) роки, поклавши на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк покарання засудженому ОСОБА_2рахувати з 12 січня 2007 р. і в період його відбуття зарахувати йому час знаходження в Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві з 2 по 11 січня 2007 р.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2залишити попередню -тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДВП в м. Києві та Київській області, а ОСОБА_3- підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с Коцюбинське, К-Святошинського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2,
на користь ОСОБА_5, прож. в АДРЕСА_6, в солідарному порядку, заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 875 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, прож. поАДРЕСА_3- 700 грн. заподіяної матеріальної шкоди
Речові докази по справі - паспорт, кредитну картку, мобільний телефон, гарантійний талон та шнурок до телефону, домашній кінотеатр, 4 колонки, пульт дистанційного керування, 5 дисків в трьох коробках - повернути потерпілим за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.