Справа № 22-1528-2006 р.                                                 Головуючий

у першій інстанції : Карнаух А.С.

Категорія -цивільна    Доповідач : Іваненко Л.В.

УХВАЛА

Іменем     України

"06" жовтня 2006 р. Апеляційний суд Чернігівської області

у складі:

Головуючого : Іваненко Л.В.

Суддів : Шемець Н.В., Школьного В.В.

При секретарі: Рачовій 1.1.

З участю :ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4 Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду від 28 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „ Чернігівбуд ,„ відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Чернігові , про внесення змін до акту про нещасний випадок на виробництві , стягнення частини невиплаченого щомясячного відшкодування втраченого заробітку з урахуванням компенсації внаслідок несвоєчасного його нарахування і виплати , одноразової допомоги і моральної шкоди,

УСТАНОВИВ: В апеляційній скарзі на рішення Чернігівського районного суду від 28 липня 2006 року ОСОБА_1. просила його змінити в частині стягнутого на її користь морального відшкодування в сумі 1500 грн., вважаючи , що суд не врахував тяжкості отриманої нею травми та тривалості моральних страждань та визначити моральне відшкодування в сумі 10000 грн.

Рішенням Чернігівського районного суду від 28 липня 2006 року з ВАТ „ Чернігівбуд „ на користь ОСОБА_1. стягнуто 6630,11 грн одноразової допомоги, 1,52 грн.невиплаченого щомісячного відшкодування за період з 2 грудня 2004 року по 1 квітня 2001 року та 1500 грн. морального відшкодування. З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на користь ОСОБА_1. стягнуто 23,13 грн. невиплаченого щомісячного відшкодування за період з 1 квітня 2001 року по 25 травня 2006 року , а в задоволенні вимог ОСОБА_1. до ВАТ „Чернігівбуд „ щодо внесення змін до акту про нещасний випадок на виробництві відмовлено.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1. та прокурор підтримали апеляційну скаргу, просили змінити рішення суду , збільшивши суму морального відшкодування до 10000 грн., посилаючись на те, що виробнича травма була отримана позивачкою з вини ВАТ „ Чернігівоблбуд „ , призвела до інвалідності, негараздів у сімейному житті, тривалих фізичних страждань, проте всі наведені обставини не були належно враховані судом при визначенні суми морального відшкодування.

Представник ВАТ „Чернігівбуд „ в запереченнях проти доводів апеляційної скарги посилався на те, що рішення суду постановлено відповідно до вимог закону і зокрема, визначення морального відшкодування проведено відповідно до п.П Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а тому просив відхилити апеляційну скаргу.

Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в м. Чернігові вважав, що рішення суду відповідає нормама матеріального права і підстави для його зміни відсутні.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, поясненн сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що позивачка під час навчання в ПТУ № 22, в період з 03.03.1969 року по 21.07.1969 року проходила виробничу практику по 1 разряду штукатура-маляра в БМУ „ Житлобуд „ ВАТ „ Чернігівбуд „ і в цей період, 18.03.1969 року впала з висоти робочого настилу , отримавши перелом тазоголінкового суглоба та правого передпліччя. Згідно висновку МСЕК від 2.12.1994 року позивачці вперше була встановлена стійка втрата працездатності ( 60 % ) та встановлена третя група інвалідності, а в подальшому - 80 % втрати працездатності і відповідно друга група інвалідності. З січня 1995 року позивачці було встановлено щомісячне грошове відшкодування втраченого заробітку ВАТ „ Чернігівбуд" , а з 1 квітня 2001 року проведення виплат здійснювалось Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

По справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза для визначення правильності нарахування позивачці щомісячного відшкодування втраченого заробітку, за висновком якої за період з 2.12.1994 року по 1.04.2001 року сума недоплати щомісячного відшкодування склала 1,52 грн., за період з 1.04.2001 року по 25.05.2006 року - 23,13 грн. і вказані суми недоплати згідно з положеннями ст.ст.1166,1168 ЦК України, обгрунтовано були стягнуті на її користь відповідно з ВАТ „ Чернігівбуд" та Фонду соціально страхування від нещасних випадків на виробництві. Також, на користь позивачки з ВАТ „ Чернігівбуд „ згідно до положень ст. 11 Закону України „ Про охорону праці „ та п.10 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов'язків стягнута одоразова

допомога з врахуванням індексації в сумі 6630,11 грн. В цій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Що стосується законності судового рішення в частині стягнення з ВАТ „ Чернігівбуд „ на користь ОСОБА_1. морального відшкодування в сумі 1500 грн., то апеляційний суд, приходить до висновку, що стягнення відшкодування в зазначеному розмірі відповідає вимогам п.п.1,2 ст. 12 Закону України „ Про охорону праці „ , п.П Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди , заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків , оскільки стійка втрата працездатності наступила в період дії Правил... і розмір морального відшкодування встановлений судом в межах 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, як і передбачено зазначеним нормативним актом. Доводи апелянта про те, що суд не врахував тяжкості перенесених нею страждань при визначенні розміру морального відшкодування, не можуть бути взяті до уваги апеляціним судом, оскільки наведені обставинами судом були враховані і з огляду на ступінь втрати позивачкою працездатності суд визначив моральну шкоду саме в такому розмірі.

В межах доводів апеляційної скарги рішення суду відповідає нормам матеріального і процесуального права і підстав для його зміни апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Чернігівського районного суду від 28 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.