Справа№2а-198/2007рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
3 серпня 2007 року смт. Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючою судді Єременка В.М.
при секретарі Шестопал Т.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Баришівському районному суді Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи позовні вимоги тим, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року 2-га категорія.
Згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати. За 2001-2007 p.p. отримав значно менші суми на оздоровлення, а відповідач відмовився доплатити суму одноразової допомоги на оздоровлення. Просить суд стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив суд поновити строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав з поважних причин, по скільки йому на початку 2007 року було відмовлено районним управлінням соціального захисту населення в проведенні відповідного перерахунку недоотриманої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення та наполягав на стягненні з Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області за 2005-2007 роки грошей у розмірі 5235 гривень.
Представник відповідача Зубко Наталія Володимирівна, що діє за дорученням в судовому засіданні заперечувала проти заявленого позову та пояснила, що згідно ст. 62 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата вказаної допомоги на оздоровлення позивачу проведена у розмірах, визначених
постановами KM України. Управління соціального захисту населення є розпорядником бюджетних коштів, діє в межах наданих йому асигнувань і не може виходити за межі бюджетних призначень, визначених Державним бюджетом України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. По справі встановлено, що позивач є особою, яка має посвідчення ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Серії НОМЕР_1
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Судом встановлено, що відповідачем виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проведена за 2005 рік -100 грн., за 2006 рік-100 грн., за 2007 рік -100 грн., що підтверджується довідкою про отримання щорічної допомога на оздоровлення від 12.07.2007 року.
Зазначена допомога на оздоровлення виплачена в такому розмірі, який встановлений постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період до 2005 року, та постановою KM України від 12.07.2005 року за № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 2005 року.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а саме: за 2005 рік - 332 грн. х 5=1660 - 100 грн.= 1560, за 2006 рік-375 грн., х 5= 1875 - 100 грн.= 1775 грн., за 2007 рік - 400 грн.х 5=2000 грн.-100 грн. = 1900 грн. А всього 5235 грн.
Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається на те, що згідно ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його застосування провадиться у порядку, визначеному KM України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб.єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в розмірах, які і визначені KM України, проведена позивачу виплата зазначеної допомоги на оздоровлення.
Однак з цими запереченнями представника відповідача суд не може погодитися з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 113 Конституції України KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір допомоги на оздоровлення, визначений вказаними вище
постановами KM України, суперечить вимогам ст. 48 Закону та іншим нормативним актам.
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» установлений з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 грн. на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290 грн., з 1 липня 2005 року - 310 грн., з 1 вересня 2005 року - 332 грн.
Згідно ст. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлений з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 грн. на місяць, з 1 липня 2006 року -375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.
Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", установлений мінімальний розмір заробітної плати в сумі -400 грн.
Вказані Закони не мали обмежень щодо застосування ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає право позивача на щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови KM України № 836 та № 562.
Крім того, згідно 4.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Констшутш України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, враховуючи наведене, управління соціального захисту населення повинно виплачувати позивачу щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Крім того, на запит управління праці соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації 18.07.2007 року було надано офіційне письмове роз'яснення щодо
виплати вказаної допомоги на оздоровлення та відмовлено в проведенні перерахунку цієї допомоги та довідкою від 12.07.2007 року про отриману доплату на оздоровлення за 2001-2007 роки.
На переконання суду, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, встановлений ст. 99 КАС України з поважних причин, оскільки 18.07.2007 року позивачеві було відмовлено в проведенні перерахунку, а тому слід вважати, що позивач з цього часу довідався про порушення його права, в зв, язку з чим виникли підстави для звернення з позовом до адміністративного суду.
Відповідно до ч.2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова відповідача в проведенні позивачу доплати недоотриманих сум грошової допомоги на оздоровлення, є неправомірною, а тому вважає за можливе на користь позивача стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2005 рік -1560 гри., за 2006 рік -1775 грн., за 2007 рік - 1900 грн.
На підставі ст. 4 Декрету КМ ""Про державне мито" позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст. ст. 19, 113 Конституції України, ст. 48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законів України «Про Державний бюджет" на 2005, 2006, 2207 роки, ст. ст. 6, 9 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до адміністративного суду в межах трьох років починаючи з 2005 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, суму недоотриманої одноразової грошової допомоги за 2005-2007 роки у розмірі 5235 (п, ять тисяч двісті тридцять п, ять) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.